Анотація до роботи:

Вальчук О.А. Гострий катаральний мастит у високопродуктивних корів (поширення, етіопатогенез та лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню поширення субклінічного та клінічних форм маститу, сезонності його прояву та виявленню взаємозв’язку морфологічних, біохімічних, імунологічних та ендокринних показників з фізіологічним станом молочної залози; визначенню ефективності різних методів лікування корів, хворих на гострий катаральний мастит.

Комплексне лікування хворих на мастит корів із застосуванням біомасту і комбіферону, на відміну від інших схем терапії, є достатньо ефективним лікувальним засобом, що позитивно впливає на морфобіохімічні і імунологічні показники крові хворих тварин, і обумовлює достовірне зростання кількості еритроцитів, лімфоцитів (за рахунок Т-, і В-лімфоцитів), ІРІ, вмісту гемоглобіну, загального білка, фракцій альбумінів і -глобулінів, концентрації імуноглобулінів класу А, G і М, титру природних антитіл та зменшення кількості лейкоцитів, моноцитів, - і -глобулінових фракцій, що вказує на високий стимулюючий вплив цих препаратів на імунну систему корів.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, щодо вивчення окремих питань поширення, етіопатогенезу і лікування катарального маститу у високопродуктивних корів та обґрунтовано етіотропну терапію із застосуванням засобів імуностимулюючої дії.

2. Моніторингові дослідження захворюваності високопродуктивних корів на субклінічну і клінічні форми маститу засвідчують розвиток запалення упродовж року: восени субклінічний мастит діагностували у 42,0 %, а клінічні форми – у 30,2 % випадків; взимку – субклінічний – 43,5 %, клінічні – 20,6 %; навесні – субклінічний – 48,8 %, клінічні – 24,4 %; влітку – субклінічний – 43,6 %, клінічні – 12,7 % випадків.

3. У високопродуктивних корів, хворих на мастит, секрет уражених часток контамінований мікрофлорою, яка належала до трьох родин. Родина Micrococaceaе була представлена стафілококами шести видів – Staph. aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans. Родина Streptococaceaе – Str. pyogenes, Str. agalactiae. Родина Enterobacteriaceaе – E. coli, Pr. vulgaris і Cytr. freundii, які висівалися як в асоціаціях, так і поодинці.

4. При клінічному маститі у секреті уражених часток вим’я переважали патогенні види мікроорганізмів Staph. aureus – 20–28 %, Staph. intermedius – 31 %, Str. agalactiae – 12–25 %, Str. pyogenes – 18 %, тоді як умовно-патогенні мікроорганізми виявлялися приблизно однаковою мірою при субклінічному та клінічному маститі.

5. Встановлено, що мікроорганізми, виділені з секрету вим’я корів, хворих на гострий катаральний мастит (Str. agalactiae, Staph. xylosus і Staph. capitis), проявляють різну чутливість до антимікробних препаратів. Чиста культура Str. agalactiae була нечутливою до 28-и, Staph. xylosus до 10-и і Staph. capitis до 15-и антимікробних препаратів з 28-и тестованих. В асоціації ці мікроорганізми проявляли виражену чутливість до 17-и препаратів.

6. Гострий катаральний мастит обумовлює суттєві зміни морфологічного та біохімічного складу крові. У хворих корів спостерігається достовірне зменшення кількості еритроцитів – на 2,46–2,84 % і вмісту гемоглобіну – на 6,69–6,10 %. У лейкоформулі встановлено помітну нейтрофілію з простим зрушенням ядра ліворуч. Рівень загального білка знижувався на 2,96–7,41 %, що обумовлено зниженням рівня альбумінів – на 7–9 % і -глобулінів – на 3,2–4,2 %, за рахунок вмісту фракцій - і -глобулінів на 7,4–8,2 і 3,4–4,8 %, відповідно. При цьому альбуміно-глобуліновий коефіцієнт зменшувався на 0,18–0,23.

7. Захворювання корів на гострий катаральний мастит супроводжується зменшенням у їх крові загальної кількості лімфоцитів на 14,85–17,63 %, в тому числі Т-лімфоцитів – на 2,20–3,60 % і В-лімфоцитів – на 1,0–1,8 %, Т-хелперів – на 4,2–5,4 %; імунорегуляторний індекс при цьому зменшувався на 0,74–1,04, що свідчить про зменшення в організмі числа антитілоутворюючих плазматичних клітин і ослаблення його гуморального імунітету.

8. Імунокорегуюча дія комбіферону на фактори імунітету проявлялася у збільшенні Т-хелперів – на 8,6 %, Т-активних лімфоцитів – на 2,2 %, зменшенні Т-супресорів – на 3,6 % та зростанні імунорегуляторного індексу – на 1,9.

9. У хворих високопродуктивних корів встановлено достовірне зменшення концентрації в їх крові пролактину на 42,1–50,8 % та збільшення вмісту естрадіолу і кортизолу на 43,7–46,5 і 112,5–130,5 % відповідно, що свідчить про активацію адаптаційних процесів у їх організмі за умов впливу токсичних продуктів запалення молочної залози та обумовлює підвищення захисних факторів організму тварини і забезпечення його життєвонеобхідних процесів.

10. Застосуванням біомасту і комбіферону порівняно з іншими схемами терапії, є ефективним лікувальним засобом, що позитивно впливає на морфологічні, біохімічні і імунологічні показники крові хворих на гострий катаральний мастит корів, і обумовлює достовірне збільшення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лімфоцитів, останніх за рахунок Т-, і В-лімфоцитів, ІРІ, загального білка, фракцій альбумінів і -глобулінів, концентрації імуноглобулінів класу А, G і М, титру природних антитіл та зменшення кількості лейкоцитів, моноцитів, - і -глобулінових фракцій, що вказує на високий стимулюючий вплив цих препаратів на імунну систему корів.

Публікації автора:

1. W.J. Ljubeckij, A.A. Walczuk Rozszerzanie si mastitis wrd wysokoprodukcyjnych krw w niektrych gospodarstwach Obwodu Kijowskiego // Materiay konferencyjne, midzynarodowa sesja naukowa “Problemy w rozrodzie вyda – dzi і jutro”. – Polanica Zdrj, 25–26 czerwca, 2004. – S. 92–94. (Здобувач вивчав статистичний матеріал, самостійно провів узагальнення результатів та написання статті).

2. Любецький В.Й., Вальчук О.А. Розповсюдження маститу серед високопродуктивних корів // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2005. – № 89. – С. 294–297. (Здобувач приймав участь у проведенні експериментальних досліджень та самостійно провів узагальнення результатів та написання статті).

3. Вальчук О.А., Деркач С.С. Моніторинг розповсюдження маститу серед високопродуктивних корів // В кн.: Тези доп. наук. конф. проф.-виклад. складу, наук, співр. та аспір. фак-ту вет. мед. – К.: НАУ. – 2006. – С. 22.

4. Вальчук О.А., Любецький В.Й. Стан імунокомпетентних клітин крові у здорових і хворих на гострий катаральний мастит корів // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького. – Том 8, № 4 (31). – Ч.2. – Львів. – 2006. – С. 15–19. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).

5. Вальчук О.А. Морфологічні показники крові у клінічно здорових і хворих на гострий катаральний мастит корів // Ветеринарна медицина України. – 2007. – № 2. – С. 26–28.

6. Вальчук О.А. Біохімічні та імунологічні показники крові корів клінічно здорових і хворих на гострий катаральний мастит // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, 2007. – Вип. 44. – С. 28–32.

7. Вальчук О.А., Любецький В.Й., Мартиненко Д.Л. Гормональний статус клінічно здорових і хворих на гострий катаральний мастит корів // Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. – Том 9, № 3 (34). – Ч.1. – Львів. – 2007. – С. 7–10. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).