У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні питань з удосконалення господарсько-правового забезпечення інвестиційної політики держави. За результатами проведеного дослідження дисертантом зроблено такі основні висновки: 1. Державна інвестиційна політика являє собою системну і цілеспрямовану діяльність визначених державних органів зі створення та реалізації спеціального алгоритму заходів щодо розвитку інвестиційного ринку або окремих його сегментів за допомогою формування відповідного за змістом нормативно-правового забезпечення інвестиційних відносин, застосування необхідних засобів їх державного регулювання та прямої участі держави як суб’єкта цих відносин, що базуються на узгодженій моделі такого ринку, яка закріплена у Державній програмі інвестиційного розвитку. 2. Об’єктом державної інвестиційної політики є інвестиційний ринок, що являє собою систему суспільно-економічних відносин, спрямованих на забезпечення процесу відтворення конкурентоспроможного виробництва товарів та послуг через механізм задоволення інвестиційного попиту за рахунок інвестиційної пропозиції відповідних інвестиційних товарів, що сформувалася в процесі акумуляції інвестиційного потенціалу. У статичному вимірі інвестиційний ринок є структурою, що складається з наступних елементів: інвестиційного потенціалу, інвестиційної пропозиції, інвестиційної інфраструктури, інвестиційних товарів, інвестиційного попиту та багатофункціональної регулюючої ролі держави. У динамічному вимірі інвестиційний ринок характеризується якісними та кількісними параметрами внутрішніх та зовнішніх процесів руху інвестицій, що забезпечують його функціонування як системного явища. 3. Складовою державної інвестиційної політики, що призначена забезпечити реалізацію її економічних завдань за допомогою формування відповідного нормативно-правового середовища інвестиційної діяльності, виступає правова інвестиційна політика, яка водночас входить до складу загальної правової політики держави. Завдяки її реалізації здійснюється організація правотворчого процесу щодо визначення пріоритетів спрямованості правового регулювання та системи основних правових засобів, механізмів та режимів з метою встановлення оптимального правового інвестиційного порядку. 4. Механізм формування правової інвестиційної політики має своїм призначенням забезпечення проведення інвестиційної політики держави шляхом розроблення, згідно із вимогами законодавства, системи необхідних заходів як обов’язкової складової державних програм інвестиційного розвитку країни. За своєю сутністю, цей механізм опосередковує процес трансформації завдань економічної інвестиційної політики, об’єктами якої є такі категорії як інвестиційний ринок, інвестиційні товари, інвестиційний ефект, інвестиційні ризики, рівновага між інвестиційним попитом та інвестиційною пропозицією в контексті регулюючої ролі держави - в завдання правової інвестиційної політики, які стосуються таких елементів правового регулювання як правовий статус учасників інвестиційних відносин на всіх етапах їх реалізації, договірно-правове забезпечення інвестиційної діяльності, господарсько-правові засоби та механізми її державного регулювання, компетенції органів держави щодо формування та реалізації Державних програм інвестиційного розвитку тощо. 5. Державна програма інвестиційного розвитку країни є нормативно-правовим актом спеціального призначення, що містить у собі викладення алгоритму правових та організаційних заходів держави щодо інвестиційного ринку з метою досягнення бажаних параметрів його функціонування та визначення кола державних органів, які зобов’язані ці заходи здійснювати та нести юридичну відповідальність за їх результативність. Вона має бути обов’язковою та узгодженою із суміжними програмними документами держави. Державною програмою інвестиційного розвитку мають визначатися основні складові інвестиційної політики держави, зокрема: (а) економічна інвестиційна політика; (б) правова інвестиційна політика; (в) законодавча інвестиційна політика; (г) організаційна інвестиційна політика. 6. Правова інвестиційна політика держави формується та здійснюється за умови існування низки економіко-правових імперативів щодо її реалізації, в межах додержання або забезпечення яких має конструюватися система заходів цього напрямку економічної політики держави. Сформульовані та закріплені в нормативно-правовому форматі такі економіко-правові вимоги функціонування інвестиційного ринку країни або окремих його сегментів набувають форми принципів правової інвестиційної політики, дотримання яких має сприяти встановленню інвестиційного правового порядку та забезпеченню інвестиційної безпеки держави. Необхідність їх додержання органами державної влади та місцевого самоврядування при розробленні та реалізації інвестиційної політики надає підстави розглядати їх як складову механізму формування правової інвестиційної політики. Зокрема, до таких принципів правової інвестиційної політики слід віднести: обов’язковість та перманентність існування в державі правової інвестиційної політики; забезпеченість функціонування правової інвестиційної політики механізмами юридичної відповідальності за порушення порядку її формування та реалізації; інвестиційний плюралізм в усіх сегментах інвестиційного ринку, пріоритетність інноваційного інвестування та ін. 7. Законодавча інвестиційна політика держави є складовою її інвестиційної політики і має своїм завданням реалізацію правової інвестиційної політики держави шляхом формування плану законотворчих ініціатив, обов’язкових до виконання визначеними нормотворчими органами за рахунок встановлення: - кола існуючих джерел інвестиційного законодавства та кола джерел, створення яких планується в процесі його оптимізації; - основних нормотворчих заходів з інкорпорації до цих джерел необхідних новел - елементів, засобів та механізмів господарсько-правового регулювання інвестиційних відносин; - доцільності проведення робіт зі систематизації інвестиційного законодавства та визначення його кінцевої конфігурації. 8. Завдання держави з забезпечення ефективного та стабільного функціонування інвестиційного ринку припускає здійснення нею діяльності за певними напрямками, зокрема: (1) формування інвестиційної політики, включаючи її економічну, правову, законодавчу і організаційну складові, шляхом розробки та прийняття Стратегії та Державних програм інвестиційного розвитку країни; (2) реалізація інвестиційної політики шляхом встановлення та забезпечення правового інвестиційного порядку; (3) реалізація інвестиційної політики шляхом здійснення державного регулювання інвестиційної діяльності за допомогою правових засобів, що спрямовані на мінімізацію інвестиційних ризиків та максимізацію прозорості майнового стану учасників інвестиційних відносин; (4) реалізація інвестиційної політики шляхом здійснення державної підтримки інвестиційної діяльності; (5) реалізація інвестиційної політики шляхом здійснення державою діяльності як учасника інвестиційних відносин; (6) реалізація інвестиційної політики шляхом здійснення діяльності як суб’єкта інвестування, зокрема, спільної інвестиційної діяльності, а також як реципієнта приватних та іноземних державних інвестицій у власні об’єкти державної інвестиційної діяльності. 9. Систему принципів правового регулювання інвестиційних відносин утворюють: (1) свобода інвестиційної діяльності; (2) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; (3) забезпечення гармонійності складного співвідношення сьогоднішніх і перспективних інтересів суб’єктів та учасників інвестиційних відносин, а також держави та територіальних громад; (4) гарантованість прав інвесторів на усіх етапах інвестиційної діяльності, враховуючи особливості інвестиційних ризиків, що існують; (5) забезпеченість гарантій прав інвесторів засобами юридичної, зокрема, господарсько-правової відповідальності, у випадках їх порушення; (6) забезпеченість інтересів держави ефективною системою господарсько-правових засобів державного регулювання інвестиційних відносин; (7) повнота договірно-правового, законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності із збереженням принципу свободи договору; (8) забезпечення необхідного рівня систематизації інвестиційного законодавства; (9) допустимість рестрикційного режиму іноземних інвестицій у визначених випадках. 10. Правовий інвестиційний порядок є складовою правового господарського порядку та результатом впровадження інвестиційної політики держави, зокрема, обраної моделі інвестиційного розвитку економіки країни і визначається станом ефективного функціонування інвестиційного ринку та системи інвестиційних відносин, що ґрунтуються на: - законодавчому забезпеченні функціонування інвестиційного ринку, що відповідає зазначеній моделі; - ефективній державній підтримці інвестиційної діяльності; - високому рівні правових гарантій та законності процесів реалізації інвестиційних правовідносин; - ефективній адміністративній практиці реалізації організаційно-господарської компетенції; - високій договірній дисципліні суб’єктів інвестиційних відносин; - виконанні державою взятих міжнародно-правових зобов’язань щодо режиму іноземних інвестицій з відповідною інкорпорацією їх положень у національне законодавство. 11. Національна інвестиційна безпека є складовою національної економічної безпеки і полягає в системному запобіганні загрозам критичного дефіциту інвестиційних ресурсів за рахунок створення та державної підтримки відповідного правового інвестиційного порядку, що має забезпечувати функціонування інвестиційного ринку в режимі дотримання принципу свободи інвестиційної діяльності і водночас – реального забезпечення національної економіки інвестиціями в необхідних кількісних та якісних параметрах, для розширеного відтворення конкурентоспроможного суспільного виробництва на інноваційній основі, без застосування механізмів надмірної примусової експлуатації трудових, інтелектуальних, фінансових і природних ресурсів країни, та виникнення надмірної залежності від інвестиційної політики недиверсифікованих суб’єктів іноземного інвестування. | 