Анотація до роботи:

Николин І. Ю. Глобалізаційні процеси в контексті соціально-політичних трансформацій в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути і процеси / Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2004.

У дисертації досліджено сучасні глобалізаційні процеси як вияв єдності економічних, політичних, соціальних, культурних, історичних, інформаційних чинників. Автор визначає особливість політики як системовизначальної основи сучасного етапу глобалізації. Досліджено методологічні основи, принципи, системні зв'язки, внутрішні та зовнішні детермінантні основи історичних етапів політичної глобалізації, її наслідки.

Особливе місце відведено дослідженню специфіки розвитку сучасної політичної системи в Україні, що має двоспрямовані вектори впливу - внутрішній (автентичний) та зовнішній (вплив з боку інших окремих держав чи систем у різних їх виявах). При цьому визначено та проаналізовано особливості зміни пріоритетів таких детермінантних зв'язків, їх кореляції, вплив на збереження (послаблення) безпеки держави, процеси розвитку її демократичних основ.

Дослідження проблеми глобалізації в сучасному світі показало, що ще донедавна поняттям «глобалізм» позначали систему мислення, в основі якого була стурбованість щодо самого стану розгортання (загострення) глобалізаційних проблем сучасності. Глобальні проблеми мають більш-менш чітку просторово-часову та, якщо так можна сформулювати, соціально-субстрактну визначеність.

Дослідження дало можливість зробити висновок, що на різних історичних етапах по-різному діє принцип домінування одного (або декількох) структурних елементів, що визначає особливість вияву глобалізаційних процесів, де своєрідну артикуляцію можуть здійснювати релігія чи культура, економіка, соціум чи політика, як це відбувається в сучасному світі. Саме ці чинники діють як синтезуючі засади, які визначають суть, напрями, інтенсивність та способи здійснення глобалізаційних процесів, а відтак, дають можливість характеризувати цей феномен не як абстрактну “світову глобалізацію”, а як конкретні вияви змісту її детермінантних основ, їх різновалентного впливу.

Так, у дисертаційному дослідженні доходимо висновку, що, попри численність негативних наслідків, процеси глобалізації в сучасних умовах сприяють інтенсифікації формування самосвідомості народів, націй, держав, культур, піднесенню, реанімації, наперекір усьому, історичних традицій, норм, інтересів тощо. Сила загального впливу та уніфікації обов’язково породжує протидію – загострення локалізованих форм відстоювання принципів свого власного, особливого, неповторного життя народами, державами, культурами.

Тому помилковою для України була однобічна орієнтація на лібералістську ідеологію, що переважала в американському світі у той час, як Україна природніше налаштована на сприйняття цінностей, що декларують консерватизм, або теорії сучасної європейської соціал-демократії. Дослідження дало можливість виявити та проаналізувати лінійні, некритичні, неадаптовані способи сприйняття та засвоєння світових чи європейських глобалізаційних процесів в Україні. Саме це, на наш погляд, сприяло невиправданій політизації всіх сфер життя; механічному множенню (наслідуванню) структурних елементів політичної системи, що могли б нести майже весь збережений світовий досвід; нехтуванню культурно-національними чинниками; а також неспроможності глибше усвідомити і реалізувати вектори політичних та економічних інтересів і у відносинами між державами, і у власному самостійному розв’язанні внутрішніх проблем тощо.

Найвиразніше глобалізаційні перетворення виявляються в інформаційній та економічній сферах і проектуються на політичну площину, оскільки сучасну світову економіку характеризує бурхлива транснаціоналізація – на зламі тисячоліть динаміка розвитку транснаціональних корпорацій стала такою високою, що перетворила їх із об’єктів міжнародного політичного процесу на дієві й ефективні суб’єкти міжнародної політики.

Від часу проголошення незалежності Україна чітко задекларувала курс на демократичні перетворення в царині політики, на без’ядерний нейтральний статус у військово-стратегічному аспекті й на впровадження ринкових відносин в економічній галузі.

Однак європейську, за географічними ознаками, Україну світове співтовариство не сприймає як європейську державу, насамперед через непослідовність у формуванні й наповненні реальними повноваженнями основних компонентів політичної системи, через непрозору політику у сфері приватизації великих промислових підприємств, зрештою, через відсутність реальної свободи й законності.

Основні положення дослідження достатньо представлені у чотирьох наукових працях, опублікованих за профілем дисертації:

1. Николин І. Детермінантні основи формування інформаційного простору політики // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Збірник наукових праць. Вип. 10. – Львів, 2002. – С. 186-192.

2. Николин І. Глобалізація й Україна: економічний аспект // Вісник Львівського ун-ту. – Сер. Міжнародні відносини. – 2002. - № 7. – С. 162-169.

3. Николин. І. Соціально-політична активність: суть та концептуальні засади // Вісник Львівського ун-ту. – Сер. Філософські науки. Вип. 4. – 2003. – С. 241-247.

4. Николин І. Інформаційний інгредієнт політики // Актуальні проблеми державного управління: Науковий збірник. – Вип. 7. – Одеса: ОФ УАДУ, Оптімум, 2001. – С. 70-85.