Анотація до роботи:

ГУФРІЙ С. Д. Гострий післяродовий гнійно-катаральний ендометрит і вплив на його перебіг нового препарату на основі декаметоксину.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07– ветеринарне акушерство. Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004.

Дисертація присвячена вивченню до кінця не з’ясованих питань етіології, патогенезу, гострого післяродового гнійно-катарального ендометриту й вплив на його перебіг нового препарату на основі декаметоксину. При виконанні роботи проведено діагностичні, клінічні, гематологічні, біохімічні, бактеріологічні, макроморфологічні дослідження. Крім того, реалізовано лікувально-профілактичні дослідження, а саме: дослідного препарату, встановлено їх бактеріостатичну дію, чутливість музейних і польових штамів мікроорганізмів до новоствореного препарату, вивчено гостру та хронічну токсичність, кумулятивні властивості та перевірено терапевтичну ефективність „Ендодеку“.Встановлено дозування, кратність застосування та лікувальну ефективність розробленого препарату. Вивчено характер вагітності, родів і репродуктивну функцію дослідних корів після застосування “Ендодеку”. Дано наукове обґрунтування клінічного застосування “Ендодек” у практиці ветеринарної медицини.

1. У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань, уперше розроблено й запропоновано для практики ветеринарної медицини новий протимікробний і не токсичний препарат “Ендодек”, з високою ефективністю лікування, що пройшов апробацію і запропонований для широкого використання при лікуванні корів, хворих на ПРГКЕ.

2. У дослідних корів, хворих на ПРГКЕ, у вмісту матки переважали мікроби: Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis із незначною кількістю мікробів Proteus vulgaris, Streptococсus lactis, Micrococсus flavus.

3. Встановлено, що в крові корів, хворих на ПРГКЕ , рівень ТТГ, Т₃, Т₄, кортизолу, пролактину був значно вищим, а естрадіолу й інсуліну – нижчим, порівняно з даними тварин контрольної групи.

4. У корів контрольної (К₂) та дослідної (Д₂) груп, порівняно з контрольною групою (К₁) при ПРГКЕ (до введення дослідних препаратів), настало зниження: активності КТ, СДГ, ЦХО, рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, підвищення: активності ЛДГ, МДГ, ЛФ, КФ, АсСТ, АлАТ і концентрації загального білка, сечовини, цукру, ПОЛ та кількості лейкоцитів.

5. Після введення “Ендодек” у матку при ПРГКЕ корів швидше наступило відновлення показників крові до фізіологічної норми, ніж після використання мет-

родек. Через 5 діб після застосування вищенаведених препаратів було значне пониження показників, яке виражене у процентах: гемоглобіну- 8 і 25; еритроцитів -0, і 18; активності каталази -14 і 28 відповідно; порівняно з коровами контрольної групи К ₁ і зниження рівня загального білка 2 і 4; кількості лейкоцитів 4 концентрації сечовини 10 і 25; цукру 16 і 22, ПОЛ 4 і 1 %. Усі показники крові, що досліджувались через 10 діб після лікування хворих корів, відновились до фізіологічної норми при застосуванні препарату “Ендодек” і залишались відносно підвищеними чи зниженими після препарату метродек.

6. Введення хворим коровам, “Ендодек” суттєво вплинуло на стабілізацію рівня ТТГ, Т₃, Т₄, кортизолу, пролактину естрадіолу й інсуліну та відновлення усіх досліджуваних морфологічних і біохімічних показників крові через 10 діб після лікування.

7. Встановлено вищу терапевтичну ефективність препарату “Ендодек”, ніж метродеку та препаратів №1 та №3, яка характеризувалась вищою заплідненістю корів, нижчими: сервіс-періодом, індексом осіменінь.

8. Введення “Ендодек” коровам, хворим на ПРГКЕ, негативно не вплинуло на заплідненість, перебіг наступної тільності, отелення та перебіг післяродового періоду, про що свідчать дані: рН навколоплідної рідини; маси фетальної частини плаценти, кількості та площі котиледонів, кількості, висоти та товщини ворсинок, дані показники знаходились у межах фізіологічної норми і не відрізнялись від їх величин у клінічно здорових корів.

9. Тривалість тільності у корів, яких лікували супозиторієм “Ендодек”, становила 289,4±7,4 діб; відділення посліду проходило через 4,1±0,18 год.; виділення лохій тривало 14,4±0,38 діб; лізис жовтого тіла проходив через 18,1±0,35 діб; інволюція матки після родів завершувалась через 25,5±0,98 діб; маса телят при народженні становила 28,9±0,98 кг, що відповідає фізіологічним показникам.

10. “Ендодек” відносяться до 4- го класу токсичності - малотоксичні речовини (ГОСТ 12.1.007-76). Через 10-діб після введення “Ендодек” у терапевтичній дозі не встановлено функціональних змін у внутрішніх органах та обмінних процесах в організмі щурів, а в дозах вищих за терапевтичну викликало порушення кровотворної функції, обміну вуглеводів та прояву нефротоксичної дії. Коефіцієнт кумуляції для “Ендодек” становить у білих щурів 5,3 одиниці, що свідчить про слабко виражені його властивості до кумуляції. Після введення щурам сумарної дози 79125 мг/кг “Ендодек” вплинув лише на кровотворну функцію та на проникність мембран клітин і на обмін вуглеводів.

11. Мінімальна бактеріостатична концентрація субстанцій препаратів до музейних штамів мікроорганізмів за дії на них декаметоксину була в зростаючому порядку у Sal. enteritidis, Micrococcus flavus, E. coli, St. aureus, Ps. aeruginosa, а від діоксидину - Micrococcus flavus, St. aureus, Sal. enteritidis, E. coli, Ps. Aeruginosa, відповідно. Не змінювалась чутливість мікробів до анаприліну. Встановлений синергізм між дією декаметоксину та діоксидину на дослідні штами мікроорганізмів. Найвищу ефективність проти дослідних культур мікроорганізмів (Esсherihia coli, Staphylococcus aureus, Micrococcus flavus, Sarcina lutea, Salmonella enteritidis, Streptococcus lactis,Pseudomonas aeruginosa) проявляв “Ендодек”. Дослідні препарати під №1, №3 та метродек значно слабше діяли на дослідні культури мікроорганізмів, ніж “Ендодек”.

Публікації автора:

1. Гуфрій С.Д. Ендометрити у корів та розроблення нового засобу захисту тварин від цієї патології // Науковий вісник Національного аграрного університету – К. - 2000. - Вип. 22 - С. 50-52.

2. Гуфрій С.Д. Встановлення бактеріостатичних властивостей у музейних штамів мікробів за дії на них окремо взятої субстанції, котрі входять у склад нового препарату // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. мед ім. С.З Гжицького. – Львів. - 2001. – Т. 3, №2. - С. 28-32.

3. Гуфрій С.Д. Терапевтична ефективність дії нових супозиторіїв при гострих формах ендометриту у корів // Збірник наукових праць Аграрного вісника Причорномор’я Одеського державного аграрного університету. - Одеса. – 2002. - Вип. 4. (15). – С. 170-176.

4. Гуфрій С.Д. Гормональні механізми розвитку ендометриту у корів і вплив на ці процеси нових препаратів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –Львів. – 2002. -Т. 4, №1. - С. 55-60.

5. Гуфрій С.Д. Ендометрит корів, видовий склад мікробів вмісту матки // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького . –Львів. – 2002. - Т.4. (№2),Ч. 1. - С. 34-38.

6. Гуфрій С.Д. Чутливість музейних і польових штамів мікроорганізмів до протиендометритних супозиторіїв // Аграрні вісті.-Біла Церква. – 2002. - №2. - С. 23-25.

7. Гуфрій С.Д. Стан організму корів, які піддавались лікуванню з приводу гострої форми ендометриту, під час родів та після них // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Ветеринарні науки. – Полтава. - 2002. - Т. 2. (21). – С. 114-118.

8. Гуфрій С. Д. Порівняльна ефективність дії метродеку та “Ендодеку” при гострих формах ендометриту у корів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів. – 2002. - Т. 4. (№5). - С. 128-136.

9. Маткові супозиторії “Ендодек” для корів / М.В.Косенко, М.С. Рожко О.П. Панич, С.Д. Гуфрій // Деклараційний патент на винахід 16.08.2002, №2002086791, 14.04.2003. Бюл. №4. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, оформила патент).

10. Технічні умови України ТУ У 24.4.00485670.025-2002 “Ендодек“ / М.В. Косенко, С.Д. Гуфрій, І.Я. Коцюмбас, О.П. Панич, М.С. Рожко, І.А. Голуб // Термін введення із 2003. 02.01. - 26 с. (Дисертант на основі проведених досліджень оформила технічні умови на препарат).

11. Гуфрій С.Д., Косенко М.В. “Ендодек” - новий препарат для лікування корів хворих на ендометрит // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –Львів. – 2003. - Т. 5. (№2), Ч. 3. - С. 62-68. (Дисертант виконала експериментальні дослідження ,оформила статтю).