Лутай Наталія Володимирівна. Глікозильованість фібронектинів і їх біологічна активність у нормі та при патологічних станах : дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Лутай Н.В. Глікозильованість фібронектинів і їх біологічна активність у нормі та при патологічних станах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.
У дисертації досліджуються структурні та кількісні зміни фібронектину плазми крові та особливості розподілу клітинного фібронектину у нормальних та патологічно змінених тканинах. Зменшення рівня плазмового фібронектину у крові та модифікація його вуглеводного компонента спостерігається при розвитку неоплазії. У плазмового фібронектину при новоутвореннях щитоподібної залози вірогідно зменшувалася кількість вуглеводних детермінант, які розпізнаються лектином СоnA, що, ймовірно, пов'язано з модифікацією їх олігосахаридної структури. У плазмі крові хворих на рак щитоподібної залози збільшувалася фрагментованість молекул фібронектину. Виявлені відмінності в розподілі та локалізації клітинного фібронектину при патологіях щитоподібної залози. Уміст клітинного фібронектину у тканинах щитоподібної залози не залежить від проліферативної активності клітин.
У роботі охарактеризовані зміни в основних ізоформах фібронектину, які визначалися показниками ступеня глікозильованості плазмового фібронектину, його вмісту, концентрації, розподілом та локалізацією клітинного фібронектину у нормі та при розвитку процесів новоутворення та проліферації тканин різних органів.
Зменшення рівня плазмового ФН у крові, модифікація його вуглеводного компонента, а також підвищення експресії клітинного ФН у клітинах пухлинних тканин спостерігається при розвитку неоплазії.
Уміст плазмового ФН вірогідно менший за норму при новоутвореннях щитоподібної залози, при злоякісних пухлинах головного мозку в доопераційний період, при раку гортані та порожнини рота. Більшість пацієнтів у групах хворих на рак гортані та рак порожнини рота (до 75%) мали низький рівень плазмового ФН (100-300 мкг/мл).
Тісний позитивний кореляційний зв’язок рівня плазмового ФН з рівнем тироксину (r = 0,82, p<0,05 та r = 0,72, p<0,001 відповідно) та негативний кореляційний зв’язок з рівнем тиреотропного гормону (r = –0,78, p<0,05 та r = –0,73, p<0,001 відповідно) виявлявся у хворих на рак щитоподібної залози після лікування L-тироксином та радіоактивним йодом, що дозволяє вважати рівень ФН у плазмі крові за один з маркерів оцінки функціонального стану щитоподібної залози.
Середня концентрація плазмового ФН змінюється під впливом хірургічної або лікарської терапії в динаміці спостереження при онкозахворюваннях з пухлинами різної локалізації. Рівень ФН характеризує індивідуальний стан цих хворих та залежить від ефективності проведеного лікування.
Ступінь глікозильованості плазмового ФН крові у хворих з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитоподібної залози має вірогідне низьке значення порівняно з нормою. Через тиждень після оперативного втручання кількість вуглеводних детермінант ФН, що зв’язуються з ConA, вірогідно не відрізняється від вихідних значень.
У проліферативно активних тканинах спостерігалася специфічна локалізація різних рецепторів лектинів, серед яких виявили N-глікани комплексного типу. При патологіях щитоподібної залози виявлені сіалоглікокон’югати, що розпізнаються лектинами SNA і MAA. Для рецепторів лектинів властивий гетерогенний розподіл у проліферативно активних тканинах, що, можливо, пов'язано з різним ступенем диференціювання популяцій клітин.
Розподіл та локалізація клітинного ФН у патологічно змінених тканинах онкохворих мають відмінності порівняно з нормальними тканинами: у 30% досліджених зразків папілярного раку щитоподібної залози виявлялася гіперекспресія цього глікопротеїну.
Між умістом клітинного ФН та ядерним антигеном клітинної проліферації в епітеліальних клітинах нормальної тканини та папілярної аденокарциноми людини відсутній вірогідний кореляційний зв’язок.
Публікації автора:
Курята А.В., Лысунец Т.К., Пелешенко А.Б., Лутай Н.В. Системная склеродермия и уровень фибронектина в плазме и в составе циркулирующих иммунных комплексов // Український ревматологічний журнал. – 2003. – Т. 14, №4. – С. 12-14. (Дисертанткою зроблено підбір умов для виконання імунізації та отримання антисироваткі до плазмового фібронектину людини).
Лутай Н.В., А.З. Бразалук, А.Б. Пелешенко, А.И. Шевцова Общая организация и роль фибронектина в норме и при патологии // Біополімери і клітина. – 2004. – Т. 20, №. 5 – С. 402-409. (Дисертанткою здійснені пошук, добір та підготовка літературних джерел за темою статті).
Лутай Н.В., Машталир М.А., Бразалук А.З. Распределение рецепторов лектинов в эмбриональных тканях курицы в период c 3 по 8 день пренатального развития // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2004. – Вип. 12, Т. 1. – С. 84-89. (Дисертанткою здійснені підбір умов для проведення лектин-гістохімічного аналізу та виконання експерименту щодо визначення розподілення рецепторів лектинів у тканинах ембріонів курки).
Лутай Н.В., Машталир М.А., Бразалук А.З., Твердохлеб И.В. Гистотопография рецепторов лектинов в тканях 10-недельного эмбриона человека // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 3. – С. 104-107. (Дисертанткою зроблений добір умов та виконання лектин-гістохімічного методу аналізу для виявлення рецепторів до різних лектинів у складі ембріональної тканини людини).
Лутай Н.В., Бразалук О.З., Хворостенко М.І. Визначення плазмового ФН при патологіях щитоподібної залози // Медична хімія. – 2004. – №3. – С. 18-21. (Дисертантка провела експеримент щодо визначення концентрації плазмового ФН у крові онкологічних хворих за допомогою кількісного ракетного імуноелектрофорезу, обробка та статистичний аналіз результатів дослідження).
Пелешенко А.Б., Шевцова А.И., Бразалук А.З., Лутай Н.В. Фрагменты фибронектина в патогенезе, диагностике и лечении заболеваний // Лабораторная диагностика. – 2004. – №2. – С. 3-11. (Дисертантка брала участь у пошуці, обробці одержаної інформації та отриманні антисироватки до плазмового фібронектину людини).
Маслак Г.С., Мігур О.В., Лутай Н.В. Кількість та склад імунних комплексів, що циркулюють у крові для прогнозування патологічного процесу // Матеріали VII Українського біохімічного з’їзду. Чернівці. – Український біохімічний журнал. – 2002. – Т. 74, № 4б (додаток 2). – С. 45-46.
Маслак Г.С., Пелешенко Г.Б., Лутай Н.В., Стєкленьова Н.І. Дослідження складу циркулюючих імунних комплексів при нормальній та ускладненій токсикозом вагітності // Матеріали V Міжнародного Медичного Конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль, 2002. – С. 236.
Лутай Н.В. Отримання плазмового ФН та його застосування // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова”. –Дніпропетровськ-Харків: Наука і освіта, 2003. – Т. 13. – С. 22.
Лутай Н.В. Отримання плазмового ФН курки та людини // Матеріали IV Міжнародної конференції студентів і молодих вчених “Медицина-здоров’я XXI сторіччя. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 22.
Пелешенко Г.Б., Лутай Н.В., Пеліпас В.В. Фібронектин та його фрагменти при деяких патологічних станах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Біохімія” – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 42.
Peleshenko G.B., Lutay N.V. Free and IgG-bounded fibronectin in sclerodermia systematica // Molecular & Cellular Proteomics. – 2003. – Vol. 2, No 9. – P. 967.
Лутай Н.В., Бразалук А.З. Деградація плазмового та клітинного фібронектинів при онкозахворюваннях // Установчий з’їзд Українського товариства клітинної біології. – Львів: Наутілус, 2004. – С. 119.
Лутай Н.В., Бразалук А.З. Фибронектин как биохимический показатель развития онкологического процесса // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання променевої діагностики і лікування онкологічних захворювань”. – Чернівці, 2004. – С. 17.
