Анотація до роботи:

Новосельська В.В. Гігієнічне обгрунтування профілактики отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі розробки заходів профілактики наслідків гострих отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт на підставі гігієнічної оцінки умов та ризику виникнення й впливу інтоксикацій на постраждалих. Встановлено, що коливання питомої ваги випадків отруєнь монооксидом вуглецю серед усіх виробничих отруєнь у вугільній промисловості становлять від (33,3±1,9) % до 100 %. Встановлено особливості формування вегетативних (порушення функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом, тахікардія, підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах), психофізіологічних (зниження швидкості зорово-моторної реакції, зменшення кількості переробленої інформації) та біохімічних (помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зміщенням формули вліво, відносна лімфопенія, підвищення концентрації сечової кислоти й активності ксантиноксидази) порушень у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю.

Вперше доведено ефективність використання в комплексній реабілітації гірників з отруєннями монооксидом вуглецю альфа-ліпоєвої кислоти в поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації.

Встановлено зв’язок між кількістю випадків гострих отруєнь монооксидом вуглецю та категорійністю шахт за метаном, раптовими викидами вугілля і газу, збільшенням глибини залягання пластів. Виявлено сезонний підйом частоти виникнення гострих отруєнь, який свідчить про їх перевагу в теплий період року (квітень-вересень), коли кількість випадків інтоксикацій зростає до (73,4±2,5) %, в порівнянні з холодним періодом (жовтень-березень) – (26,6±2,5) %.

Розроблена система профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівней захворюваності й інвалідності, відновлення працездатності постраждалих внаслідок отруєння.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення особливостей формування вегетативних, психофізіологічних та біохімічних порушень у гірників з гострим отруєнням монооксидом вуглецю і нове вирішення актуальної наукової задачі – розробки профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівней захворюваності й інвалідності, відновлення працездатності постраждалих внаслідок отруєння.

1. Коливання питомої ваги випадків отруєнь монооксидом вуглецю серед усіх виробничих отруєнь у вугільній промисловості становлять від (33,3±1,9) % (в 1995 році) до 100 % (в 1991, 1993, 2000 роках), і прямо пов’язані з великими аваріями (вибухами, пожежами) в вугільних шахтах, які призводять до підвищення концентрацій монооксида вуглецю на робочих місцях до 0,1-6,0 об.%.

2. Рівень захворюваності на гострі отруєння монооксидом вуглецю за період дослідження змінювався від 0,83 до 49,4 випадків на 10000 гірників і прямо залежав від кількості аварій на шахтах.

3. Більшість випадків гострих отруєнь монооксидом вуглецю траплялось на шахтах з глибоким – (79,2±2,6) % та з пологим заляганням пластів – (58,7±3,1) %, надкатегорійних за метаном – (95,8±1,3) % та небезпечних за раптовими викидами пилу і газу і за гірськими ударами – (87,0±3,1) %, що свідчіть про залежність ризику виникнення гострих отруєнь монооксидом вуглецю від гірничо-геологічних особливостей вугільних шахт.

4. Постраждалі від отруєння монооксидом вуглецю гірники у (58,2±2,8) % випадках зайняті в основних підземних професіях (ГОВ, прохідники, вибійники) на виконанні важких і дуже важких робіт, і, через невідповідність їх стану умовам праці, кожний другий з постраждалих визнається непрацездатним.

5. Виявлений сезонний підйом частоти виникнення гострих отруєнь свідчить про їх перевагу в теплий період року (квітень-вересень), коли кількість випадків інтоксикацій зростає до (73,4±2,5) %, в порівнянні з холодним періодом (жовтень-березень) – (26,6±2,5) %, доводить необхідність врахування сезонних коливань ризиків отруєнь при обґрунтуванні вторинної профілактики.

6. За ступенем тяжкості провідне місце займають легкі випадки гострого отруєння монооксидом вуглецю – (82,4±2,0) %, рідше – середнього ступеню тяжкості – (12,7±1,9) %, ще рідше – тяжкі (1,9±0,8) %. Серед гірників, які отримали стійку втрату працездатності (76,1±3,3) % (p<0,05) постраждалих з легким ступенем тяжкості, (20,2±3,1) % середнього ступеню тяжкості і (3,7±1,5) % (p<0,05) тяжкого ступеню, що свідчить про вірогідне підвищення питомої ваги отруєнь середнього ступеню тяжкості, однак більш 2/3 постраждалих втрачають працездатність при легкому ступеню тяжкості отруєння.

7. Стан здоров’я постраждалих визначається наявністю органічних неврологічних порушень при тяжкому ступені тяжкості отруєння, функціональних та органічних порушень при середньому ступеню тяжкості і лише функціональних порушеннях при легкому ступені тяжкості отруєння, які проявляються вегетативною дисфункцією (симпатико-тонічна відповідь у (73,5±4,8) % постраждалих у пробі Ашнера), вестибулярною дисфункцією у (90,4±3,2) % постраждалих, зниженням швидкості переробки інформації до (5,54±0,16) біт/с (p<0,01).

8. При застосуванні в комплексній корекції порушень здоров’я у постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю гіпербаричної оксигенації до 10 сеансів при тиску до 2 ата та експозиції 1 година, з попереднім введенням альфа-ліпоєвої кислоти перед кожним сеансом отримано значне (у 2,6 раза) покращення стану постраждалих у (73,3±11,4) % випадків, вірогідне зменшення часу зорово-моторної реакції з (0,564±0,032) с до (0,472±0,028) с і підвищення швидкості перероблення інформації з (4,88±0,19) біт/с до (6,14±0,18) біт/с (при p<0,05), зменшення кількості помилок при виконанні завдання з (17,1±1,9) до (6,8±1,6) (p<0,001), покращання вегетативної регуляції діяльності, про що свідчили зменшення й стабілізація опору шкіри постраждалих з (65,5±3,9) кОм до (32,5±4,1) кОм (p<0,001).

9. Заходи комплексної реабілітації постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю впроваджено у Донецькій обласній клініці професійних захворювань. Матеріали дисертації використано у навчальних програмах профільних кафедр Донецького державного медичного університету ім. М. Горького та Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Публікації автора:

1. Ніколенко В.Ю., Новосельська В.В. Гострі отруєння монооксидом вуглецю із втратою працездатності в гірників // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т. 7, № 2. – С. 184-190. Авторкою визначено мету дослідження, проведено обстеження гірників з гострими отруєннями монооксидом вуглецю, обґрунтовано висновки роботи.

2. Ніколенко В.Ю., Новосельська В.В. Особливості клініко-функціональних показників у гірників із гострими отруєннями монооксидом вуглецю // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 2. – С. 227-230. Авторкою обстежено постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю, проаналізовано клініко-функціональні особливості порушень.

3. Ніколенко В.Ю., Новосельська В.В. Новий підхід до лікування гірників при гострих отруєннях монооксидом вуглецю // Український журнал екстремальної медицини. – 2004. – Т. 5, № 2. – С. 38-41. Авторкою визначено мету проведення дослідження, обґрунтовано застосування альфа-ліпоєвої кислоти при проведенні сеансів ГБО, обґрунтовано висновки.

4. Новосельська В.В. Аналіз деяких показників стану здоров’я гірників зі стійкою втратою працездатності внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 46-51.

5. Новосельская В.В Горно-геологические особенности угольных шахт Донбасса с частыми случаями острых отравлений монооксидом углерода // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. ст. – Донецьк: ДонДМУ, 2004. – Вип. 8, Т. 2. – С. 283-289.

6. Новосельська В.В. Комплексна реабілітація гірників при гострих отруєннях монооксидом вуглецю // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. ст. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. – Вып. 9, Т. 1. – С. 153-156.

7. Проблема острых производственных отравлений в Донецкой области / В.Ю. Николенко, Д.О. Ластков, В.П. Камков, В.В. Новосельская, А.Н. Лунин // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 2 (Приложение). – С. 65-67.

8. Пат. 4401 Україна, МКИ А 61 К 31/07. Спосіб корекції вестибулярної дисфункції організму, що виникає внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю / В.Ю. Ніколенко, Ю.І. Ніколенко, Д.О. Ластков, В.В. Новосельська (Україна); Донецький державний медичний університет. – № 20040503373; Заявл. 06.05.04; Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. – 3 с.

9. Проблема гострих отруєнь монооксидом вуглецю у вугільній промисловості Донецької області / В.Ю. Ніколенко, В.Я. Уманський, В.В. Новосельська, Н.П. Соболєва, С.В. Туйнова // “Організація токсикологічної допомоги в Україні”: Тези доповідей науково-практичної конференції (20-21 травня 2002 р.). – Київ, 2002. – С. 12-13.

10. Отруєння монооксидом вуглецю у гірників Донецької області / В.Ю. Ніколенко, В.Я. Уманський, В.В. Новосельська, Д.О. Ластков, О.Ю.Бурлакова // IX конгрес Світової федерації укр. лікар. товариств: Тези доповідей (19-22 серпня 2002 р.). – Луганськ, 2002. – С. 49.

11. Гемічна гіпоксія у гірників при отруєннях монооксидом вуглецю / В.В. Новосельска, В.П. Камков, О.Ю. Бурлакова, С.В. Туйнова // “Актуальні проблеми сучасної медицини”: Тези 57 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю Нац. мед. ун-ту ім. О.О. Богомольця (17-20 вересня 2002 р.). – К., 2002. – С. 127.

12. Клинико-функциональные особенности острых отравлений оксидом углерода у горнорабочих Донбасса / И.В. Дереш, В.В. Новосельская, С.В. Туйнова, Л.Е. Фомина, О.Е. Забирник // “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”: Матеріали всеукраїнської. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчен. – Донецьк: ДонДМУ. – 2003. – С. 63.

13. Новосельская В.В., Николенко В.Ю. Особенности клиники и лечения острых отравлений монооксидом углерода у горнорабочих угольных шахт // VII Міжнародний мед. конгрес студентів і молодих учен.: Матеріали конгресу (21-23 травня 2003 р.). – Тернопіль, 2003. – С. 24.

14. Кооперація спеціалістів при реабілітації гірників із шахтними отруєннями В.Ю. Ніколенко, В.В. Новосельська, В.П. Камков, Ю.О. Головін // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 2 (Приложение). – С. 90.

15. Діагностика неврогенної артеріальної гіпертензії при отруєннях монооксидом вуглецю / В.Ю. Ніколенко, В.В. Новосельська, К.Ю. Ліневська, Ю.А. Головін // “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансерізація, профілактика та лікування”: Матеріали регіональної науково-практичної конференції (5 лютого 2004 р.). – Івано-Франківськ, 2004. – С. 71-72.

16. Захворюваність гірників вугільних шахт на гострі отруєння монооксидом вуглецю / В.Ю. Ніколенко, В.В. Новосельська, Д.О. Ластков, Н.П. Соболєва, С.Б. Канюка // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України (19-21 травня, 2004 р.). – Дніпропетровськ, 2004. – С. 145-147.

17. Принципи надання лікарями первинної допомоги при отруєннях рудниковим або чадним газом на виробництві / В.Ю. Ніколенко, Ю.О. Головін, О.Г. Ладарія, В.В. Новосельська // „Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні”: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (13-14 квітня 2005 р.). – Чернівці, 2005. – С. 157 - 158.

18. Особенности острых отравлений монооксидом углерода у горнорабочих / В.В. Новосельська, Е.Л. Яременко, А.А. Москалева, И.В. Дереш // “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”: Матеріали Всекраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених – Донецьк: ДонДМУ, 2005. – С. 173 - 174.

19. Комплексна реабілітація гірників при гострих отруєннях монооксидом вуглецю з застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти / В.Ю. Ніколенко, В.В. Новосельська, Д.О. Ластков, В.П. Камков, Ю.І. Ніколенко, Н.П. Соболєва // Інформаційний лист № 56 – 2004. – Київ, 2004. – 3 с.