Анотація до роботи:

Артемчук М.А. Гіпогомоцистеїнемічна дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Державна установа "Інститут фармакології та токсикології" АМН України, Київ, 2008.

На білих нелінійних щурах-самцях (n=377), які утримувались на стандартній напівсинтетичній крохмально-казеїновій дієті, проведені експериментальні дослідження специфічної (гіпогомоцистеїнемічної) активності нового вітамінно-мікроелементного комплексу (ВМК), до складу якого входять вітаміни В₆, В₉, В₁₂, а також мікроелементи цинк, хром та ванадій. Дослідження проведено у порівнянні з специфічною дією двох інших комплексів – препаратом порівняння 1 (ПП-1, склад згідно R.Clark, 1998), та препаратом порівняння 2 (ПП-2, полівітамінний препарат «Декамевіт»). На трьох експериментальних моделях гіпергомоцистеїнемії (гостра метіонінова, хронічна метіонінова та комбінована гіповітамінозно-метіонінова) з використанням біохімічних, гематологічних, морфологічних та гістохімічних методів дослідження показано, що ВМК та препарати порівняння володіють гіпогомоцистеїнемічною активністю та здатністю нормалізувати порушення, індуковані гіпергомоцистеїнемією, але профілактична та лікувальна дія ВМК виявилась у більшості випадків вищою у порівнянні з ПП-1 та ПП-2. Зроблено висновок, що досліджуваний вітамінно-мікроелементний комплекс є конкурентноздатним у порівнянні з сучасними аналогами (ПП-1 та ПП-2) і може бути рекомендований для доклінічних та клінічних випробувань.

В дисертаційній роботі експериментально обгрунтовується доцільність застосування нового вітамінно-мікроелементного комплексу для профілактики та лікування гіпергомоцистеїнемії.

1. У білих нелінійних щурів з гострою та хронічною моделлю ГГЦ, викликаною введенням L-метіоніну, так само, як і з гіповітамінозно-метіоніновою моделлю, реєструється значне підвищення рівню гомоцистеїну (в 4,5-5,1; 2,2; 11-13 разів, відповідно) в плазмі крові, виникають явища оксидативного стресу – вміст малонового діальдегіду в крові, печінці та нирках підвищується на 65,8; 57,0; 20%, відповідно, кетогруп білків на 57,6; 84,8; 46,7%, відповідно, гідропероксидів в печінці на 37,8%, в нирках – на 40,8%. За гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ формується ендотоксикоз – рівень молекул середньої маси в крові підвищується на 53,6%.

2. На моделі гострої ГГЦ, викликаної L-метіоніном, 10-добове внутрішньошлункове введення щурам ВМК значно зменшувало рівень гомоцистеїну в плазмі крові (2,86±0,26 мкг/мл, в контролі ГГЦ – 8,26±1,53 мкг/мл). За цим показником ВМК вірогідно переважав препарат порівняння ПП-2 (3,86±0,32 мкг/мл) та дорівнював ПП-1.

3. Лікувально-профілактичне введення білим щурам з моделлю хронічної метіонінової ГГЦ вітамінно-мікроелементного комплексу протягом 15 діб практично нормалізувало рівень гомоцистеїну (знизився з 3,70±0,30 мкг/мл до 1,87±0,23 мкг/мл), а також зменшувало вміст малонового діальдегіду в сироватці крові (з 17,80±0,95 до 13,20±0,88 мкмоль/л) і кетогруп білків (з 60,3±2,5 до 42,8±2,0 мкг/100мг білка). За двома останніми ефектами ВМК вірогідно переважав ПП-1 (15,90±0,74 мкмоль/л та 55,3±2,6 мкг/100мг білка, відповідно) і дорівнював ПП-2.

4. В умовах сформованої хронічної метіонінової ГГЦ щодобове внутрішньошлункове введення ВМК протягом 3 діб нормалізувало вміст гомоцистеїну в плазмі крові білих щурів (1,44±0,19 мкг/мл), малонового діальдегіду (14,20±0,83 мкмоль/л) та кетогруп білків (50,5±2,5 мкг/100 мг білка) в сироватці крові. Дія ВМК була тотожною такій ПП-2 та переважала ефект ПП-1 (за рівнем малонового діальдегіду та кетогруп білків).

5. На моделі гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ щодобове введення ВМК протягом 4 діб нормалізувало вміст гомоцистеїну в плазмі крові білих щурів (рівень знизився з 19,20±2,60 до 0,86±0,12 ), а після дії ПП-1 – до 1,58±0,21 (при 1,43±0,26 мкг/мл у інтактних тварин). Препарат порівняння ПП-2 нормалізував цей показник лише на 10 добу.

6. Застосування ВМК у білих щурів з гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ на 4 добу нормалізувало вміст молекул середньої маси (рівень зменшився з 0,424±0,016 до 0,276±0,020 од), а на 10 добу – рівень малонового діальдегіду, кетогруп білків, гідроперекисів в сироватці крові, печінці та нирках. За цими показниками ВМК дорівнював ПП-2 та вірогідно перевищував ПП-1.

7. У білих щурів з гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ реєструються морфологічні ознаки ушкодження судинного русла (повнокрів’я, набухання стінки судин, десквамація ендотелію, тромбоз окремих судин різної давнини та інші), паренхіми печінки та нирок гіпоксичного та метаболічного характеру (дистрофія, стеатоз, гломерулосклероз та інші). Лікування ВМК при цій патології відновлює структуру судин та органів на 10 добу, а при використанні ПП-1 на 20 добу.

8. Механізм лікувально-профілактичної дії ВМК, ймовірно, обумовлений в першу чергу зниженням в плазмі крові ГЦ за рахунок прискорення його метаболізму під впливом вітамінів та мікроелементів.

Публікації автора:

1. Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Постовітенко К.П., Артемчук М.А., Асачова О.С., Призимирська Т.В. Гіпергомоцистеїнемія: моделювання та вплив на стан судинної системи в експерименті // Досягнення біології та медицини. - 2004. – Т.3, №1. - С.35-38. (Здобувач провів експериментальні дослідження на моделі хронічної ГГЦ, статистичну обробку отриманих результатів, написав висновки).

2. Постовітенко К.П., Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Призимирська Т.В., Артемчук М.А., Андрушко І.І., Чехун В.Ф., Чорнопищук О.Л. Біохімічні зміни в крові, печінці та нирках при експериментальній гіпергомоцистеїнемії за її лікування вітамінами та вітамінно-мінеральним комплексом // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - Т.9, №2. - С.222-227. (Здобувач провів випробовування ВМК на моделі гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ та узагальнив результати).

3. Постовітенко К.П., Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Сергієнко О.В., Артемчук М.А., Андрушко І.І., Харковенко Р.В., Чехун В.Ф., Призимирська Т.В. Морфологічні зміни в органах тварин з експериментальною гіпергомоцистеїнемією та можливість їх корекції дієтами, збагаченими вітамінами // Вісник морфології. - 2005. - Т.11, №2. - С.287-291. (Здобувач провів морфологічні дослідження та визначив статус вітамінів В₆, В₉, В₁₂).

4. Артемчук М.А. Профілактично-лікувальна дія вітамінних та вітамінно-мікроелементних препаратів за гострої і хронічної метіонінової гіпергомоцистеїнемії // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. - Т.7. - С. 17-20.

5. Артемчук М.А. Синдром гіпергомоцистеїнемії – принципи лікування та підходи до класифікації гіпогомоцистеїнемічних лікарських препаратів, засновані на аналізі механізму їх дії // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2007. - Т.9. - С. 47-51.

6. Постовітенко К.П., Істошин В.М., Тертишна О.В., Артемчук М.А., Харковенко Р.В., Луцюк М.Б. Гіпергомоцистеїнемія як фактор ураження судин / Біопсихосоціальні аспекти здоров'я: здоров'я здорових: Матеріали наук.-практ. конференції. Вінниця, 21-22 жовт. 2004 р. - Вінниця, 2004. - С.94-95.

7. Харковенко Р.В., Артемчук М.А., Постовітенко К.П., Луцюк М.Б., Салдан Й.Р., Сергієнко О.В. Вплив вітамінно-мікроелементного препарату на рівень гомоцистеїну в плазмі крові та патоморфологічні зміни в оці, викликані експериментальною гіпергомоцистеїнемією / Сучасний стан і проблеми експериментальної та клінічної медицини: Міжнар. наук.-практ. конференція. Тернопіль, 11-12 листоп. 2004р. // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, №3.- С. 175.

8. Артемчук М.А. Вплив різних доз вітамінів В₆, В₉, В₁₂ та вітамінно-мікроелементного комплексу на швидкість нормалізації біохімічних та морфологічних порушень, що виникають за гіпергомоцистеїнемії / Новітні технології у медицині: Міжнар. наук.-практ. конференція. Вінниця, 14-15 трав. 2005р. – Вінниця, 2005. - С.50-51.

9. Артемчук М.А., Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Постовітенко К.П., Йолтуховський М.М., Постовітенко О.П., Андрушко І.І., Мельник А.В. Підходи до класифікації фармзасобів з гіпогомоцистеїнемічною активністю по механізмам їх дії / Тези доповідей ІХ з'їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства. Вінниця, 10-12 травня 2007р. // Українські Медичні Вісті. - 2007. – Т.7. - С.250.

10. Патент України №66134 А; Експериментальна модель гіпергомоцистеїнемії. В.Ф.Чехун, М.Б. Луцюк, О.О.Пентюк, Т.В.Призимирська, К.П.Постовітенко, М.А.Артемчук, Й.Р.Салдан, О.С.Асачова. - Опубл. 15.04.2004. - Бюл №4. – 6 с.

11. Доклінічні дослідження гіпогомоцистеїнемічної дії потенційних лікарських засобів. О.О.Пентюк, М.Б.Луцюк, М.А.Артемчук та ін. –К.: ДФЦ МОЗ України, 2007. - 30 с.