Анотація до роботи:

Діброва І.О. Ідентифікація геосистем берегової зони водосховищ для оптимізації природокористування (на прикладі Київського водосховища). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Обґрунтовано і розроблено всі складники методики ідентифікації геосистем берегової зони великих рівнинних водосховищ для оптимізації природокористування. Запроваджено поняття про берегову зону як макрогеотон (ландшафтну макромежу) та розроблено способи його геотонного структурування. Створено класифікаційну схему головних сучасних фізико-географічних процесів у береговій зоні. Обґрунтовано підходи до хоричного структурування берегової зони шляхом оригінального відтворення її позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури. Запропоновано класифікації берегових геосистем – ландшафтних ярусів, смуг і каркасних меж. Обґрунтовано підходи до геоекологічно-функціонального районування берегової зони та вирізнення його таксонів – районів, підрайонів, ярусів, секторів, ділянок, смуг. Розроблено підходи до визначення рівня стану таксонів районування шляхом оцінювання їх стійкості (фазової та параметричної) і надійності. Методику ідентифікації у цілому протестовано із задовільними результатами на створеному інформаційному базисі щодо берегової зони Київського водосховища. Розроблено рекомендації із застосування методики. Результати роботи можуть бути використані у регіональних схемах і проектах природокористування та водоохоронного зонування для геоекологічного-оптимізаційного районування та поліпшення стану берегових зон.

У дисертації обґрунтовано та розроблено методику ідентифікації геосистем берегової зони водосховищ для оптимізації природокористування із тестуванням методики на прикладі Київського водосховища. Головними висновками роботи є:

1. Загальний об’єкт ідентифікації – берегова зона – кваліфікується як певний тип ландшафтної макромежі у вигляді буферної геосистеми, який було названо береговим макрогеотоном, із специфічними рисами еволюційного розвитку та структурно-функціональної організації його геосистем-складників. Власне ідентифікація таких геосистем являє собою триєдиний процес геотонного і хоричного структурування та геоекологічно-функціонального районування берегової зони.

2. Розроблено способи та критерії геотонного структурування як систематизації та типізації геотонної (ландшафтно-межової) структури берегової зони з вирізненням у складі берегового макрогеотону мезогеотонів узбережної, прибережної, хвилеприбійної, мета-теральної (заузбережної) та інфра-аква-теральної підзон за умови відображення відповідних структуротворних відношень, зважаючи на їх процесові та етологічні особливості. Для останнього створено класифікаційну схему головних сучасних фізико-географічних процесів у береговій зоні та запропоновано поняття про три поля структуротворних відношень в ній: мезополя еволюційного і сукцесійного структуроутворення та мезополе невизначеностей.

3. Обґрунтовано підходи до хоричного структурування як визначення та типізації геосистем трансформованої через особливості берегових процесів позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури (ЛТС) берегової зони з використанням оригінальних класифікаційних таксонів. За останні правлять берегові парадинамічні райони, що складаються з берегових ландшафтних ярусів та смуг, розділених/об’єднаних береговими каркасними межами.

4. На основі комплексного аналізу позиційно-динамічної ЛТС берегової зони з додатковим відображенням певних ознак генетико-морфологічної та процесової і етологічної структур запропоновано класифікацію берегових ландшафтних ярусів та ландшафтних смуг цих ярусів, яка вирізняє 15 ієрархічних таксонів від гіперкласу до варіанта геосистем. Розроблено також типологічну класифікацію берегових каркасних меж (динаміки геосистем) берегової зони, яка містить 16 таксонів каркасних меж, систематизуючи їх за структуротворним впливом і іншими визначеними атрибутами з урахуванням безпосередньої приуроченості меж до певної структури берегової зони та її потоків і зв’язків.

5. Обґрунтовано підходи до геоекологічно-функціонального районування берегової зони. Під ним розуміється тематична систематизація і відтворення хоричної структури цієї зони, у взаємопоєднанні всіх її підсистем (природної, природно-антропогенної та антропогенної) і каркасних меж та на основі домінантного відображення позиційно-динамічних структуротворних відношень (з додатковим урахуванням геотонних і парагенетичних), шляхом модельного вирізнення та тестування рівня стану таксонів районування певного рангу. Розрізняється три етапи районування: ініціального структурування, параметризації та оцінювально-функціонального структурування, а за таксони районування правлять берегові парадинамічні райони, поділені на підрайони (вирізнені за макроекспозицією та позицією стосовно акваторії та міжрайонних меж), яруси, сектори і ділянки різного типу і рангу (басейнові, парагенетичні, гідроморфолітодинамічні, седиментаційно-фітоценотичні і т.ін.) та смуги з розширенням при необхідності меж районів за рахунок елементів як мета-теральної, так і інфра-аква-теральної підзони.

6. Рівень стану берегових таксонів районування визначається за ознаками фазової та параметричної стійкості як міри здатності зберігати ними власні природні властивості і структуру та за ознаками надійності як ступеня здатності виконання береговими геосистемами заданих екопозитивних або обмеження обраних еконегативних природно-cоціально-економічних функцій. Запропоновано способи та критерії визначення всіх основних різновидів стійкості, насамперед фазово-антропізаційної стійкості, за моделлю і схемою якої оцінюється міра "залишкової" здатності геосистем до саморегуляції, та фазово-етологічної стійкості, що відображає ступінь сформованості структури та "стабілізаційного" механізму саморегуляції геосистем в еволюційно-сукцесійному або сукцесійному аспекті їх динаміки при адаптації до нових умов структуроутворення, що виникли після створення водосховищ.

7. Виконано комплексний аналіз природних умов, ландшафтних комплексів, природокористування та природоохоронних заходів щодо тестового об’єкта досліджень – берегової зони Київського водосховища. Це дозволило створити необхідний інформаційний базис і провести задовільне за результатами тестування розробленої методики ідентифікації на прикладі обраних берегових геосистем, що засвідчує правомірність запропонованих підходів. При цьому було вирізнено 10 берегових парадинамічних районів та проведено типізацію берегових ярусів, смуг і каркасних меж щодо районів та підрайонів озерної області водосховища з визначенням рівня стану 65 ярусів за ознаками фазової стійкості.

8. Розроблено рекомендації з ідентифікації геосистем і оптимізації природокористування в береговій зоні водосховищ, які являють собою систематизовану послідовність застосування всіх складників запропонованої методики для їх безпосереднього використання у схемах і проектах природокористування та водоохоронного зонування з метою геоекологічно-оптимізаційного районування берегової зони, вибору ефективного складу заходів з поліпшення її стану та перетворення на об’єкт геоекологічно-безпечного природокористування.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Самойленко В.М. Систематизація сучасних фізико-географічних процесів у береговій зоні великих водосховищ / В.М.Самойленко, І.О.Діброва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2006. – Том 9. – С.30-38 (особистий внесок здобувача – створення і систематизація інформаційного базису стосовно плину берегових фізико-географічних процесів на великих водоймах).

2. Самойленко В.М. Класифікація берегових ландшафтних ярусів і смуг / В.М.Самойленко, І.О.Діброва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2006. – Том 11. – С.318-325 (особистий внесок здобувача – визначення підходів до класифікації природних геосистем берегової зони великих рівнинних водосховищ на основі позиційно-динамічного принципу).

3. Діброва І.О. Аналіз геоекологічних умов макрогеотону берегової зони Київського водосховища на прикладі його південно-західної частини / І.О.Діброва // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. – 2006. – Вип.255. – С.192-199.

4. Діброва І.О. Геоекологічні аспекти дослідження південно-західної частини макрогеотону берегової зони Київського водосховища / І.О.Діброва // Фізична географія та геоморфологія. – 2006. – Вип.52. – С.158-165.

5. Самойленко В.М. Ландшафтні межі берегової зони водосховищ / В.М.Самойленко, І.О.Діброва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2007. – Том 13. – С.181-200 (особистий внесок здобувача – визначення способів і підходів до класифікаційної систематизації берегових каркасних меж).

6. Самойленко В.М. Складники ідентифікації берегових геосистем водосховищ / В.М.Самойленко, І.О.Діброва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2008. – Том 14. – С.9-41 (особистий внесок здобувача – визначення змісту операцій-складників методики ідентифікації геосистем берегової зони з оцінкою рівнів стану таксонів районування).

7. Діброва І.О. Специфіка та критерії виділення берегових геосистем великих рівнинних водосховищ / І.О.Діброва // Фізична географія та геоморфологія . – 2008. – Вип. 54. – С.73-76.

Матеріали наукових конференцій і семінарів, збірки наукових праць і тези доповідей

8. Діброва І.О. Рекогносцирувальне обстеження макрогеотону берегової зони Київського водосховища (південно-західна частина) / І.О.Діброва // Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія: Третя Всеукраїнська наукова конференція, 15-17 лист. 2006 р.: матеріали конференції. – К., Ніка-Центр, 2006. – С.158-159.

9. Діброва І.О. Ландшафтні яруси та смуги як елементи хоричного структурування берегової зони великих рівнинних водосховищ / І.О.Діброва // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень: ІV Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів, 19-20 квіт. 2007 р.: матеріали конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 120-125.

10. Діброва І.О. Особливості ландшафтних ярусів і смуг як берегових геосистем великих рівнинних водосховищ / І.О.Діброва // Ландшафти річкових долин: ІХ ландшафтознавчий Українсько-Польський семінар, 26-29 трав. 2007 р.: матеріали семінару. – Чернівці: Вид-во “Рута”, 2007. – С.79-85.

11. Діброва І.О. Загальні риси своєрідності берегової зони великих рівнинних водосховищ / І.О.Діброва // Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни: І Міжнародна науково-практична конференція, 22-24 трав. 2008 р.: матеріали конференції – Луцьк: РВВ “Вежа” ЛНУ, 2008. – С.113-116.

12. Діброва І.О. Методика дослідження берегових геосистем Київського водосховища / І.О.Діброва // Географія в інформаційному суспільстві: збірка наукових праць. – Т.ІІІ. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 242-243.

13. Діброва І.О. Класифікація меж берегових геосистем великих рівнинних водосховищ / І.О.Діброва // Навколишнє природне середовище – 2007: актуальні проблеми екології та гідрометеорології – інтеграція освіти і науки: Друга Міжнародна науково-технічна конференція, 26-28 вер. 2007 р.: тези доповідей. – Одеса: Вид-во ОДЕКУ, 2007. – С.95-96.