Єгорова Людмила Геннадіївна. Іміджевий текст: лінгвопрагматичний і лінгвокультурологічний аспекти (на матеріалі російськомовної публіцистики) : Дис... канд. наук: 10.02.02 - 2009.
Анотація до роботи:
Єгорова Л. Г. Іміджевий текст : лінгвопрагматичний і лінгвокультурологічний аспекти (на матеріалі російськомовної публіцистики). — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 — російська мова. — Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. — Сімферополь, 2009.
Дисертація присвячена вивченню іміджевого тексту (ІТ) у російській мові шляхом виділення його ознак і систематизації способів вербальної (мовної) представленості іміджу.
ІТ розглядається як носій іміджевої інформації, реалізованої мовними засобами. Дослідження функціонування категорії «імідж» у процесі комунікації дозволяє уточнити структуру мовної особистості автора / читача ІТ. Інтегративний підхід до вивчення ІТ дозволяє зв'язати інтерпретацію мовних засобів із пізнавальною діяльністю суб'єктів мовлення. Доводиться, що структура ІТ у російській мові, вибір стилю подачі інформації та мови спілкування з адресатом детерміновані соціальним статусом, особливостями картини світу (концептуальної і мовної).
У результаті дослідження було встановлено, що:
Сучасна лінгвістика звертається до різноманітного мовного матеріалу, що маніфестує дискурсивні практики суспільства. Тексти, які функціонують у мас-медіа, не є винятком, оскільки визначають дискурс ЗМІ зі своїми правилами мовленнєвої поведінки та інтертекстуальними зв'язками. На нашу думку, вивчення феномену «іміджевий текст» допоможе конкретизувати низку аспектів мас-медійного дискурсу.
ІТ — актуальний об'єкт дослідження, який свідчить про формування сучасних способів презентації нових семіотичних об'єктів. ІТ належить до числа текстів, пов'язаних із професійною комунікацією, що здійснюється журналістами. За одними ознаками він віддаляється від інших медіатекстів, за іншими — наближається. Для мас-медійних текстів важливо, як зміст тексту розуміє і приймає адресат. В ІТ система мовних засобів націлена на створення позитиву за відношенням до значущої для іміджу інформації.
ІТ у російській мові, на нашу думку, це синтез мас-медійного тексту і PR-тексту. В ІТ можуть акцентуватися як утилітарні, так і моральні норми. Але, на відміну від рекламного тексту (РТ), моральні норми посідають чільне місце як найбільш важливі для аксіоматичного ранжирування позиціонованого об'єкта. У рекламному і PR-тексті (і це відмежовує їх від ІТ) немає або дуже мало опосередкованих оцінок, фактично відсутня така ознака, як глибина тексту (під якою ми розуміємо співвідношення тексту і підтексту, їх зв'язок у формуванні смислу). Для РТ характерним є привертання уваги, інформування та переконання адресата в необхідності придбати товар або скористатися послугою. Мінімалізація РТ веде до обмеження і повторюваності прийомів мовленнєвого впливу. Позитивність — основний принцип рекламного і — здебільшого — іміджевого тексту. У РТ переважає модальність категоричності, для ІТ ця модальність не є характерною. Автор ІТ прагне зберегти ситуацію вибору, він дає можливість адресатові розмірковувати, оцінювати, домислювати.
ІТ ніколи не буває деперсоналізованим як за «фактором адресанта», так і за «фактором адресата». Адресант і адресат — рівнозначимі суб'єкти ІТ: адресант компонує текст із акцентом на позитивних ознаках іміджу; адресат зіставляє виділені ознаки зі своєю картиною світу, тобто зі своїм розумінням стану речей. При цьому адресант зобов'язаний враховувати особливості сприйняття і розуміння сказаного адресатом. Адресант-адресатні відношення в ІТ — це відносини живих людей, що перебувають у конкретних умовах життя: економічних, соціальних, культурних, політичних.
Проведене дослідження дозволило нам виділити конститутивні ознаки ІТ у російській мові. До іміджевих належать тексти, які в основному виходять від журналіста (в окремих випадках — від персони, яка «нарощує» самоімідж); презентовані жанрами, які широко представлені в спеціальній літературі і активно використовуються в журналістиці; мають своїм адресатом читачів конкретного видання; створені з орієнтацією на мовну особистість як адресата (тому формується підбір мовних засобів та ін.), так і адресанта (ІТ — «портрет» людини, що пише); характеризуються різноманіттям мовних засобів і риторичних прийомів (таких, як контраст, іронія, сарказм, звинувачення, дискредитація тощо), завдяки чому забезпечується стійкість переконливої комунікації; мають широкий спектр тематичних інтересів — від презентації діяча культури / науки до формування іміджу цілого регіону.
На основі інтеграції найбільш суттєвих ознак ІТ було запропоновано наступне визначення: ІТ — це мас-медійний текст, який реалізує безальтернативну установку на створення позитивного (здебільшого) образу когось або чогось за допомогою комплексу різноманітних внутрішньотекстових комунікативних дій інтерактивного характеру, структур впливу і переконання, спрямованих на адресата.
ІТ належить до текстів семантичної щільності. За допомогою образних висловів, фразеологізмів, синонімічних рядів робиться акцент на значущих для цільового адресата моментах тексту. Домінують основні людські смисли і цінності — залежно від теми ІТ і стану громадської свідомості в конкретний соціальний час (ціни, побут, екологія, ставлення до інших країн тощо). В ІТ інформація супроводжується емоціями, які викликають інтерес адресата. Вербально симпатії або антипатії в ІТ розподіляються більшою частиною визначено: симпатії до «свого» адресата і антипатії — до «чужого», до опонента.
У позитивне аргументування іміджу політичного ІТ у російській мові входять події, що підкреслюють високі моральні якості політика, його компетентність, уміння ладити з людьми та ін. Через відповідні мовні засоби і риторичні прийоми визначається схожість із позитивно оцінюваними в такій культурі образами. Цій меті слугують «різнорівневі» мовні засоби: епітети, метафори і порівняння, фразеологія відповідної конотації, використовуються емоційні резерви конструкцій експресивного синтаксису і риторичні прийоми, спрямовані на «підвищення» іміджу шляхом підкреслення розуму, інтелекту, компетентності. Якщо ж метою ІТ є відокремлення від конкурентів, то створюється негативний імідж іншого за рахунок вербального використання негативних оцінок, натяків тощо.
Складення і затвердження іміджу — динамічний процес, який розгортається у часі. Змінність характеристик часу потребує корекції структури іміджу і, відповідно, ІТ. Додається нова інформація, змінюються критерії її інтерпретації, триває пошук нових прийомів і способів мовної організації ІТ. Нами було встановлено, що ІТ у російській мові еволюціонує в бік інтенсифікації негативних оцінок політики; політиків і влади; стану справ у країні. Спостерігається асиметрія структур впливу: негативна інформація перевищує позитивну (на прикладі реалізації регіонального іміджу). Про негативну спрямованість деяких ІТ можна зробити висновок уже із заголовків — ключів до сприйняття матеріалу загалом: Телекоммуникационный рынок: год несбывшихся ожиданий (ДТ, № 4 (633) від 30 грудня — 5 січня 2007; Горе победителям (ДТ, № 5 (634) від 3—9 лютого 2007; МВД: в лабиринте дефектов системы (ДТ, № 5 (634) від 10—16 лютого 2007); Анатолий Голубченко: Призывая не платить за коммуналку, оппозиция «убивает» жилищное хозяйство (КП від 01.02.07); Генерал Геннадий Москаль: Разве МВД сейчас — не монстр? (КП від 04.02.08).
Уважаємо, що ІТ може стати ресурсом розвитку російської мови, її можливостей впливу, насамперед можливостей органічного поєднання інформаційної та оцінної функцій.
Публікації автора:
Егорова Л. Г. К вопросу о PR-коммуникациях / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. — Том 2, № 49. — Симферополь : ТНУ, 2004. — С. 50—56.
Егорова Л. Г. Текст в пространстве массовых коммуникаций (PR-текст и рекламный текст) / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. — № 54. — Симферополь : ТНУ, 2004. — С. 281—285.
Егорова Л. Г. К лексикографическому определению понятийного аппарата PR-дискурса / Л. Г. Егорова // Культура народов Причерноморья. — № 69. — Симферополь : ТНУ, 2005. — С. 7—12.
Егорова Л. Г. Невербальная информация PR-текста / Л. Г. Егорова // Вісник Дніпропетровського університету. — Том 1, вип. 11. — Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет, 2005. — С. 122—128. — (Серія «Мовознавство»).
Егорова Л. Г. Пространство дискурса в контексте междисциплинарного подхода / Л. Г. Егорова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — Т. 18 (57), № 2. — Симферополь: ТНУ, 2005. — С. 333—340. — (Серия «Филология»).
Егорова Л. Г. Презентация имиджевых материалов на страницах периодических изданий / Л. Г. Егорова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — Т. 19 (58), № 3. — Симферополь: ТНУ, 2006. — С. 200—208. — (Серия «Филология»).
Егорова Л. Г. Имиджевый текст как феномен современного информационного пространства / Л. Г. Егорова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — Т. 21 (60), № 1. — Симферополь : ТНУ, 2008. — С. 419—424. — (Серия «Филология»).
