Анотація до роботи:

Лоскутова І.В. Імунні і метаболічні порушення та їх корекція при тяжких і ускладнених формах епідемічного паротиту у дорослих - – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.08 – імунологія та алергологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

В дисертації узагальнено дані комплексного клініко-імунологічного і біохімічного обстеження 668 хворих на епідемічний паротит (ЕП). У хворих на ЕП виявлено порушення системного імунітету: Т-лімфоцитопенія, зниження кількості циркулюючих СD4+-лімфоцитів, зменшення імунорегуляторного індексу CD4/CD8, пригнічення ФАМ, збільшення концентрації ЦІК переважно за рахунок найбільш патогенних середньомолекулярної та дрібномолекулярної фракцій, дисімуноглобулінемія, спостерігалося підвищення рівня СІФ на тлі зниження концентрації - и -ІФН у крові, а також відбувався дисбаланс між вмістом у крові цитокінами з про- (ФНП, ІL-2) та протизапальними (ІL-4) властивостями, що відповідало тяжкості клінічного перебігу хвороби. Встановлено, що у обстежених хворих має місце підвищення рівня «середніх молекул», метаболітів перекисного окислення ліпідів на тлі суттєвого зниження активності ферментів системи антиоксидантного захисту. Виявлено найбільш значущі імунологічні та біохімічні фактори ризику виникнення специфічних ускладнень з боку статевих та підшлункової залоз і на цій підставі розроблено алгоритм прогнозування розвитку орхіту, орхоепідидиміту та панкреатиту з використанням сучасних комп`ютерних технологій. Патогенетично обгрунтовано включення ербісолу, циклоферону та їх комбінації до комплексу лікування хворих на ЕП. Показана доцільність проведення диференційованої імунореабілітації реконвалесцентів з синдромом післяінфекційної астенії та наявністю вторинного імунодефіциту з використанням манаксу, протефлазиду та ентеросорбції.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової проблеми – з’ясування ролі імунологічних та метаболічних змін у розвитку специфічних ускладнень при епідемічному паротиті (ЕП), на підставі чого розроблені патогенетично обґрунтовані підходи до проведення імунокорекції та імунореабілітації хворих на тяжкі та ускладнені форми ЕП, що сприяло підвищенню якості лікування, зменшенню частоти розвитку специфічних ускладнень паротиту та скороченню періоду післяінфекційної астенії, покращенню виходів хвороби.

1. Серед обстежених хворих тяжкий перебіг ЕП спостерігався у 54,9% випадків та ускладнений – у 33,3%. Найчастішими ускладненнями паротитної інфекції у дорослих було діагностовано ураження статевих залоз у 25,0% чоловіків і 13,9% жінок; серед інших ускладнень зареєстровано: серозний менінігіт – 7,0 %, паротитний панкреатит – 6,7 %.

2. При тяжкій та ускладненій формах ЕП має місце наявність вторинного імунодефіциту, який характеризуеться Т-лімфоцитопенією, зниженням кількості циркулюючих СD4+-лімфоцитів та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, пригніченням показників ФАМ, особливо індексу перетравлення, суттєвим збільшенням концентрації ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньомолекулярної та дрібномолекулярної фракцій, дисімуноглобулінемією на тлі тривалої циркуляції в крові природного інгібуючого фактору.

3. У хворих на паротитну інфекцію спостерігаються порушення з боку системи інтерфероногенезу, які характеризуються високим рівнем сироваткового інтерферону, кількість якого зростала у гострому періоді при тяжкому перебігу ЕП в 2,9 рази (Р<0,01), а при наявності ускладнень – в 2,6 рази (Р<0,05) відносно норми, на тлі низької концентрації - та -ІФН у сироватці крові. Виявлено прямий кореляційний зв`язок між рівнем зниження -ІФН і тяжкістю клінічного перебігу хвороби, а наявність суттєвого зниження концентрації -ІНФ можна вважати прогностичним критерієм розвитку ускладнень.

4. У гострий період паротитної інфекції спостерігається дисбаланс між рівнем цитокінів з прозапальними (ФНП і IL-2) і протизапальними (IL-4) властивостями у сироватці крові. При тяжкому перебігу ЕП відмічається зростання IL-2 в середньому в 3,2 рази, а ФНП – в 2,4 рази (Р<0,01). При зростанні рівня IL-2 до 220,0±8,52 пг/мл і вище та ФНП до 310±12,5 пг/мл у хворих було виявлена наявність специфічних ускладнень паротитної інфекції, що може бути додатковим критерієм їх діагностики.

5. При тяжкому перебігу ЕП відмічається зниження концентрації IL-4 у сироватці крові в середньому в 3,1 рази (Р<0,01). При наявності ускладнень встановлена індивідуальна варіабельність рівня IL-4 – при паротитних орхітах або панкреатиті його вміст зменшувався в середньому в 3,6 рази (Р<0,01), а при поєднанні ураження статевих та підшлункової залоз відбувалося зростання рівню цитокіну в 1,5-2,0 рази (Р<0,05).

6. При тяжких, але неускладнених формах паротитної інфекції спостерігається зниження міграційних індексів при постановці РГМЛ з тканинними аутоантигенами – з привушної слинної залози (в 2,5 рази), тимусу (в 1,9 рази), специфічним печінковим ліпопротеїдом (в 1,4 рази). При розвитку запальних ускладнень ЕП максимальне зниження показників РГМЛ відмічається переважно до аутоантигенів органів і тканин, які піддаються ураженню при даному ускладненні - антигену яєчка (в 3,4 рази) при орхіті або орхоепідидиміті, з підшлункової залози (в 2,8 рази) – при панкреатиті і м'якої мозкової оболонки (в 1,3 рази)– при серозному менінгіті, тобто має місце активація аутоімунних реакцій.

7. У хворих з тяжким та ускладненим перебігом ЕП відмічаються суттєві порушення метаболічного гомеостазу, що характеризується підвищенням концентрації СМ у крові, активацією процесів ліпопероксидації, проявом чого є підвищення вмісту у крові продуктів ПОЛ – МДА і ДК, а також збільшення ПГЕ, підвищення вмісту цАМФ та співвідношення цАМФ/цГМФ. Поряд з цим у обстежених хворих відмічається зниження антиоксидантного потенціалу крові, про що свідчить зменшення активності ферментів антиоксидантного захисту - СОД і КТ, зниження концентрації ВГ і підвищення рівня ОГ та суттєве зниження інтегрального індексу Ф.

8. Проведення математичного аналізу дозволило виявити пряму кореляційну залежність між рівнем МДА і СМ (r=+0,634), ДК і СМ (r=+0,624), СІФ та IL-2 (r=+0452) та зворотний – між інтегральним показником Ф та рівнем СМ (r=-0,564), рівнями ІІ та ІП (r= -0,624), показниками ІІ та РБТЛ (r = –0,620), між концентрацією цАМФ та сироваткового інтерферону (r= -0,472), між вмістом про- (ІL-2) та протизапального (ІL-4) цитокінів у хворих на ЕП було виявлено зворотній кореляційний взаємозв`язок (r=-0,676). Встановлено, що підвищення рівня природного інгібуючого фактору у сироватці крові у хворих на тяжкі форми ЕП співпадає з вираженим зниженням концентрації Ig М у крові та пригніченням ФАМ.

9. Для прогнозування ураження статевих залоз у чоловіків та підшлункової залози у хворих на ЕП було створено діагностичний алгоритм, в якому найбільш інформативними з лабораторних показників можна вважати: кількість Т-лімфоцитів 50% і менше; імунорегуляторний індекс CD4/CD8 1,35 і нижче; рівень загальних ЦІК 4,0 г/л і більше, переважно за рахунок найбільш патогенної середньомолекулярної фракції; концентрація -ІФН 14,0 пг/мл і менше, МІ РГМЛ з яєчковим антигеном 0,38 і менше – при ураженні статевих залоз у чоловіків; МІ РГМЛ з антигеном з підшлункової залози 0,36 і менше – при панкреатиті; концентрація IL-2 вище 220,0 пг/мл і ФНП вище 310,0 пг/мл, вміст СМ 2,8 г/л і вище, рівень ОГ 0,4 ммоль/л і вище.

10. До курсу лікування хворих на тяжкі та ускладнені форми ЕП включення комбінації ербісолу та циклоферону обумовлює зменшення або ліквідацію вторинного імунодефіцитного стану та нормалізацію імунологічних показників, а також суттєво зменшує частоту розвитку синдрому післяінфекційної астенії в періоді ранньої реконвалесценції. Призначення комбінації ербісолу та циклоферону найбільш ефективне у хворих з тяжким та ускладненим перебігом ЕП, на відміну від окремого використання кожного із вказаних препаратів у даної категорії хворих.

11. Використання манаксу в комплексі імунореабілітації хворих з тяжкими та ускладненими формами ЕП сприяє ліквідації післяінфекційної астенії та нормалізації деяких імунологічних показників: ліквідації Т-лімфоцитопенії, підвищенню кількості циркулюючих в периферичної крові Т-хелперів/індукторів (CD4⁺), нормалізації імунорегуляторного індексу CD4/CD8, збільшенню показників ФАМ, що свідчить про активацію функціонального стану макрофагальної фагоцитуючої системи. Призначення комбінації протефлазиду та кремнеземних ентеросорбентів в засобу імунореабілітації зменшує тривалість післяінфекційного астенічного або астено-невротичного синдрому, обумовлює прискорення нормалізації деяких лабораторних показників, а саме рівня СМ, ЦІК, вмісту середньомолекулярної фракції імунних комплексів.

Публікації автора:

1. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова И.В., Даниленко В.Ф., Бухтиарова Т.А. Эффективность амизона в комплексном лечении больных эпидемическим паротитом // Врачеб.дело. - 1999. - № 7-8. - С. 156-160.(Особисто здобувачем проаналізована клінічна ефективність амізону в лікуванні хворих на ЕП).

2. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова И.В. Эпидемический паротит: особенности клиники и современные подходы к лечению // Сучасні інфекції.- 1999.- № 3.- С.94-98. (Особисто здобувачем проведено клінічне обстеження хворих на ЕП).

3. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова И.В. Амизон в химиотерапии больных с эпидемическим паротитом // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2000. - № 2. – С. 19-21. (Особисто здобувачем проаналізована клінічна ефективність амізону в лікуванні хворих на тяжкі форми ЕП).

4. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова И.В., Даниленко В.Ф., Бухтиарова Т.А. Опыт применения амизона в лечении больных эпидемическим паротитом и его влияние на некоторые биохимические показатели // Лікарська справа.- 2001.- № 2.- С.118-121. (Особисто здобувачем проведено клінічне обстеження хворих та проаналізована ефективність амізону на біохімічні показники у хворих на ЕП).

5. Фролов В.М., Лоскутова И.В., Шаповалова И.А. Информативность иммунологических методов в прогнозе поражений половых желез у мужчин при эпидемическом паротите // Імунологія та алергологія.- 2002.- № 1.- С.35-37. ( Здобувачем проведено імунологічне обстеження хворих на запальними ураженнями статевих залоз при ЕП).

6. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Влияние амизона и циклоферона на показатели иммунологического гомеостаза у больных эпидемическим паротитом // Імунологія та алергологія.- 2002.- № 2.- С.39-43. Особисто здобувачем проаналізовано вплив на імунологічні показники комбінації амізону та циклоферону в лікуванні хворих на ЕП).

7. Лоскутова І.В. Стан макрофагальної фагоцитуючої системи у хворих на епідемічний паротит //Український медичний альманах.- 2002.- Т.5, № 6. – С.79-82.

8. Лоскутова І.В. Характеристика імунологічних порушень при тяжкій формі епідемічного паротиту та їх корекція //Український медичний альманах.- 2003.- Т.6, № 1. – С.64-66.

9. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Клиническое значение аутоиммунных и иммунокомплексных реакцій при осложненных формах эпидемического паротита // Імунологія та алергологія.- 2003.- № 1. - С.30-33. (Особисто здобувачем проведено лабораторне обстеження хворих на ЕП).

10. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Вплив циклоферону та ербісолу на імунологічні показники у хворих з тяжким перебігом епідемічного паротиту // Імунологія та алергологія.- 2003. - № 2.- С. 26-29.(Здобувачем проаналізована клініко-імунологічна ефективність комбінації ербісолу та циклоферону у хворих на ЕП).

11. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Клініко-імунологічна характеристика і лікування панкреатиту при епідемічному паротиті // Врачебная практика.- 2003.- № 3.- С. 31-36. (Особисто здобувачем проведено клінічне та імунологічне обстеження хворих із паротитним панкреатитом)

12. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Імунологічні порушення у хворих на тяжку форму епідемічного паротиту // Імунологія та алергологія.- 2003.- № 3.- 37-41. (Здобувачем проведено імунологічне дослідження хворих на ЕП та проаналізовано отримані результати ).

13. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Вплив протефлазіду та ентеросорбентів на імунологічні показники в комплексі медичної реабілітації хворих з тяжкою формою епідемічного паротиту // Імунологія та алергологія. – 2003.- № 4.- С. 55-59. (Особисто здобувачем визначено контингент хворих та проаналізована ефективність протефлазиду з ентеросорбцією на лабораторні показники у реконвалесцентів на тяжкі форми ЕП).

14. Лоскутова І.В. Інтерфероновий статус у дорослих хворих на епідемічний паротит // Український медичний альманах.- 2003.- Т. 6, № 6. –С. 92-93.

15. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Вплив ербісолу та циклоферону на клініко-імунологічні показники у хворих на тяжку форму епідемічного паротиту // Інфекційні хвороби. – 2003.- № 4.- С.27-30. (Здобувачем проаналізовано вплив ербісолу, циклоферону та їх комбінація на показники інтерферонового статусу у хворих на ЕП).

16. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Стан системи інферферону у хворих на епідемічний паротит // Імунологія та алергологія. – 2004.- № 2. –С.34-39. (Особисто здобувачем вивчено рівень СІФ та концентрація - і -ІФН у хворих на ЕП).

17. Лоскутова І.В. Динаміка фактору некрозу пухлини (ФНП-) у хворих з тяжким перебігом паротитної інфекції // Український медичний альманах.- 2004.- Т. 7, № 4. –С. 93-97.

18. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Імунопатологічні порушення у хворих з неускладненим та ускладненим перебігом епідемічного паротиту // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 3. – С. 18-22. (Дисертанткою досліджено концентрація аутоантитіл до тканинних антигенів у хворих на ЕП).

19. Лоскутова І.В., Фролов В.М. Взаємозв`язок імунологічних зсувів зі станом цитокінів у хворих на епідемічний паротит // Український медичний альманах.- 2004.- Т. 7, № 6. – С.84-87. (Особисто здобувачем проведено імунологічне обстеження та проаналізовано виявлені порушення у хворих на ЕП).

20. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова І.В., Бухтиарова Т.А., Даниленко В.Ф. Эффективность нового украинского препарата амизона при эпидемическом паротите и его влияние на иммунологические показатели //Проблеми. екологічної та медичної генетики і клінічної. імунології: Зб.наук.праць. - Київ – Луганськ, 1996. - Вип. 1(7) - С.158 - 166. (Особисто здобувачем проведено імунологічне обстеження хворих на ЕП та проаналізовано ефективність амізону на імунологічний гомеостаз).

21. Никитин Е.В.Лоскутова И.В., Клинико-иммунологические особенности эпидемического паротита у взрослых //Проблеми. екологічної та медичної генетики і клінічної. імунології: Зб.наук.праць. - Київ – Луганськ, 1998. – Вип. 2 (16). - С.100 – 106. (Особисто здобувачем проведено імунологічне обстеження хворих на ЕП).

22. Фролов А.Ф., Фролов В.М. Лоскутова І.В., Ефективність нових українських препаратів амізону та антралю в лікуванні епідемічного паротиту // Проблеми. Екологічної та медичної генетики і клінічної. імунології: Зб.наук.праць. – Київ – Луганськ, 1999. – Вип. 6 (26) - С.207 - 213. (Особисто здобувачем проаналізована ефективність запропонованого лікування на показники імунологічного гомеостазу у хворих на ЕП).

23. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Терьошин В.О. Оцінка ефективності амбену в профілактиці гострого панкреатиту у хворих на епідемічний паротит // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2000. – Вип.5 (31). – С.122-127. (Зздобувачем проаналізована ефективність амбену в профілактиці паротитних панкреатитів на підставі проведеного мунологічного обстеження хворих на ЕП).

24. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Сучасні підходи до лікування ураження статевих залоз у хворих на епідемічний паротит // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001. – Вип. 4 (36). – С. 72-83. (Особисто здобувачем проаналізована імунологічна ефективність мазі „Мефенат” в лікуванні паротитних орхітів та орхоепідидимітів).

25. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Терьошин В.О. Сучасне лікування епідемічного паротиту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001. – Вип. 7 (39). – С. 338-344. (Особисто здобувачем проаналізована клінічна ефективність амізону, ербісолута їх комбінації в лікуванні хворих на ЕП).

26. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Ефективність амізону та циклоферону у хворих з тяжким перебігом епідемічного паротиту // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб: Святкові читання до 110-річчя академіка Л.В.Громашевського.- Київ, 2002.- С.414-417. (Особисто здобувачем проаналізовао вплив комбінації амізону та циклоферону на показники імунологічного гомеостазу у хворих на ЕП).

27. Лоскутова І.В. Оцінка ефективності манаксу в імунореабілітації хворих, що перенесли тяжку форму епідемічного паротиту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип.3 (49). – С. 102-108.

28. Лоскутова І.В. Порушення метаболічного гомеостазу у хворих на тяжкі та ускладнені форми епідемічного паротиту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип.5 (51). – С. 166-175.

29. Лоскутова І.В. Вивчення динаміки інтерлейкінового профілю (ІЛ-2, ІЛ-4) у хворих на епідемічний паротит //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип.6 (52). – С. 69-75.

30. Лоскутова І.В. Рівень “середніх молекул” у крові хворих на тяжку та ускладнені форми епідемічного паротиту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2004. – Вип.1 (54). – С. 166-171.

31. Лоскутова І.В. Вплив циклоферону та ербісолу на стан інтерферону у хворих на епідемічний паротит // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2004. – Вип.3 (56). – С. 38-46.

32. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова І.В., Даниленко В.П., Бухтіарова Т.А., Овруцький В.М., Спосіб лікування епідемічного паротиту // Патент України 38388.- МПК⁷ А61Р31/00; G07D213/20, А61К35/14. - опубл.15.05.2001р.; Бюл. № 4.

33. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Шаповалова І.О. Тєрьошин В.О. Спосіб лікування уражень статевих залоз у чоловіків, хворих на епідемічний паротит // Патент України 47284.- МПК⁷ А61Р31/00; А61К35/14. - опубл.17.06.2002 р.; Бюл. № 6.

34 Фролов В.М., Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Терьошин В.О. Спосіб лікування епідемічного паротиту // Патент України 47291 .- МПК⁷ А61Р31/80.- опубл.17.06.2002 р.; Бюл. № 6.

35. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Шаповалова І.О.Спосіб прогнозування запальних ускладнень з боку статевих залоз у чоловіків, хворих на епідемічний паротит // Патент України 47327 .- МПК⁷ G01N33/48.- опубл. 17.06.2002 р.; Бюл. № 6.

36. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Спосіб профілактики панкреатиту у хворих на епідемічний паротит // Патент України 48669. -МПК⁷ А61К35/14; А61Р31/00.- опубл. 15.08.2002 р.; Бюл. № 8.

37. Фролов В.М., Лоскутова І.В, Шаповалова І.О., Коротін Ю.Л. Спосіб лікування тяжкої форми епідемічного паротиту у дорослих //Патент України 57367. - МПК⁷ А 61К35/78. - опубл. 16.06.2003; Бюл. № 6.

38. Фролов В.М., Шаповалова І.О., Лоскутова І.В., Терьошин В.О. Спосіб лікування паротитних орхітів // Патент України 57372. -МПК⁷ А 61К35/78. - опубл. 16.06.2003; Бюл. № 6.

39. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Шаповалова І.О., Терьошин В.О. Спосіб лікування епідемічного паротиту у дорослих // Патент України 57373. -МПК⁷ А 61К35/78. - опубл. 16.06.2003; Бюл. № 6.

40. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Спосіб профілактики уражень підшлункової залози при епідемічному паротиті // Патент України 59820 . - МПК⁷ А61К35/78. - опубл. 15.09.2003 р.; Бюл. № 9.

41. Померанцева Т.І, Позднякова І.О., Лоскутова І.В. Імунні і мікроциркуляторні розлади та їх корекція у дітей з серозними менінгоенцефалітами різної етіології // Інфекційні хвороби: Зб. наук. праць. – Львів, 1997.- Вип.5.- С.37.

42. Лоскутова І.В. Ефективність амізону при лікуванні хворих на епідемічний паротит // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Матер. наук–практ. конф. і пленуму Асоціаціаціїї інфекціоністів України Львів, 2000.- С.258-260.

43. Лоскутова І.В. Ефективність амізону при лікуванні епідемічного паротиту // VІ з`їзд Всеукраїнського лікарського товариства: Тези доповідей. – Київ; Чернівці, 2001.- Т. 4, число 1(62). - С.65-66.

44. Лоскутова І.В. Ефективність амізону в лікуванні епідемічного паротиту у дорослих // Нейроінфекції. Інші інфекційні хвороби: Матер. наук–практ. конф. і пленуму Асоціаціації інфекціоністів України .- Харків, 2001.- С.231-233.

45. Лоскутова И.В., Шаповалова И.А., Терешин В.А. Аутоаллергические процессы при тяжелых и осложненных формах детских вирусных инфекций // І з’їзд алергологів України: Матеріали наукових праць.- Київ, 2002. - С. 98.

46. Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Імунологічні методи в прогнозуванні та профілактиці уражень статевих залоз у чоловіків із тяжким перебігом епідемічного паротиту // Гематологія та трансфузіологія. – 2002.- № 2. - С.30-31.

47. Лоскутова І.В., Шаповалова І.О., Терьошин В.О., Соцька Я.А. Ефективність нового українського препарату “Амізон” у лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб // ІХ конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ: Тези доповідей. – Київ; Чикаго; Луганськ, 2002.- С.365-366.

48. Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Прогнозування і профілактика уражень статевих залоз у чоловіків з тяжким перебігом епідемічного паротиту // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани: Матер. наук–практ. конф. і пленуму Асоціаціації інфекціоністів України .- Дніпропетровськ, 2002.- С.129-131.

49. Лоскутова И.В. Аутоиммунные и иммунокомплексные реакции в патогенезе паротитных орхитов и орхоэпидидимитов // Імунологія та алергологія.- 2003.- №1.- С.29.

50. Лоскутова И.В. Клинико-иммунологическая характеристика поражений бронхолегочной системы у больных с тяжелыми формами эпидемического паротита //Укр. пульмон. журн. – 2003. - № 2.- С. 248.

51. Лоскутова І.В. Імунологічні порушення та їх корекція у хворих з тяжким перебігом епідемічного паротиту // Керовані інфекції: Матер. наук–практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України.- Івано-Франківськ, 2003.- С.115-116.

52. Лоскутова І.В. Ефективність комбінації глутаргіну та ербісолу в лікуванні хворих на тяжкі форми епідпаротиту у дорослих // Імунологія та алергологія.- 2003.- № 4.- С.87.

54. Лоскутова І.В. Рівень ЦІК та їх молекулярний склад у хворих з тяжким і ускладненим перебігом паротитної інфекції //І Всеукраїнська конференція „Методологические аспекты регуляции антиген-структурного гомеостаза нервной, эндокринной и иммунной системы”: Матеріали наукових праць.- Запоріжжя, 2005. - С. 86-87.

55. Лоскутова І.В. Ефективність манаксу в комплексі медичної реабілітації хворих, які перенесли тяжку форму епідемічного паротиту //Імунологія та алергологія. – 2005. - № 3. – С. 95.

56. Фролов В.М., Лоскутова І.В. Новий метод лікування тяжких та ускладнених форм епідемічного паротиту // Реєстр галузевих нововведень.- Київ: МОЗ України, 2000.- Вип. 12-13.- № 243/11/9.

57. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Шаповалова І.О. Спосіб профілактики розвитку панкреатиту при епідемічному паротиті // Реєстр галузевих нововведень. - Київ: МОЗ України, 2003.- Вип. 18-19.- № 110/18/03.

58. Лоскутова І.В. Метод лікування тяжкої форми епідемічного паротиту у дорослих // Реєстр галузевих нововведень. - Київ: МОЗ України, 2004.- Вип. 20-21.- № 218/21/04.

59. Лоскутова Спосіб профілактики уражень підшлункової залози при епідемічному паротиті // Реєстр галузевих нововведень. - Київ: МОЗ України, 2004.- Вип. 20-21.- № 230/21/04.