1. В роботі було досліджено основні етапи становлення та форми демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції в Україні за період з березня 1917 року по січень 2007 року. Суб’єктами громадського контролю за діяльністю міліції були партійні та комсомольські органи (наприклад, Центральний комітет Комуністичної партії України, партійні організації та комсомольські організації); громадськість (громадські організації та громадяни, серед яких можна виділити таких суб’єктів контролю, як двірники та робітники тощо); професійні союзи; товариські суди та ЗМІ. До часу здобуття незалежності в Україні існував монопартійний контроль за діяльністю міліції, який змінився за часів незалежності на поліпартійний контроль. Сьогодні стала відсутньою така категорія суб’єктів громадського контролю, як товариські суди та комсомольські організації, а в інших суб’єктів змінилися функції, форми, методи і повноваження щодо здійснення громадського контролю за діяльністю міліції. 2. В межах дослідження громадського контролю за діяльністю міліції в наш час назріла необхідність розрізнити терміни "цивільний контроль" і "громадський нагляд". Цивільний контроль за діяльністю міліції визначаємо як систематичне спостереження, що здійснюється суб’єктами владних повноважень на підставі та в межах, передбачених законом з метою перевірки виконання міліцією визначених засадами внутрішньої політики завдань у сфері правоохоронної діяльності, виявлення недоліків у її діяльності та попередження їх появи з одночасним втручанням в діяльність міліції, а громадський нагляд за діяльністю міліції як спостереження за дотриманням законності з боку правоохоронних органів, що здійснюється об'єднаннями громадян, громадянами особисто та ЗМІ і виключає їх безпосереднє втручання в діяльність міліції. 3. Систему демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції в Україні складають державний контроль (на рівнях законодавчої, виконавчої та судової влади) та громадський нагляд (об'єднання громадян, громадяни та ЗМІ). Різновидом громадського нагляду, що здійснюється ЗМІ, є моніторинг, суттю якого є спостереження, оцінювання та прогнозування. Громадський нагляд за діяльністю міліції поділяється на зовнішній та внутрішній. До суб’єктів зовнішнього громадського нагляду необхідно відносити політичні партії, громадські організації, громадян, ЗМІ, а до внутрішнього громадського нагляду – профспілки, Громадську раду при МВС України та мобільні групи. Необхідно здійснити розмежування суб’єктів цивільного контролю та нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави та внести зміни щодо проведення громадського нагляду в чинне законодавство: Закон України "Про міліцію" та Закон України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави". Статтю 6 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" пропонується викласти в наступній редакції: "Система цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави складається з: парламентського контролю; контролю, здійснюваного Президентом України; контролю з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; контролю з боку судових органів. Суб'єктами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, судові органи України". Необхідно доповнити Закон України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" статтею 6-1 та викласти її в наступній редакції: "Система нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави складається з громадського нагляду. Суб'єктами нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є громадяни України та об'єднання громадян, утворювані відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів; ЗМІ". Частину 1 статті 27 Закону України "Про міліцію" – "Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції" – необхідно викласти у наступній редакції: "Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють громадяни України, об'єднання громадян, що утворюються відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів та ЗМІ". 4. Останнім часом суттєво змінився правовий статус політичних партій та їх вплив на публічно-правові відносини. Вони отримали реальні важелі контролю за діяльністю міліції, якщо вони представлені у відповідних органах влади. По-перше, політичні партії, які представлені в Верховній Раді України, здійснюють двоєдиний контроль, який об’єднує, по суті, парламентський та громадський контроль. Змінилась роль політичних партій на місцевому рівні управління. Якщо в складі місцевих органів виконавчої влади заборонено створення осередків політичних партій, то вже формування органів місцевого самоврядування відбувається за політичною ознакою. Ефективним механізмом здійснення громадського контролю за діяльністю міліції з боку політичних партій, що не здолали тривідсотковий бар’єр і, відповідно, не потрапили до Верховної Ради України, але ввійшли до органів місцевого самоврядування, є включення за їх згодою представників партій до Громадських рад при УМВС України в областях з питань забезпечення прав людини. 5. Сьогодні відносини між міліцією та політичними партіями не є однозначними і визначеними. Так, в ст. 3 Закону України "Про міліцію" закріплена норма про недопустимість втручання у діяльність міліції і визначено, що при виконанні службових обов’язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних та громадських об'єднань. Крім того, Законом передбачено, що працівники міліції не можуть бути членами і брати участь в діяльності політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. Створення і діяльність таких об'єднань та їх організація в міліції є недопустимою. Працівники міліції у своїй діяльності не пов’язані із рішеннями об'єднань громадян. В умовах політичного плюралізму незалежність і неупередженість працівників міліції є важливим фактором забезпечення стабільності правопорядку у державі. Законодавство про вибори передбачає, що процедура включення до виборчого списку обумовлена поданням особистої заяви особи. Якщо особа рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ подає заяву на включення до виборчого списку, то в такому разі це буде суперечити вимогам статті 3 Закону України "Про міліцію". З метою унеможливлення політизації діяльності міліції необхідно внести зміни до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію", яку викласти у наступній редакції: "Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України" та до ч. 4 ст. 18 Закону, яку викласти у наступній редакції: "Працівник міліції, який подав заяву на включення до виборчого списку від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі призупиняє проходження служби в органах внутрішніх справ. Працівник міліції, якого обрано депутатом за списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, призупиняє проходження служби на час виконання повноважень у відповідній місцевій раді з залишенням на службі в органах внутрішніх справ. По закінченні строку повноважень в Раді або раніше цього строку депутат місцевої ради за його бажанням направляється в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з правом зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади". 6. Завданнями Громадської ради при МВС України з питань забезпечення прав людини є сприяння МВС України у забезпеченні реалізації та захисту прав людини та укріпленні законності в діяльності ОВС, підвищення правової культури населення і працівників ОВС України, а також зміцнення взаємодії між міліцією та громадськими правозахисними організаціями. 7. Контроль з боку професійних спілок за витрачанням бюджетних коштів іноді співпадає за обсягом із контролем, який проводиться, наприклад, Рахунковою Палатою. Водночас, контроль Рахункової Палати віднесено до різновидів парламентського контролю і він має не постійний, а епізодичний характер. На відміну від Рахункової палати, громадський контроль, який здійснюють профспілки є постійним і носить системний характер, а Рахункова Палата здійснює не повну перевірку діяльності міліції, а вибіркову. Тому пропонується внести зміни до статей 7 та 10 Закону України "Про міліцію" в частині прав профспілок на проведення контролю за витрачанням бюджетних коштів. В Законі України "Про міліцію" статтю 10 необхідно доповнити пунктом 30 наступного змісту: "Офіційно інформувати профспілки щодо використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів за обсягами, структурою і цільовим призначенням", а частину 7 статті 18 викласти у наступній редакції: "Працівники міліції мають право створювати профспілки. Профспілка звітує двічі на рік перед членами профспілки щодо використання бюджетних коштів в сфері соціально-побутового забезпечення; службового житлового фонду; кредитування на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво; оплати праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні; охорони здоров'я. Працівники міліції не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету". 8. Важливим суб’єктом здійснення громадського контролю за діяльністю міліції є постійно діючі мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС. Вони були створені для підвищення ефективності участі громадськості в здійсненні контролю за дотриманням законності, створення умов для демократизації та прозорості діяльності ОВС, попередження і недопущення порушень конституційних прав і свобод людини та громадянина та захисту їх законних інтересів. 9. Ефективність громадського контролю за діяльністю міліції вирішальною мірою залежить від ЗМІ та глобальної мережі Інтернет, які забезпечують інформування громадян про діяльність міліції та стан правопорядку в державі, а міліцію – про громадську думку з цих питань. Для формування позитивної громадської думки щодо діяльності МВС України та його підрозділів на місцях була затверджена Програма формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки та створений ДЗГ МВС України на базі ЦГЗ МВС України. Сьогодні інформація про міліцію до ЗМІ в переважній більшості випадків надходить від ДЗГ МВС України чи ЦЗГ УМВС України, тому вона носить інформативний характер і в ній майже відсутній критичний аналіз діяльності міліції. Для здійснення ефективного моніторингу за діяльністю міліції з боку ЗМІ необхідно забезпечити журналістам вільний доступ до інформації про діяльність міліції і дати можливість проведення власного дослідження та аналізу діяльності міліції. Потрібно також впровадити дієві механізми реагування органів міліції на появу подібної інформації. Таким чином, пункт 2.6. Положення про Центр громадських зв'язків МВС, ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, затвердженого наказом МВС України №1357 від 31 жовтня 2003 р., необхідно викласти у наступній редакції: "Моніторинг оприлюднених у ЗМІ матеріалів, в тому числі матеріалів щодо протиправних дій, ОВС, своєчасне інформування про них керівництва МВС, ГУ МВС, УМВС, ДВБ МВС України з метою забезпечення відповідного реагування. Оприлюднення звітів ДВБ МВС України на офіційному сайті МВС України". Пункт 3.2.11. Положення про Департамент внутрішньої безпеки МВС України, затвердженого наказом МВС України №1111 від 28 вересня 2003 р., необхідно викласти у наступній редакції: "Організує у встановленому порядку проведення службових перевірок за фактами вчинення протиправних дій працівниками ОВС, в тому числі, оприлюднених у ЗМІ. Вносить пропозиції керівництву Міністерства, начальникам територіальних, транспортних управлінь, ректорам вищих навчальних закладів системи МВС, іншим керівникам органів та підрозділів внутрішніх справ про усунення причин та умов виявлених порушень законодавства, накладення на винних працівників дисциплінарних стягнень. У встановленому порядку направляє матеріали до органів прокуратури для прийняття рішення згідно з чинним законодавством". Положення про Департамент внутрішньої безпеки МВС України доповнити пунктом 2.2.27., який викласти в наступній редакції: "Звітує про розгляд матеріалів щодо протиправних дій ОВС оприлюднених у ЗМІ, який направляє до ДЗГ МВС України для оприлюднення на офіційному сайті МВС України". |
