Анотація до роботи:

Коротич Н.М. Гомеостаз порожнини рота та його корекція у дітей з диспластичним сколіозом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Українська медична стоматологічна академія. – Полтава, 2005.

Дослідженнями доведено високу розповсюдженість карієсу, хронічного катарального гінгівіту, зубощелепних аномалій у дітей із диспластичним сколіозом. Установлено пряму залежність між віком дитини, тяжкістю сколіозу, розповсюдженістю основних стоматологічних хвороб. Перебіг карієсу та гінгівіту супроводжувався зниженням кислотостійкості емалі, мінералізуючого потенціалу ротової рідини, швидкості слиновиділення та рН, підвищенням в’язкості ротової рідини, зниженням умісту в ній кальцію, магнію, підвищенням рівня загального білка та екскреції оксипроліну. Виявлено достовірне зменшення відсоткової кількості кальцію, зростання вмісту калію, фосфору, сірки загалом в емалі та на різних ділянках зуба незалежно від глибини і анатомічної ділянки, що сприяло формуванню карієслабільної емалі. Виявлена значна інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів на фоні зниження активності антиоксидантних ферментів.

Застосування лікувально-профілактичного комплексу (“Біотрит-С”, “Кальцит”, “ЕКСО”) дозволило через 2 роки знизити приріст інтенсивності карієсу на 43,75% та поширеність запальних явищ у тканинах пародонта, про що свідчить зниження через рік індексу ПМА на 39,06%.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в підвищенні ефективності лікувально-профілактичних заходів щодо резистентності твердих тканин зубів та хвороб тканин пародонта в дітей із диспластичним сколіозом на підставі вивчення показників гомеостазу ротової порожнини у даного контингенту.

1. У дітей 7-15 років, що страждають на диспластичний сколіоз, незадовільний та поганий стан гігієни спостерігається в 48,9%, розповсюдженість та інтенсивність карієсу в 1,2-2 рази вищі, хронічний катаральний гінгівіт зустрічається в 2 рази, а зубощелепні аномалії в 1,7 рази частіше, ніж у здорових дітей. Поширеність та ступінь тяжкості захворювань зростають із віком та з підвищенням ступеня тяжкості сколіозу.

2. У дітей із диспластичним сколіозом спостерігається зниження кислотостійкості емалі в 1,7 рази, мінералізуючого потенціалу ротової рідини - в 1,5 рази, швидкості слиновиділення - в 1,3 рази, підвищення в’язкості ротової рідини в 1,4 рази, зниження вмісту в ній кальцію, магнію на 20,25% і 33,3% відповідно, підвищення в 1,3 рази рівня загального білка та в 1,5 рази - екскреції оксипроліну.

3. Перебіг сколіотичної хвороби супроводжується достовірним зменшенням відсоткової кількості кальцію, зростанням умісту калію, фосфору, сірки загалом в емалі та на різних ділянках зуба незалежно від глибини і анатомічної ділянки, що свідчить про формування карієслабільної емалі та є фактором ризику ушкодження твердих тканин зубів.

4. У дітей із диспластичним сколіозом спостерігається активація процесів перекисного окислення ліпідів у ротовій рідині, що проявляється підвищенням концентрації ТБК-реагуючих продуктів до інкубації (в 1,7 рази) та після інкубації (в 1,9 рази), зниженням активності антиоксидантних ферментів: СОД – в 1,8 рази, каталази – в 1,7 рази. У 59,42% хворих виявлена недостатня забезпеченість організму аскорбіновою кислотою.

5. Розроблений і впроваджений у клінічну практику комплекс лікувально-профілактичних заходів (“Біотрит-С”, “Кальцит”, “ЕКСО”) чинить виразну карієспрофілактичну та пародонтопротекторну дію. Свідченням ефективності його застосування є редукція приросту карієсу, яка через 1 рік спостереження становила 36,17%, через 2 роки – 43,75%, зниження індексу ПМА через рік на 39,06%.

Публікації автора:

1. Коротич Н.Н. Взаимосвязь заболеваний органов полости рта у детей с диспластическим сколиозом //Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2002. – Т. 2, Вип. 2 (4). – С. 13-17.

2. Коротич Н.М. Розподіл хімічних елементів в емалі постійних зубів дітей із диспластичним сколіозом //Український стоматологічний альманах. – 2005. - №1. – С.46-51.

3. Коротич Н.М. Ефективність дії комплексу адаптогенних препаратів на стоматологічний статус дітей з диспластичним сколіозом //Вісник проблем біології і медицини. – 2005. - Вип.1. – С.94-99.

4. Ткаченко П.И., Коротич Н.Н. Минеральный состав ротовой жидкости и состояние твердых тканей зубов у детей со сколиозом, проживающих во фтористой провинции //Вісник стоматології. – 2001. - №2. – С. 38-40 (особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, статистичної обробки та аналізу отриманих даних, написанні статті).

5. Коротич Н.М. Хімічний склад емалі постійних зубів у дітей зі сколіозом //Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Сб. науч. тр. Вып. 6. – Харьков, 2003. – С. 72.

6. Коротич Н.М. Розподіл кальцію та фосфору в емалі зубів дітей з диспластичним сколіозом //Матеріали II (IХ з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004. – С.106-107.