Соловйова Євгенія Анатоліївна. Гостре запалення матки і придатків: молекулярні маркери, діагностичне значення та підходи до обґрунтування терапії : Дис... канд. наук: 14. 0. 0 - 2002.
Анотація до роботи:
Соловйова Є.А. Гостре запалення матки і придатків: молекулярні маркери, діагностичне значення та підходи до обґрунтування терапії. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – “акушерство і гінекологія”. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2002.
Роботу присвячено важливій проблемі підвищення рівня контролю за розвитком гострого запалення матки і придатків та ефективності проведеного лікування шляхом кількісного визначення активності фагоцитозу, антиоксидантної системи, внутрішньосудинної активації згортання крові, а також можливості застосування комплексонів (ксидіфон) як додаткової коригуючої терапії. Виявлено підвищення внутрішньосудинної активації згортання крові у жінок з гострим запаленням матки і придатків по зростанню рівня продуктів деградації фібрин/фібриногену і вільного гемоглобіну плазми на етапах госпітального лікування. Визначено зростання активності макрофагальної ендотеліальної системи в крові жінок з гострим запаленням матки і придатків по зниженню вмісту фібронектину у період стаціонарного лікування. Показано підвищення активності антиоксидантної системи по зростанню рівня церулоплазміну і зниженню вмісту глютатіонпероксидази в крові та зростання вмісту фракційного складу сироваткового кальцію в крові жінок з гострим запаленням матки і придатків у період лікування. Доведено патогенетичний взаємозв'язок між показниками внутрішньосудинної активації згортання крові (ПДФ і вГб), макрофагальною ендотеліальною активністю (Фн), реологією, кальцієм і антиоксидантною активністю крові у жінок з гострим запаленням матки і придатків. Установлено, що інтегральними показниками внутрішньосудинної активації згортання крові, фагоцитозу й антиоксидантної системи у жінок з гострим запаленням матки і придатків є рівні вмісту в крові продуктів деградації фібрин/фібриногену, вільного гемоглобіну, фібронектину, кальцію-іона, церулоплазміну і глютатіонпероксидази, динамічні зміни яких свідчать про недостатність медикаментозного впливу на процеси гострого запалення. Підтверджено можливість цілеспрямованого медикаментозного (ксидіфон) впливу на Са-іон як основного учасника ініціальних запальних процесів з метою їхньої корекції. Запропоновано якісно новий методичний підхід, що підвищує рівень контролю за станом гострого запалення матки і придатків та оцінки ефективності лікування шляхом комплексного кількісного обліку вмісту в крові молекулярних маркерів гострого запалення.
Розроблено нову систему контролю за розвитком гострого запалення матки і придатків, а також оцінку ефективності застосовуваного лікування шляхом комплексного кількісного обліку динаміки вмісту в крові жінок молекулярних маркерів гострої запальної реакції.
Установлено, що у жінок з гострим запаленням матки і придатків на етапах госпітального лікування внутрішньосудинна активація згортання крові визначається по значному зростанню (у 3,9 – 6,3 разу) показників гемостазу - продуктів деградації фібрин/фібриногену, вільного гемоглобіну плазми і реології (у 4 рази).
Визначено значну активність фагоцитозу в крові жінок з гострим запаленням матки і придатків, особливо в ранні терміни захворювання по зниженню (у 2,5 – 2,9 разу) рівня фібронектину – основного функціонера ендотеліальної макрофагальної системи.
Показано істотне достовірне збільшення вмісту кальцію-іона (у 1,6 – 1,7 разу) і показників антиоксидантної системи –церулоплазміну і глютатіонпероксидази (MBR-тест) у 3,7 – 7,4 разу в крові жінок з гострим запаленням матки і придатків, як результат зростання окисних процесів.
Доведено наявність достовірних прямих і зворотних корелятивних зв'язків між показниками гемокоагуляції, гемореології, кальцію та антиоксидантної системи, що відбивають загальні провідні біомолекулярні механізми розвитку в клініці “вигляду” гострого запалення матки і придатків.
Визначено, що інтегральними показниками внутрішньосудинної запальної активації згортання крові, фагоцитозу та антиоксидантної системи в жінок з гострим запаленням матки і придатків є рівні вмісту в крові продуктів деградації фібрин/фібриногену, вільного гемоглобіну, фібронектину, кальцію-іону, церулоплазміну і глютатіонпероксидази, динамічні зміни яких свідчать про недостатність медикаментозного впливу на процеси гострого запалення.
Застосування ксидіфону як доповнення до лікування хворих з гострим запаленням матки і придатків зумовило зниження показників гемокоагуляцїї, реології в динаміці дослідження в середньому на 22% – 38% та нормалізувало рівень загального, іонізованого кальцію, активність антиоксидантної системи до закінчення спостереження, що у підсумку сприяло більш швидкій (на 3-4 доби) нормалізації розміру матки і придатків та супроводжувалося зменшенням больового синдрому і поліпшенням загального стану хворих. Усе вищеозначене дозволяє рекомендувати ксидіфон до використання як додатковий засіб підвищення ефективності лікування шляхом корекції інтимних ініціальних процесів гострого запалення.
Публікації автора:
Соловьева Е.А. Состояние антиоксидантной системы у женщин с острым метроэндометритом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2001. - №2-3. – том 2. – С.191-193.
Золотухін Н.С., Соловйова Є.А., Сорока В.Р. Активність системи гемостазу у жінок з гострим запаленням придатків матки на етапах госпітального лікування // Педіатрія, акушерство і гінекологія .-2000.-№5.-С.99-102.
Золотухин Н.С., Соловьева Е.А., Сорока В.Р. Кальций и перекисное окисление липидов в крови женщин с острым воспалением придатков матки // Медико-социальные проблемы семьи.-2000.- №1.-том 5.-С.43-45.
Золотухин Н.С., Соловьева Е.А., Сорока В.Р. Молекулярные маркеры внутрисосудистой активации свертывания крови у женщин с острым метроэндометритом // Медико-социальные проблемы семьи.- 1999.-№ 1.-том 4.-С.32-34.
Соловьева Е.А. Активность гемокоагуляции и эндотелиальной макрофагальной системы у женщин с острым воспалением придатков матки. // Материалы международного конгресса - Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии.- Донецк, 1998. – т.1. - С. 48-49.
Соловйова Є.А. Ксидіфон і процеси гемокоагуляцїї в хворих з гострим запаленням придатків і матки // VII Український біохімічний з'їзд. Тези.-частина III.- Київ, 1997. – С.75-76.