Анотація до роботи:

Мозговий О.Л. Глобалізація як вимір сучасності: соціально-філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Інститут вищої освіти АПН України. Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню процесу глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. У процесі розгляду виділено основні сутнісні аспекти процесу глобалізації як об’єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Ці аспекти проаналізовано з позицій соціально-філософського аналізу засобами комплексного системного підходу й у контексті міждисциплінарного підходу та “інтерпарадигмальної рефлексії”. Аналіз процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації в роботах провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Глобалізація як процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований та багаторівневий має власну внутрішню динаміку, котра спричиняє не тільки її подальший розвиток як процесу, але й призводить до певних негативних наслідків.

У Висновках дисертації сформульовано основні підсумки дослідження, що висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, окреслюються перспективи подальшої розробки цієї теми.

Дослідження “Глобалізація як вимір сучасності: соціально-філософський аналіз” дозволило виявити:

1. Глобалізація має складний багаторівневий характер розгортання як соціально-історичний процес сучасності загальнопланетарного масштабу.

2. Глобалізація як процес, що з кожним наступним обертом викликає гострі суперечності, а відтак спричиняє спротив самому собі, перетворюючись на практичну й теоретичну проблему, у якості історичної перспективи може:

а) або спричинити до принципово нового етапу поступального розвитку людства;

б) або ж, натомість, призвести до крайньої форми загострення протистояння її учасників, “війни всіх проти всіх” і, зрештою, до світової катастрофи, тому що глобалізація може відбуватися тільки в гуманітарному виконанні та вимірі, а за всіх інших неоімперських варіантів розділення загальнолюдської спільноти за будь-якими факторами й критеріями нерівності призведе до краху та катастрофи.

3. Протиріччя, які, з одного боку, уможливлюють подальший розвиток глобалізації як динамічного процесу, а з іншого є постійною загрозою стабільності та безпеці існування в світі. Можна виокремити їхні три основні рівні:

а) протиріччя на рівні суб’єктів міжцивілізаційних відношень та контактів (зокрема, найбільше напруження спостерігається між західною та ісламською цивілізаціями);

б) загострення та наростання протиріч у межах самої глобалізації як всеохоплюючого інтеграційного процесу; зокрема йдеться про зростання невдоволення в свідомості європейців порушенням прав і свобод людини в економічній та соціальній сфері, з відповідним акцентуванням уваги на цінностях соціальної справедливості, як в традиційному контексті, так і з огляду на сучасні міжнародні конфлікти у їх “глобалістському” вимірі несправедливості;

в) протиріччя, пов’язанні з фрагментарністю світосприйняття у свідомості, прискорення темпу життя та кризою самоідентифікації як на особистісному рівні, так і на рівні окремих спільнот.

4. Оскільки основним глобалізаційним виміром, у межах якого відбуваються найбільш відчутні й вразливі зміни для особистості та спільнот, є саме соціальна сфера, то першочергова увага подальших соціально-філософських досліджень має бути спрямована та зосереджена на виявленні механізму формування нових соціальних відношень та соціальних типів характеру, унаочнення, дослідження та корегування нових форм та механізмів суспільної комунікації.

5. Глобалізація як об’єктивний процес долучає Україну до міжнародної спільноти та включає в глобалізаційні процеси загальнопланетарного масштабу в усіх сферах соціальної діяльності. Варто враховувати ті очевидні ризики, що загрожуватимуть безпеці існування та стабільності розвитку країни після її залучення до тих чи інших глобалізаційних процесів: поширення впливу антиглобалізму, економічні та фінансові кризи на світовому ринку тощо. У будь-якому разі стратегія України має бути виваженою та послідовною, спрямованою, з одного боку, на дотримування та обстоювання власних національних інтересів, а з іншого – орієнтованою на пошук оптимальних механізмів та форм її поступового включення до процесів глобалізації.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації представлені у публікаціях автора.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ:

1. Мозговий О.Л. Україна в контексті глобалізаційних процесів (соціально-філософський аспект) // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – Вип. 41. – С. 107–116.

2. Мозговий О.Л. Глобалізація: соціально-економічні наслідки // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – Вип. 43. – С. 166–176.

3. Мозговий О.Л. Деякі питання глобалізації // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць. Випуск 14 / Відп. ред.: М.М. Бровко, О.Г. Шутов. – К.: Віпол, 2004. – C. 15–23.

4. Мозговий О.Л. Соціальний простір людського буття в контексті глобалізації // Ноосфера і цивілізація. Випуск 3(6). – Донецьк: ДонНТУ, 2006. – С. 123–128.