Анотація до роботи:

Січкар С.А. Ідіолект Тараса Шевченка і сучасні мовні норми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

У дисертації з’ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови.

На прикладі конкретних мовних фактів висвітлюється роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з’ясовується семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежується динамічність лексичних норм української літературної мови.

Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їхні типи, з’ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць.

Розглянуто діалектні слова, їхні варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті.

Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації, порівнянно з літературною мовою.