Публікації автора:
1. Солоденко А.Е., Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Сиволап Ю.М. Идентификация генотипов подсолнечника с помощью микросателлитных маркеров // Цитология и генетика. – 2004. – Т. 38, № 2. – С.15-19. Особистий внесок здобувача – досліджено поліморфізм ряду мікросателітних послідовностей ДНК. Виявлено унікальний алельний склад за 8 SSR-локусами, а також алелі, специфічні для генетичного матеріалу, створеного в певному селекційному центрі. 2. Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Солоденко А.Е., Сиволап Ю.М. Идентификация генотипов подсолнечника украинской селекции при помощи SSRP-анализа // Цитология и генетика. – 2006. – Т. 40, № 4. – С.31-37. Особистий внесок здобувача – досліджено 16 поліморфних мікросателітних локусів геному соняшника, виконано порівняльний SSR-аналіз інбредних ліній, виявлено набори алелів, специфічні до 20 батьківських ліній. Визначено індекс поліморфності (РІС) для кожного проаналізованого локусу. Сформовано генетичні формули (паспорти) для всіх досліджених генотипів. 3. Сиволап Ю.М., Солоденко А.Е., Саналатій А.В. (Трояновська А.В.) Спосіб ідентифікації генотипів соняшника // Деклараційний патент України № 68813 А опубл.16.08.2004 Бюл.№ 8. Особистий внесок здобувача – проведено ідентифікацію генотипів соняшника за допомогою ПЛР-аналізу мікросателітної ДНК, запропоновано спосіб реєстрації інбредних ліній та гібридів у вигляді генетичних формул. 4. Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Солоденко А.Е., Сиволап Ю.М. Выявление полиморфизма микросателлитной ДНК у генотипов подсолнечника методом SSR-ПЦР // Сборник тезисов 2-й Международной конференции молодых ученых “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” (19-23 мая 2003 г.) Харьков, Украина. - 2003. – 84 Особистий внесок здобувача - проведено аналіз молекулярно-генетичного поліморфізму інбредних ліній та гібридів соняшника за допомогою 5 мікросателітних маркерів. 5. Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Солоденко А.Е., Сиволап Ю.М., Толмачев В.В. ДНК-маркеры в селекции и семеноводстве подсолнечника // Сборник тезисов IV Международной конференции “Геном растений” (10-13 июня 2003 г.) Одесса, Украина. - 2003. – 35 Особистий внесок здобувача – проведено оцінку генетичного різноманіття інбредних ліній соняшника трьох основних центрів селекції цієї культури в Україні за допомогою аналізу мікросателітної ДНК. 6. Sanalati A.V.(Troyanovskaya A.V.), Solodenko A.E., Sivolap Yu. M. SSRP-analysis of sunflower // Международная научная конференция молодых ученых по молекулярной биологии и генетике (25-27 сентября 2004 г.) Киев, Украина.- 2003.- 205 Особистий внесок здобувача – протестовано 11 пар мікросателітних праймерів на генотипах української селекції. 7. Солоденко А.Е, Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Сиволап Ю.М. Микросателлитные маркеры в семеноводстве подсолнечника // Международная научная конференция “Молекулярная генетика, геномика и биотехнология” (24-26 ноября 2004 г.) Минск, Беларусь. - 2004. – С. 111-113. Особистий внесок здобувача - проведено оцінку генетичного різноманіття досліджуваного матеріалу, встановлено молекулярно-генетичний поліморфізм за 14 локусами геному соняшника. 8. Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Солоденко А.Е., Сиволап Ю.М. Идентификация генотипов и определение “гибридности” простых гибридов подсолнечника методом SSR-ПЦР” // Міжнародна науково-практична конференція “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (29 червня – 1 липня 2005 р.) Оброшино, Україна. - 2005. - С. 252-253. Особистий внесок здобувача – проведено SSR-ПЛР для ідентифікації генотипів та визначення гібридності простих гібридів F1 соняшника за допомогою 15 мікросателітних локусів. 9. Саналатий А.В. (Трояновская А.В.), Солоденко А.Е., Сиволап Ю.М. Полиморфизм микросателлитной ДНК подсолнечника и создание ДНК-паспорта с помощью метода SSR-ПЦР // Международная научная конференция “Современные проблемы генетики” (21-23 ноября 2005 г.) Минск, Беларусь. -2005. – С. 186-187. Особистий внесок здобувача – проаналізовано 32 SSR-локуси геному соняшника, з яких 16 виявились поліморфними, встановлено наявність від двох до восьми алелів у локусі. |