1. Проведеними дослідженнями встановлено, що в умовах Прикарпаття корови молочно-м’ясного типу української чорно-рябої молочної породи за молочною продуктивністю, м’ясними якостями, відтворною здатністю і пристосованістю до місцевих умов розведення не поступаються тваринам молочного типу. 2. Серед піддослідних корів стада (n=378) української чорно-рябої молочної породи до молочного типу віднесено 58,2 % голів, а до молочно-м’ясного типу - 41,8 %. В генотипах із кровнiстю голштинiв від 25 до 50 % виявили корів молочного типу – 11,1 %, молочно-м’ясного – 19,6 %, а з кровнiстю голштинiв від 51 до 87,5 % - тварин молочного типу – 47,1 %, молочно-м’ясного типу - 22,2 %. 3. За екстер’єрними ознаками корови молочно-м’ясного типу відзначаються більшою широкотілістю, масивністю та краще вираженими м’ясними формами, ніж тварини молочного типу. Одночасно зростання в генотипах кровності голштинської породи понад 50 % сприяє формуванню типу тілоскладу, характерного для тварин молочного напрямку продуктивності, що виражається у більших лінійних i габаритних розмірах, зменшенні масометричного коефіцієнта та товщини шкіри, кращому розвитку задньої третини тулуба, відносно тоншому кістяку. 4. При однакових умовах годівлі та утримання висококровнi за голштинами корови (понад 50 %) обох виробничих типів характеризуються вищою молочною продуктивністю, ніж їх ровесниці iз часткою спадковості голштинiв до 50 %, особливо після ІІІ лактації. У межах кожної кровностi за молочною продуктивністю корови молочно-м’ясного типу не поступаються тваринам молочного типу. У повновікових корів молочного типу з часткою спадковості голштинської породи до 50 % надій молока складав 3434 кг, вихід молочного жиру – 125,5 кг; у тварин молочно-м’ясного типу, відповідно, - 3682 кг i 134,0 кг. Надій молока корів молочного типу iз кровнiстю голштинiв 51–87,5 % був вищим i становив 3925 кг при виході молочного жиру 141,7 кг, а молочно-м’ясного типу - 4267 кг i 154,5 кг відповідно. В останніх надої більші на 342 кг (8,7 %), а вихід молочного жиру – на 12,8 кг (9,0 %). 5. У тварин української чорно-рябої молочної породи обох виробничих типів із збільшенням кровності голштинської породи простежується тенденція до зниження в молоці вмісту сухої речовини на 0,06-0,24 %, жиру - на 0,05-0,12 % та білка - на 0,02-0,06 %. Найбільш низький вміст сухої речовини, жиру i білка в молоці мали корови молочного типу з спадковістю голштинiв 51–87,5 %. 6. Морфологічні та функціональні властивості вим’я значно покращуються із підвищенням в генотипах кровності голштинської породи понад 50% у тварин як молочного, так і молочно-м’ясного типів. В обох виробничих типах збільшується кількість корів із ванно- і чашоподібною формами вим’я а також зростають його такі проміри як ширина, довжина, обхват та глибина передніх чвертей. Найкращими показниками інтенсивності молоковіддачі відрізнялися висококровні за голштинами корови молочно-м’ясного типу (1,83 кг/хв). 7. Не встановлено вірогідної різниці між тваринами різної кровності та виробничих типів за показниками м’ясної продуктивності. Проте, в залежності від спадковості голштинів, корови молочно-м’ясного типу порівняно з молочним мали більшу передзабійну живу масу на 3,5-3,7 %, масу туші – на 4,7–5,1 %, масу внутрішнього жиру – на 4,1–5,8 %, забійну масу – на 4,6–5,1 % і забійний вихід – на 0,4–0,8 %. Із зростанням спадковості голштинів понад 50 % у корів обох виробничих типів дещо погіршується хімічний склад м’яса, зменшується вміст сухої речовини, білка, жиру та знижується його енергетична цінність. 8. У крові корів з часткою спадковості голштинської породи понад 50 % обох виробничих типів вища концентрація гемоглобіну, більше еритроцитів, лейкоцитів та загального білка, а в ньому альбумінової та a-глобулінової фракцій, що свідчить про інтенсивніші в їх організмі окислювально-відновні процеси порівняно з менш голштинізованими тваринами. Корови з часткою кровності голштинів до 50 % відзначалися вищим вмістом в сироватці крові g-глобулінів. У межах кровності за гематологічними показниками корови молочно-м’ясного типу невірогідно переважали аналогів молочного типу. 9. Одержані дані про репродуктивну здатність тварин різної кровності та виробничих типів свідчать, що корови української чорно-рябої молочної породи мають добру відтворну здатність, проте як у молочному, так і в молочно-м’ясному типах із насиченням кровності голштинів понад 50 % вона дещо погіршується, зокрема зростає сервіс-період, відповідно, на 10,2-18,5 днів, міжотельний період - на 7,5-29,9 днів та знижується індекс плодючості - на 1,2-1,9 %. У висококровних за голштинами корів зменшується коефіцієнт відтворної здатності та збільшується кількість вибракуваних тварин. 10. Використання корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття є економічно вигідним (рентабельність виробництва молока - 30,9-41,0%). Найбільш результативним для виробництва молока є використання корів молочно-м’ясного напрямку продуктивності із часткою спадковості голштинів понад 50 %. Вищий економічний ефект при оцінці забійних якостей виявився у тварин молочно-м’ясного типу незалежно від кровності. |
