Анотація до роботи:

Логойда С.І. Гронова листокрутка Lobesia botrana Den et Schiff. (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградниках в умовах Закарпаття України та контроль її чисельності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. - Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2007.

В дисертаційній роботі узагальнено матеріали, що стосуються біоекологічних особливостей гронової листокрутки та технології контролю її чисельності. Наводяться результати власних досліджень автора стосовно біології, екології та шкідливості виду.

Встановлено, що в умовах Закарпаття у промислових та присадибних насадженнях винограду гронова листокрутка розвивається в трьох генераціях і характеризується високим рівнем небезпеки для генеративних органів. Шкідник успішно розвивається на дикорослих рослинах, які оточують виноградники, створюючи постійну небезпеку проникнення її в агроценози.

Запропоновано оригінальні технології контролю чисельності гронової листокрутки, які передбачають послідовне використання проти найбільш небезпечної першої генерації гормональних препаратів з наступним випуском трихограми. Реалізація запропонованих технологій дає змогу гарантовано контролювати чисельність шкідника в промислових та присадибних насадженнях винограду, забезпечує збереження та діяльність природних популяцій ентомофагів, дає змогу отримати екологічно чисту продукцію. Обгрунтовано використання нового гормонального препарату Люфоксу 105 ЕС, к.е. у комплексі з розселенням трихограми від гронової листокрутки в промислових та присадибних насадженнях винограду. Запропонована технологія захисту винограду від шкідника в присадибних насадженнях з переважним використанням трихограми.

1. Домінуючими видами шкідників на виноградних насадженнях в умовах Закарпаття є гронова, двулітна та виноградна листокрутки. Найчисельнішою та найбільш небезпечною є гронова листокрутка, яка займає основну нішу серед листокруток - 54%, двулітна та виноградна листокрутки 22 та 24% відповідно.

2. Літ імаго гронової листокрутки після зимівлі починається в кінці третьої декади квітня і триває 31-34 дні, першої генерації – 29-31 день, другої - 34-42 дні. Початок відкладання яєць шкідником першої генерації відмічено 7-12 травня, другої - 3-8 липня, третьої - 12-18 серпня, масове відкладання яєць починалась через 3-4 дні від його початку. Масове виплодження гусениць першої генерації - 21-27 травня, другої – 12-19 липня, третьої – 20-28 серпня.

3. Найбільшої шкоди завдають гусениці першої генерації фітофага, у період формування бутонів та цвітіння винограду (травень - середина червня). За період розвитку одна гусінь знищує 5-27 і більше бутонів або зав’язей в суцвітті. Гусінь другої генерації (кінець червня – початок серпня) пошкоджує 4-12 ягід, третьої (серпень-вересень) – 2-7 ягід в гроні.

4. Виділено 5 екологічних ніш, де зосереджувались на зимівлю гусениці шкідника: в тріщинах кори на штамбах куща – 34,6%, на рукавах – 21,2%, в підпорах та місцях підв’язки лози – 11,1%, в обпалому листі та рослинних рештках 24,3%, в верхніх шарах ґрунту – 8,9%. Найбільш життєздатна частина популяції (55,8%) концентрується переважно в тріщинах кори на штамбах та рукавах куща. В рослинних рештках, а також на поверхні ґрунту зимувала переважно та частина гусениць (44,3%), яка не повністю завершила живлення, паразитована ентомофагами або уражена збудниками хвороб.

5. Генерація гронової листокрутки, яка перезимувала характеризувалась значною часткою лялечок (64,6%) з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (54,3-74,9 яєць). На відміну від зимуючої генерації, перша та друга генерації шкідника більш життєздатні і кількість лялечок з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (58,4-86,8 яєць) складає 82,2-83,1% від загальної чисельності шкідника, що зумовлює високу чисельність виду.

6. Встановлено, що одним із джерел відновлення чисельності гронової листокрутки в агроценозах є частина популяції шкідника, яка розвивається в лісосмугах на дикорослих рослинах. Найбільш сприятливими рослинами для розвитку гронової листокрутки є: ожина звичайна (Rubus caecius L.); глід колючий (Crataegus oxyacantha L.); терен звичайний (Prunus spinosa L.) калина звичайна (Viburnum opulus L.); бузина чорна (Sambucus nigra L.).

7. Збудники захворювань уражували до 9,1% лялечок шкідника на виноградниках, а в лісосмугах - 10,0% лялечок. Паразитованість ентомофагами становила відповідно 12,0%, і 13,6%, смертність від впливу низьких температур – 15,5%.

8. Видовий склад ентомофагів гронової листокрутки нараховував понад 20 видів комах з чотирьох рядів (твердокрилі, сітчастокрилі, перетинчастокрилі, двокрилі), а також павуки з трьох родин (Linyphiidae, Theridiidae, Araneidae), які трофічно пов’язані з гроновою листокруткою.

9. Природні ентомофаги знищували 20,4% яєць, 14,0% гусениць та 15,0% лялечок першої генерації листокрутки, другої генерації відповідно – 29,2%, 25,8%, 19,0%, третьої – 27,4%, 25,3%, 38,4%. Разом, протягом розвитку першої генерації шкідника було знищено 16,7% популяції, другої – 24,9%, третьої – 30,1%.

10. В промислових та присадибних насадженнях винограду в умовах Закарпаття встановлена висока ефективність гормонального препарату Люфокс 105 ЕС к.е. щодо гронової листокрутки: за норми витрати 1,0 л/га проти першої генерації – 93,3%, другої (0,5л/га) – 84,4%.

11. Вдосконалено ефективні системи захисту винограду від гронової листокрутки з використанням екологічно безпечних засобів: гормонального препарату Люфокс проти І-ї і ІІ-ї генерацій та трихограми проти ІІІ-ї генерації, чи Люфоксу проти І-ї генерації та трихограми проти ІІ-ї і ІІІ-ї генерацій, які забезпечують високу рентабельність в межах 297-373%.

На присадибних насадженнях винограду найбільшу рентабельність (290-307%) забезпечує система захисту із шестикратного (по 2 проти 3-х генерацій) випуску трихограми.

Публікації автора:

1. Логойда С.І. Особливості фенології гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградниках // Карантин і захист рослин. - Київ, 2006. - №10. - С. 16-17.

2. Логойда С.І. Характеристика популяції гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff. (Lepidoptera, Tortricidae) залежно від специфіки розвитку гусениць шкідника // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2006. - Вип.52. - С. 197-202.

3. Дрозда В.Ф., Секун М.П., Логойда С.І. Особливості використання інсектицидів в захисті винограду в умовах Закарпаття // Карантин і захист рослин. - Київ, 2006. - №12. - С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 40%. Виконання досліджень, оцінка експериментальних даних).

4. Дрозда В.Ф., Логойда С.І. Особливості біології, характер розвитку, динаміка чисельності та шкідливість гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградниках в умовах Закарпаття // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. Умань, 2005.- Вип.59.- С. 261-267. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

5. Логойда С.І. Особливості розвитку, динаміка чисельності та шкідливість гронової листокрутки (Lobesia botrana Den. et Schiff.) на виноградниках в умовах Закарпаття // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (14 вересня 2004 р.). - Київ: Колобіг, 2005. - С.31-33.

6. Логойда С.І. Видовий склад та домінуючі шкідники виноградної лози в умовах Закарпаття // Екологічно обґрунтований захист рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (4-7 жовтня 2005 р.). – Київ: Колобіг, 2005. – С. 108-111.

7. Логойда С.І. Потенціал плодючості гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградних насадженнях // Міжнародна наукова конференція «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи» (13-17 листопада 2006 р.). – Київ: Колобіг, 2006. – С. 44-45.