1. Проведено комплексне вивчення господарсько-біологічних ознак за динамікою живої маси, екстер’єрно-конституційними показниками, молочною продуктивністю, функціональними властивостями вим’я, відтворювальною здатністю, біохімічними показниками крові, показниками легеневого газообміну, м’ясними якостями, факторами впливу на формування молочної продуктивності і відтворювальної здатності корів буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи. 2. Встановлено, що ріст живої маси корів у період їх вирощування відбувався нерівномірно. Середньодобові прирости від народження до 6-місячного становили 647, від 6- до 12-місячного – 696, від 12- до 18-місячного – 551 і від народження до 18-місячного віку – 647 г. На ріст і розвиток тварин впливали генотип, батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних генотипів, ліній і батьків. 3. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності корови у період їх вирощування повинні мати живу масу у 6-місяному віці 160-180, у 12-місячному – 260-280, у 18-місячному – 400-420 кг і при першому осіменінні – 360-400 кг. Коефіцієнти кореляції між надоєм та живою масою корів при їх народженні, у 6-, 12- і 18-місячному віці та при першому осіменінні знаходилися в межах 0,164-0,259, а між кількістю молочного жиру та живою масою тварин у вищезазначені вікові періоди – в межах 0,151- 0,195. Виявлена значна частка впливу на молочну продуктивність живої маси корів у період їх вирощування: на надій – 5,11-22,27, на вміст жиру в молоці – 3,27-15,59 та на кількість молочного жиру – 4,94-14,16 %. 4. На формування молочної продуктивності дочок значно впливають батьки і їх матері. На надій дочок, залежно від лактації, вплив батьків складав 31,91-35,56, на вміст жиру в молоці – 20,53-33,73 і на кількість молочного жиру – 31,24-35,89%. Частка впливу надою матерів на надій дочок залежно від лактації становила 28,21-37,93, на вміст жиру в молоці дочок – 3,84-15,52 та на кількість молочного жиру в молоці дочок –3,62-27,53%. 5. Найвищі надої спостерігалися у тварин з висотою в холці 132-135, глибиною грудей – 60,1-63,0, шириною грудей – 43,1-46,0, обхватом грудей за лопатками – 195-200, косою довжиною тулуба – 150,1-155,0, шириною в маклаках – 50,1-53,0 і обхватом п’ястка – 19,1- 20,0 см. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між надоєм та вищеназваними промірами знаходилися в межах 0,145-0,220, а між кількістю молочного жиру і цими ж промірами – в межах 0,122-0,162. Частка впливу висоти в холці на надій, вміст жиру в молоці та на кількість молочного жиру залежно від лактації та показника знаходилася в межах 4,86-16,75, глибини грудей – в межах 5,76-23,47, ширини грудей – в межах 0,48-33,98, обхвату грудей за лопатками – в межах 7,53-33,74, косої довжини тулуба – в межах 11,77-25,84, ширини в маклаках – в межах 1,78-26,15 та обхвату п’ястка – в межах 10,58-30,52 %. 6. Встановлено, що на формування молочної продуктивності тварин значно впливав генотип. Частка впливу генотипу на надій залежно від лактації становила 20,83-26,91, на вміст жиру в молоці – 16,33-19,15 і на кількість молочного жиру – 26,51-20,59%. 7. Найвищі надої були у корів, перше отелення яких було у віці 801-900 днів. Частка впливу віку першого отелення тварин на їх надій залежно від лактації становила 7,67-12,78, на вміст жиру в молоці – 5,26-8,28 та на кількість молочного жиру – 7,71-12,93 % 8. Інтенсивність молоковіддачі у первісток буковинського заводського типу становила 1,81 кг/хв. Найвища швидкість молоковіддачі відмічена у дочок бугая Хоризона 272 (1,89±0,03), а найнижча – у дочок плідника Секрета 7451 (1,73±0,01). Найвищий добовий надій отримано від корів-первісток лінії Валіанта – 19,70 кг. Тварини ліній Астронавта, Валіанта, Хановера і Сітейшна мали добрі показники швидкості молоковіддачі – 1,78-1,81 кг/хв. 9. Встановлено, що у корів української червоно-рябої молочної породи вік першого отелення складав 922,0 дні. Міжотельний період за І лактацію становив 396,9 дня, коефіцієнт відтворної здатності – 0,987, за ІІ – 376,8 і 0,969, за ІІІ – 377,0 і 0,968 і за найвищу – 401,9 дня і 0,908 відповідно. Частка впливу бугаїв-плідників на тривалість сухостійного періоду у їх дочок залежно від лактації складає 11,73-25,24, на тривалість сервіс-періоду – 16,46-19,18 та на тривалість міжотельного періоду – 15,15-50,21 %. Встановлено, що залежно від лактації частка впливу генотипу корів на тривалість сухостійного періоду складала 12,38-22,82 %, сервіс-періоду – 17,28-19,72 та міжотельного періоду – 13,77-22,67 %. 10. Морфологічні та біохімічні показники крові у корів-первістках різних ліній української червоно-рябої молочної породи у всі періоди лактації були в межах фізіологічної норми. Кількість еритроцитів була найвищою у первісток ліній Рефлекшн Соверінга та Астронавта, лейкоцитів і гемоглобіну – у ровесниць лінії Валіанта, гематокрит – у тварин лінії Сітейшна. У корів ліній Рефлекшн Соверінга, Астронавта та Валіанта кількість загального білка була дещо більшою порівняно з тваринами ліній Хановера і Сітейшна. У первісток лінії Хановера виявлено більшу частку глобулінів, а у корів лінії Астронавта – дещо більшу частку альбумінів порівняно з тваринами інших ліній. За активністю АСТ найвищі показники були у первісток лінії Хановера, а за активністю АЛТ – у тварин лінії Астронавта. Встановлено відмінності за морфологічними та біохімічними показниками крові у первісток різних ліній. У корів ліній Рефлекшн Соверінга та Астронавта виявлено більшу кількість еритроцитів, а у ровесниць лінії Валіанта – гемоглобіну та лімфоцитів, що свідчить про краще виражені захисні функції організму. 11. Дослідження газоенергетичного обміну і теплопродукції показують, що в абсолютних показниках найвищу частоту дихання мали дочки бугая-плідника Хановера – 17,9 раза/хв. Найвищий дихальний коефіцієнт був у первісток ліній Астронавта та Валіанта – 0,92, утилізація кисню – у тварин лінії Астронавта – 3,52%, а кисневий індекс крові – у первісток лінії Астронавта – 35,0. Найвищі значення основних показників газообміну та теплопродукції були у корів-первісток лінії Астронавта, дещо нижчі – у ровесниць лінії Рефлекшн Соверінга. 12. Бугайці буковинського заводського типу у 15-місячному віці мали високі показники м’ясної продуктивності. Результати контрольного забою тварин показали, що при середній передзабійній живій масі 456,5 кг маса туші становила 228,9 кг, маса внутрішнього жиру – 10,92 кг, забійна маса – 239,82 кг, вихід туші – 53,64 % і забійний вихід – 56,27%. Встановлено, що при середній масі охолодженої туші 228,9 кг вихід м’якоті складав 176,64 (77,17 %), кісток – 44,86 (19,6 %) і сухожилок – 7,4 кг (3,23 %). Вихід м’якоті на 100 кг живої маси становив 41,39, а на 1 кг кісток – 3,96 кг. |
