Анотація до роботи:

Кулай Н.Я. Гострий асептичний міозит у коней (патогенетичне обґрунтування застосування препарату Моваліс). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007.

Проведеними дослідженнями встановлено, що гострі асептичні міозити коней супроводжуються змінами в сироватці крові коней, хворих на гострий асептичний міозит, кількості еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну, зростанням умісту нейтрофілів, зниженням кількості лімфоцитів, зростанням кількості б- та в-глобулінів. Характерними змінами також є зростання загальної активності креатинкінази та її фракцій МВ та ММ, лактатдегідрогенази та її фракцій LDH₃ та LDH₄, аланінамінотрансферази, а також зменшення вмісту калію. Гісто-морфологічними дослідженнями виявляли набряк м’язових волокон та перимізію; у дилятованому просторі венул спостерігалась агрегація еритроцитів. Інфільтрати складались із лімфоцитів та мононуклеарних клітин; також чітко виявлялося розволокнення структури м'язових пучків різної інтенсивності. При дослідженні зрізів спостерігали крововилив у товщу перимізію. При проведенні досліджень нами розроблено та апробовано метод контролю відновлення функціональної здатності м'язів коней до фізичних навантажень шляхом визначення електрофізіологічної активності м'яза. Запропоновано схему лікування коней, хворих на гострий асептичний міозит, препаратом „Моваліс”.

1. У дисертаційній роботі за результатами експериментальних, клінічних, біохімічних і гістоморфологічних досліджень та проведення міографії теоретично й експериментально обґрунтовано нове вирішення окремих аспектів патогенезу асептичних міозитів у спортивних коней. Для лікування міозитів запропоновано застосування нового нестероїдного протизапального препарату Моваліс.

2. Основною причиною виникнення гострих асептичних міозитів у спортивних коней є надмірне фізичне навантаження м’язів кінцівок, яке є неадекватним рівню підготовки коня до участі у змаганнях. Захворюваність коней на гострий асептичний міозит становить 35–37 % від усіх хірургічних хвороб, у тому числі грудні кінцівки уражуються у 80,6 %, тазові – у 17,7 %, м’язи спини і попереку – у 1,7 % тварин.

3. Перебіг гострого асептичного міозиту супроводжується зниженням біоелектричних потенціалів м’язів, зміною в сироватці крові співвідношення білків глобулінових фракцій, зокрема підвищенням умісту б-глобулінів на 2,47 %, в-глобулінів – на 2,71% та зниженням г-глобулінів на 2,95 %. У лейкограмі збільшується відсоток нейтрофілів – до 62,6%, моноцитів – до 3% та зменшується кількість лімфоцитів – до 30,75%.

4. Проведення електроміографії з використанням електрокардіографа “Малыш ЭКТ - 1” та голчатих електродів при міозитах у коней дозволяє виявляти зміни міограм, що доцільно застосовувати для з’ясування ступеня ураження м’язів, контролювати процес видужання та визначати термін допуску коня до тренінгу після лікування.

5. При гострому асептичному міозиті в сироватці крові коней підвищується активність креатинкінази – на 121,59 %, лактатдегідрогенази – на 75,95 %, аланінамінотрансферази – у 3–4 рази, що свідчить про важливу роль цих ферментів у патогенезі перебігу захворювання. Дослідження динаміки цих показників при терапії міозитів у коней дозволяє контролювати хід одужання тварин.

6. При гострому асептичному міозиті у крові хворих тварин значних змін зазнають окремі фракції ізоферментів креатинкінази та лактатдегідрогенази. Так, активність ізоферментів фракцій креатинкінази (ММ та МВ), які відповідають за анаеробні процеси, зростає до 14,4% і 41,18 % відповідно, а активність фракції, що відповідає за аеробні процеси (ВВ), навпаки, знижується до 44,3 %.

7. При гострих асептичних міозитах, що супроводжуються клінічним проявом характерних ознак, в ушкодженому м'язі розвиваються зміни різної інтенсивності, зокрема розволокнюються міжм’язові сполучнотканинні структури з накопиченням у них серозного ексудату і клітин крові (еритроцити та лейкоцити) у товщі м’яза, а також мукоїдним набуханням.

8. Застосування нового нестероїдного протизапального препарату Моваліс при ін’єкуванні його коням, хворим на гострий асептичний міозит, у хворий м’яз у дозі 7,5–15 мг на 100 кг маси тіла один раз на добу в кілька точок у поєднанні з місцевим застосуванням камфорної олії щодобово до одужання дозволяє скоротити на 6–8 діб термін повного одужання тварини, порівняно з традиційним методом лікування.

Публікації автора:

1. Кулай Н.Я., Гудз Б.З. Проникність димексидантисептичних розчинів через тканини коней // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т6(№3). – Ч.1 – С. 81–84.

(Дисертант брав участь у проведенні лабораторних досліджень, обробці та аналізі отриманих результатів).

2. Кулай Н.Я., Завірюха В.І. Основні клінічні та лабораторні тести диференціальної діагностики міозитів та міопатозів // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т6(№3). – Ч.1. – С. 25–27.

(Дисертант проаналізував відомі методи досліджень та апробував їх на тваринах).

3. Кулай Н.Я. Інструментальні методи дослідження захворювань м’язів у коней // Наук. вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. – Суми, 2005. – №1–2 (13–14). – С. 223–226.

4. Кулай Н.Я. Гістологічна структура м'язів та біохімічні показники сироватки крові коней при міозитах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 40. – С. 230–235.

5. Кулай Н.Я., Завірюха В.І. Обґрунтування лікувальної ефективності нових нестероїдних протизапальних препаратів при міозитах у коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 41. – С. 115–121.

(Дисертант брав участь у лікуванні тварин, клінічних та лабораторних дослідженнях, в обробці та аналізі отриманих результатів).

6. Деклараційний патент на корисну модель №14585, Україна, Завірюха В.І., Кулай Н.Я. „Спосіб визначення функціональної здатності м'язів у коней після лікування міозитів”. Заявл. 06.12.2005. Опубл. 15.05.2006. Бюл. №5.

(Дисертант брав участь у розробці методики та апробував її на тваринах).