Анотація до роботи:

Ференц Л.В. Господарсько-біологічні особливості корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН. – Київ – Чубинське, 2008.

У дисертаційній роботі проведено комплексне вивчення росту й розвитку екстер’єрно-конституційних ознак, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, форми та функціональних особливостей вимені, селекційно-генетичних факторів, тривалості продуктивного використання, біохімічного складу молока і крові та показників природної резистентності тварин різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття. Вивчено вплив інтенсивності росту, екстер’єрно-конституційних ознак, тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, форми вимені та племінної цінності бугаїв на формування молочної продуктивності корів різних генотипів. Теоретично обґрунтовано і практично розроблено параметри відбору за живою масою, промірами статей тіла і показниками відтворювальної здатності тварин, що сприятиме створенню високопродуктивних стад великої рогатої худоби у конкретних грунтово-кліматичних та виробничих умовах Прикарпаття.

1. Проведено комплексне вивчення селекційно-генетичних і біологічних особливостей тварин за динамікою живої маси, екстер’єрно-конституційними ознаками, молочною продуктивністю, відтворювальною здатністю, тривалістю використання, якісним складом молока, племінною цінністю бугаїв-плідників, біохімічними показниками крові, показниками природної резистентності та факторами впливу на формування молочної продуктивності і відтворювальної здатності корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття.

2. Встановлено, що ріст живої маси корів в період їх вирощування проходив нерівномірно. Середньодобові прирости від народження до 3-місячного віку становили 734±22, від 3- до 6-місячного – 582±19, від 6- до 12-місячного – 609±18, від 12- до 18-місячного – 565±23 і від народження до 18-місячного віку – 671±25 г. З віком у тварин знижувалася відносна інтенсивність росту. На їх ріст і розвиток впливали генотип, батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних генотипів і ліній та дочками від різних батьків.

3. Корови-первістки різних генотипів, ліній і батьків суттєво вірогідно відрізнялися між собою за промірами статей тіла. Із збільшенням частки крові голштинської породи чітко простежувалося збільшення висоти в холці, глибини грудей, косої довжини тулуба і обхвату п’ястка. За іншими промірами статей тіла такої чіткої закономірності не спостерігалося. Корови-первістки різних генотипів, ліній і батьків характеризувалися різними індексами будови тіла.

4. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності корови повинні мати живу масу в період вирощування у 6-місячному віці 160-180, у 12-місячному – 260-280, у 18-місячному – 360-380 і при першому осіменінні – 360-380 кг. Частка впливу живої маси тварин у період вирощування у 6-місячному віці на надій залежно від лактації становила 13,53-27,56, на кількість молочного жиру – 11,89-39,41, у 12-місячному віці – відповідно 24,65-37,84 і 23,37-35,17; у 18-місячному – 27,38-40,93 і 25,81-39,10 та при першому осіменінні – 21,59-40,08 і 21,52-39,88 %.

5. Найвищі надої корів-первісток були у тварин з висотою в холці 132-135, глибиною грудей – 72-77, шириною грудей – 46-50, обхватом грудей за лопатками – 191-200, косою довжиною тулуба – 163-167, шириною в маклаках – 52-55 і обхватом п’ястка – 19-20 см. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації становила 6,06-11,16, на кількість молочного жиру – 4,76-9,12 %, глибини грудей на ці ж показники – відповідно 5,71-9,08 і 5,21-9,92, ширини грудей – 6,21-7,68 і 8,62-9,07, ширини в маклаках – 3,62-7,10 і 3,42-7,72, косої довжини тулуба – 9,55-13,51 і 8,39-13,36, обхвату грудей за лопатками – 12,63-16,88 і 11,88-18,50 та обхвату п’ястка – 4,03-8,41 і 3,87-8,63 %.

6. Найвищу молочну продуктивність мали корови, у яких вік першого осіменіння складав 15-18 місяців при живій масі 360-380 кг, а першого отелення – до 800 днів. Частка впливу віку тварин при першому осіменінні на надій залежно від лактації складала 6,89-8,87, на кількість молочного жиру – 5,19-6,89, а віку першого отелення – відповідно 5,73-10,11 і 7,88-12,57 %.

7. Найвищі надої спостерігалися у корів з тривалістю сухостійного періоду 56-65, сервіс-періоду – 80-100 днів і міжотельного періоду – 365-385 днів. Частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій залежно від лактації становила 19,66-26,10, на кількість молочного жиру – 18,44-27,39, сервіс-періоду – відповідно 31,85-36,98 і 30,14-36,63 і міжотельного періоду – 26,81-33,49 і 26,49-33,65 %. На тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів суттєво впливали генотип, лінія і бугаї-плідники.

8. На формування молочної продуктивності корів значно впливали їх матері і батьки. Частка впливу надою матерів на надій дочок залежно від лактації складала 27,55-29,82, на кількість молочного жиру – 23,75-25,16, а батьків – відповідно 27,71-32,27 і 28,24-31,95 %. Встановлено суттєвий вплив племінної цінності батьків на молочну продуктивність дочок. За першу, другу, третю і кращу лактації найвищі надої були у дочок з племінною цінністю батьків 801 і більше кг молока.

9. Встановлено, що молочна продуктивність корів значною мірою залежить від форми вимені. Найвищу молочну продуктивність мали корови з ванноподібною формою молочної залози. Частка впливу форми вимені на надій корів залежно від лактації становила 4,05-6,64 (Р<0,05-0,001), на кількість молочного жиру – 3,54-6,95 % (Р<0,002-0,001). На функціональні властивості вим’я корів впливали батьки, лінія, генотип: частка впливу батьків залежно від функціональної ознаки складала 12,13-39,45 (Р<0,001), лінії – 3,72-35,90 (Р<0,05-0,001) та генотипу тварин – 4,03-15,29 % (Р<0,05-0,001).

10. Середня тривалість продуктивного використання корів становила 3,25±0,17 лактації. Корови різних генотипів, батьків і ліній мали різну тривалість продуктивного використання: від 2,55±0,19 (7/8-кровні) до 3,74-0,24 (3/4-кровні), від 2,55±0,17 (дочки Хореза 1261) до 5,00±0,21 (дочки Кроса 1415) і від 2,55±0,19 (лінія Р.Соверінга) до 4,0±0,22 (лінія І.С.Рефлекшна) лактації. Коефіцієнт господарського використання корів у середньому по стаду становив 0,567±0,010. Залежно від генотипу він знаходився в межах 0,510±0,018 (7/8-кровні) – 0,606±0,015 (3/4-кровні), залежно від бугаїв – в межах 0,491±0,041 (дочки Хореза 1261) – 0,699±0,023 (дочки Кроса 1415) і залежно від лінії – в межах 0,491±0,037 (лінія Р.Соверінга) – 0,698±0,023 (лінія І.С.Рефлекшна).

11. У корів усіх досліджуваних генотипів української чорно-рябої молочної породи впродовж лактації відмічалося збільшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини, сухого обезжиреного молочного залишку та лактози. У всі періоди лактації і за лактацію в цілому із зростанням кровності тварин за голштинською породою спостерігалася тенденція до зменшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини і білка. За вмістом у молоці білка, казеїну, білків сироватки, золи, кальцію та фосфору між коровами різних генотипів суттєвої різниці не встановлено.

12. Встановлено, що впродовж лактації кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові дещо збільшувалися. Кількість лейкоцитів, вміст глюкози та швидкість осідання еритроцитів до 5-6 місяця лактаційного періоду знижувалися і знову підвищувалися до 8-9 місяця лактації. За кількістю еритроцитів, вмістом гемоглобіну, глюкози і швидкості осідання еритроцитів між тваринами окремих генотипів істотної різниці не виявлено. Спостерігалася вірогідна різниця між тваринами окремих генотипів лише за кількістю лейкоцитів. Впродовж лактації відбувалося збільшення кількості білка, альбумінів та фракції бета-глобулінів, зменшення кількості глобулінів і гама-глобулінів, а фракція альфа-глобулінів практично залишалася без змін. Між окремими генотипами корів у всі вікові періоди лактації встановлена вірогідна різниця за вмістом загального білка.

13. Корови різних генотипів української чорно-рябої молочної породи мали високу бактерицидну, лізоцимну і фагоцитарну активність. Впродовж лактаційного періоду кількість Т- і В-лімфоцитів, бактерицидна, фагоцитарна і лізоцимна активність крові зменшувалися. За цими показниками між тваринами окремих генотипів у різні періоди лактації суттєвої різниці не встановлено.