Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Національна безпека / Гуманітарна і політична безпека держави


Шимченко Людмила Анатоліївна. Громадянська ідентифікація особи як чинник формування української політичної нації : дис... канд. філос. наук: 21.03.01 / Національний ін-т стратегічних досліджень. — К., 2006. — 172арк. — Бібліогр.: арк. 155-172.



Анотація до роботи:

Шимченко Л.А. Громадянська ідентифікація особи як чинник формування української політичної нації – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави (філософські науки). – Національний інститут стратегічних досліджень. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню та теоретичному опосередкуванню феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об’єктивних та суб’єктивних чинників його функціонування. Визнаючи націю як об’єктивну реальність, автор виділяє вагомим чинником її формування самоідентифікацію людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку.

Досліджуючи процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб’єктності у взаємозв’язку із процесами націєтворення, автором визначено детермінант формування громадянської ідентичності в умовах полікультурного суспільства та його ролі у націєтворчих процесах, визнаючи при цьому, що домінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складова. Виділяючи причиною такого явища посткомуністичні трансформації, що є не стільки процесом економічних та суспільно-політичних змін, скільки трансформацію багатовимірних соціальних та громадянських ідентичностей широких верств населення, автор доводить засадничість суб’єктивних чинників націєтворення, пов’язуючи їх позитивний ефект з толерантністю, лояльністю, солідарністю тощо, але з неприйняттям ксенофобії та шовінізму. Автор акцентує на тому, що лише поєднання в націєтворенні етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації, забезпеченням безпеки держави.

Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки:

Суттєві зміни цивілізаційного розвитку, які будуть визначать головні напрямки його розвитку, пов’язані із зміною усталених Вестфальських принципів міжнародних відносин (суверенітет держав, недоторканість кордонів, невтручання у внутрішні справи інших держав) на нові (підтримка демократії та утвердження прав особистості у будь-якій країні чи частині світу), більш адаптовані до навколишнього простору безпеки.

Вважаючи простір безпеки однією з основних потреб людської життєдіяльності, остання досліджена в дисертації як процес формування української політичної нації. На відміну від існуючих концепцій нації в роботі цей феномен досліджено як об’єктивну реальність, визначальним чинником формування якої є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно тієї спільноти, яку вона вважає простором свого існування та розвитку.

Виділяючи націю як окремий суб’єкт міжнародних відносин, поняття «політична нація» визначаємо як спільноту особистостей, що формується шляхом свідомого вибору ринкової моделі розвитку соціально-економічних відносин, органічного поєднання етнокультурних надбань, громадянських прав і свобод, ефективного вирішення політичних, соціально-економічних, екологічних та інших проблем в інтересах усього населення країни.

В дисертації обґрунтовано поняття ідентичності як складного багаторівневого особистісного утворення. Це пов’язано з трьома основними рівнями аналізу людської природи: індивідуальним, особистісним, соціальним. На індивідуальному рівні ідентифікація відбувається як результат усвідомлення людиною власної часової тяглості, впродовж якої відбувається сприйняття себе як людини того чи іншого фізичного вигляду, темпераменту, задатків, з певним минулим і прагненням майбутнього. На особистісному рівні ідентичність визначається як відчуття людиною неповторності себе й свого життєвого досвіду, базованому на вмінні поєднати всі ідентифікації з розумовими здібностями, зі сприятливими можливостями, пропонованими соціальними ролями. На соціальному рівні ідентичність можна визначити як особистісний конструкт, що відображає внутрішню солідарність людини з соціальними, груповими ідеалами і стандартами, які сприяють людській визначеності щодо поділу світу на собі подібних і не схожих на себе.

Аналізуючи феномен глобалізації як визначального чинника зміни не тільки особистісної ідентичності, а і держав та регіонів, в дисертації підкреслюється роль та місце власного життєвого досвіду у формуванні соціокультурної визначеності індивідів. Спільнота особистостей, сформована на основі свідомого прагнення єдності і спільності дій, здатна забезпечити позитивний ефект націєтворення та націєрозвитку за рахунок толерантності, солідарності, лояльності тощо, але при неприйнятті, осудженні і відверненні від ксенофобії та шовінізму.

Тому в епоху глобальних змін превалюють ті типи ідентичностей (етнічна та регіональна), які забезпечують самототожність розвитку спільнот. Тобто у позиціонуванні «ми-вони» визначальною тенденцією постає, таким чином, соціокультурна самототожність спільноти, а не її відношення до інших спільнот, виокремлення своєї окремішності.

В дисертації показано також як системна трансформація сучасного українського суспільства в напрямку побудови ринкової економіки та стабільної демократії супроводжується фундаментальною зміною культурної парадигми суспільства, що, в свою чергу, призводить до поляризації, або маргіналізації суспільства, до поляризації ідентичностей. Громадянська консолідація, в такому випадку, виступає тим симбіозом, що забезпечує цілісність суспільства. Держава, в якій існує така консолідація, спроможна стати визначальним чинником нарощування потенціалу власного добробуту та суб’єктом геополітичного, геоекономічного і геокультурного розвитку. Формування громадянської ідентичності є умовою формування самототожності громадян та конкретної суспільної реальності, що допоможе: уникнути, або хоч знизити рівень національного протистояння в поліетнічних суспільствах; не допустити крайнього радикалізму; знизити рівень соціальної і психологічної маргінальності. Громадянська ідентифікація є вагомим чинником формування громадянського суспільства і державницької свідомості, модернізації культури, основою становлення політичної нації в Україні та гарантією безпеки держави.

Публікації автора:

1. Шимченко Л.А. Роль європеїзації освіти у процесі формування громадянської нації // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 471-481.

2. Шимченко Л.А. Глобалізаційні процеси та їх вплив на українське державотворення // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – Вип. 6. – С. 276-284.

3. Шимченко Л.А. Національна освіта як чинник українського націєформування // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 532-536.

4. Шимченко Л.А. Політично-громадянська ідентифікація як націєтворчий чинник // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – Вип. 9. – С. 200-204.

5. Шимченко Л.А. Соціальна держава в Україні: практика й перспективи // Збірник наукових праць. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2006. – Вип. 27. – С. 175-186.

6. Шимченко Л.А. Демократичні трансформації та соціальні проблеми України // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. – Вип. 58. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 102-110.

7. Шимченко Л.А. Демократія і культура: вплив на процес українського націєбудування // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. – Вип. 59. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 93-103.

8. Шимченко Л.А. Проблеми професійної ідентифікації особи в умовах сучасного управління освітою // Статті, доповіді Всеукр. наук.-теорет. конф. «Наукові засади економіки та управління освітою» 14 квітня 2004 р., м. Переяслав-Хмельницький. – Київ: Підручники і посібники, 2004. – С. 152-155.

9. Шимченко Л.А. Українське суспільство в умовах глобалізації // Український соціум: соціально-політичні виміри: Матеріали круглого столу від 28 грудня 2004 р. / За заг. ред. Крисаченка В.С. – К.: Знання України, 2005. – С. 165-168.