Анотація до роботи:

Кіцула Л.М. Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню і гігієнічній оцінці харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків (свинцю, кадмію, ртуті, миш’яку і нітратів) з добовими раціонами харчування в організованих колективах та фізичного розвитку і окремих показників стану здоров’я дітей дошкільного віку з метою обгрунтування шляхів оптимізації харчування та запобігання негативного впливу ксенобіотиків на організм дітей, розроблення стандартів фізичного розвитку. Встановлено, що харчування дітей є недостатнє за вмістом основних продуктів, неповноцінне за основними нутрієнтами. З’ясовано можливі причини нераціонального харчування дітей. Виявлено перевищення допустимого добового надходження свинцю з раціонами харчування дітей, що корелює з вмістом -АЛК в сечі. Підтверджено необхідність зниження існуючих ГДК важких металів у продуктах харчування. Встановлено, що діти знаходяться в стані легкої білково-енергетичної недостатності, полігіповітамінозу, полігіпомікроелементозу та хронічної свинцевої інтоксикації. Розроблено стандарти фізичного розвитку дітей дошкільного віку м. Львова (1995-1996 рр.) та сільської місцевості області (1998- 1999 рр.) за показниками зросту і маси тіла. Виявлено більш значне відхилення від нормального фізичного розвитку серед дітей сільської місцевості. Характер комбінованої дії подвійної (нітрат і нітрит натрію) та потрійної (з наступним доданням азотнокислого свинцю) у токсикологічному експерименті залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту. Додання азотнокислого свинцю підсилює дію подвійної суміші, на рівні низьких доз виявлено незалежну дію свинцю. Запропоновано знизити допустиму добову дозу (ДДД) для нітрату натрію та орієнтовну ДДД для нітриту натрію. Побудовано алгоритм поєднаного вивчення фактичного харчування і трансаліментарного хімічного навантаження та наслідків їх впливу на організм дітей та інших груп населення.

1. На основі наукового вивчення та паралельної гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків з оцінкою окремих показників стану здоров’я і фізичного розвитку дітей в дошкільних установах м. Львова і 4 міст Львівської області встановлено, що харчування дітей недостатнє і незбалансоване за основними нутрієнтами. Енергоцінність добових раціонів у середньому знижена на 7,8-14,8 %, дефіцит загального білка коливався в межах від 6,6 % до 22,0 %, тваринного білка – від 20 % до 43 %, жиру – від 20 % до 30 % за рахунок недостатнього споживання продуктів тваринного походження. Виявлено також дефіцит складних вуглеводів, у тому числі пектину, за рахунок недостатнього споживання овочів і фруктів.

2. Надходження в організм дітей вітамінів і мінеральних речовин було значно нижче рекомендованих норм. Дефіцит вітаміну А становив 42-70 %, В₁ – 11-28 %, РР – 7-29 %, С – 10-63 %, -каротину – 12-26 %. Дефіцит фосфору коливався від 17 % до 49 %, кальцію – від 16,3 % до 58, 9 %, заліза – від 18 % до 45 %, міді – від 6,7 % до 35 %, цинку – від 15 % до 51 %. Отримані результати збігаються з даними отриманими в інших регіонах. З метою покращення структури раціонів та забезпечення надходження в організм дітей основних нутрієнтів необхідно при організації харчування у дитячих дошкільних установах проводити корекцію раціонів шляхом збільшення у добових продуктових наборах свіжих овочів і фруктів, продуктів тваринного походження, передусім молока, молочних продуктів, урізноманітнення технологічного приготування страв, дотримання відомих вимог, а також поновити обов’язкову С-вітамінізацію страв.

3. Розрахункове середньодобове надходження токсичних елементів з рекомендованим продуктовим набором за умови дотримання чинних ГДК у харчових продуктах перевищує ДДН свинцю в організм дитини масою тіла 20 кг у 7,8 разів, кадмію, ртуті, миш’яку, цинку відповідно у 3,75; 3,6; 8,7 та 1,8 разів. Це потребує зниження чинних ГДК токсичних елементів у харчових продуктах і продовольчій сировині. Поряд з проведенням контролю за дотриманням ГДК токсичних елементів у харчових продуктах необхідно визначати їх вміст у добових раціонах харчування і оцінювати за рекомендованими ДДН.

4. Середньорічний вміст свинцю у раціонах у 1994-1997 рр. коливався в межах 0,33-0,54 мг, що призводило до перевищення ДДД у 4-6,75 разів для дитини масою тіла 20 кг та у 5,5-9 разів для дитини масою тіла 15 кг і був вищим у порівнянні з попередніми роками та літературними даними З 1998 року спостерігається зниження вмісту свинцю у раціонах до 0,20 мг, при цьому фактична добова доза для дітей масою тіла 20 кг перевищувала ДДД у 2,5 рази. Вміст кадмію у раціонах був на рівні до 0,019 мг, відповідно ДДД була перевищена в 1,6 раз. Вміст ртуті та миш’яку у раціонах знаходився на рівні 0,0033 мг та 0,051 мг і не перевищував допустимого.

5. Вміст нітратів у раціонах харчування дітей за період 1994 року коливався в межах 28,8-30,5 мг, в подальшому знижувався до 14,3 мг, що не перевищувало допустиме надходження. В окремі терміни спостереження за максимальними рівнями вмісту нітратів у раціонах фактична доза була вищою від рекомендованої ДДД і становила 5,7-7,7 мг/кг маси тіла.

6. Характер комбінованої дії подвійної суміші нітрату і нітриту натрію з азотнокислим свинцем у токсикологічному експерименті залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту. При експериментальному вивченні комбінованої дії ксенобіотиків з метою адекватної оцінки характеру КД ізоадитивних речовин слід застосовувати спосіб сумації доз, неізоадитивних речовин – спосіб сумації ефектів.

7. За результатами досліджень ДДД нітрату натрію для дітей доцільно знизити до рівня 3,5 мг/кг, а за орієнтовну ДДД нітриту натрію прийняти 0,1 мг/кг. Обгрунтовано комбінаційну МНД для нітриту й нітрату натрію на рівні 3,24 мг/кг, що підтверджує можливість застосування формули сумаційної токсичності для контролю за умови їх одночасної присутності у харчових продуктах. Для урахування комбінованого трансаліментарного навантаження організму дітей нітратами й нітритами лабораторіям СЕС рекомендується паралельно визначати вміст нітратів і нітритів у добових раціонах.

8. За даними натурних досліджень у 95 % обстежених дітей екскреція вітаміну С з сечею була у 2-3 рази нижчою від фізіологічного рівня. У 85 % обстежених дітей вміст -АЛК в сечі коливався в межах 2,7-3,7 мг/л, у 10 % дітей був на рівні 5 мг/л і вище, що свідчить про дію свинцю на організм дитини. Вміст нітратів у сечі мав тенденцію до зменшення і корелював із вмістом нітратів у раціоні. У 18,7 % дітей виявлявся метгемоглобін на рівні вище ніж 2 % від загального гемоглобіну, що не завжди зумовлювалося дією нітратів. У 35,1 % обстежених дітей спостерігалося зниження вміст гемоглобіну, в частини дітей при цьому вміст заліза у сироватці крові перевищував норму, що може свідчити не лише про залізодефіцитну, але й свинцевозумовлену анемію.

9. За результатами досліджень розроблено стандарти фізичного розвитку міських і сільських дітей за показниками зросту і маси тіла. Встановлено, що нормальний фізичний розвиток у середньому мають 68,8-72,4 % дітей, решта – відхилення від нормального розвитку, серед яких найбільший відсоток займають дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня. Порівняно з аналогічними стандартами 1969-1971 рр. міські діти втратили в середньому 1 кг маси тіла. Діти сільської місцевості відстають у зрості від своїх міських одноліток та мають меншу масу тіла. З метою вивчення наступних тенденцій фізичного розвитку дітей необхідно налагодити суцільний моніторинг їх фізичного розвитку та розробляти регіональні стандарти фізичного розвитку дошкільників.

10. Сукупність отриманих даних дозволяє оцінити стан дітей обстеженої популяції як полігіповітамінозний і полігіпомікроелементозний на фоні легкої білково-енергетичної недостатності та хронічної свинцевої інтоксикації. Діти потребують індивідуальної діагностики та відповідної аліментарної корекції зазначеного стану. Для виявлення екологічного впливу на організм дітей доцільно проводити визначення у крові вмісту метгемоглобіну, по можливості вмісту свинцю, у сечі – вмісту нітратів та -АЛК. Для орієнтовного розрахунку вмісту метгемоглобіну у крові за наявності вмісту нітратів у сечі використовувати рівняння у = 0,1880х – 4,2709, де у – вміст метгемоглобіну у крові (%), х – вміст нітратів у сечі (мг/л).

11. На основі проведених досліджень обгрунтовано і апробовано методичну схему-алгоритм поєднаного вивчення і оцінки фактичного харчування і трансаліментарного надходження ксенобіотиків, шляхи оптимізації харчування і профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення хімічної безпеки дітей.

Публікації автора:

1. Кіцула Л.М. Гігієнічна оцінка фактичного харчування дітей в дошкільних установах // Практична медицина. – 1997. – № 3-4. – С.6-10.

2. Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Гігієнічна оцінка надходження нітратів в організм дітей з добовими раціонами харчування // Практична медицина. – 1997. – № 5-6. – С.98-101.

3. Кицула Л.М. Гигиеническая оценка полноценности и химической безопасности питания детей дошкольного возраста // Гигиена населенных мест: Сб. научн. тр.– К., 1999. – Вып.35. – С.425-431.

4. Кіцула Л.М. Біологічна дія сумішей нітрату й нітриту натрію зі свинцем на організм білих щурів // Гигиена населенных мест : Сб. научн. тр. – К., 2001. – Вып.38. – Т.I. – С.284-285.

5. Кіцула Л.М. Свинець і здоров’я дітей (огляд літератури) // Гигиена населенных мест : Сб. научн. тр. – К., 2001. – Вып.38. – Т.I. – С.372-376.

6. Кіцула Л.М. Харчування та здоров’я дітей // Роль фізичної культури у здоровому способі життя: Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук. - практ.конф. – Львів, 1997. – С.130-131.

7. Risk of Chemical Ecopatology by Combined Action of Some Heavy Metals and Ag rochemicals / B.M.Shtabsky, V.I.Fedorenko, M.R.Gzhegotsky, L.M.Kitsula // Fogarty International Center Environmental Research Forum. – Lviv, 1997. – S.26.

8. Токсиколого-гігієнічна оцінка харчування і стан здоров’я дітей дошкільного віку / Б.М.Штабський, В.І.Федоренко, Л.М.Кіцула, Р.М.Павлів, Г.І.Савченко // Актуальні проблеми екогігієни і токсикології: Тези доповідей наук. - практ. конф. – Київ, 1998. – Ч.ІІ. – С.320-324.

9. Кіцула Л.М. Біомінерали та свинець у харчуванні дітей // Охорона здоров’я і довкілля: Матеріали ювілейної наук. - практ. конф. – Львів, 1998. – С.111-112.

10. Еколого-гігієнічна оцінка харчування дітей / Б.М.Штабський, В.І.Федоренко, Р.М.Павлів, Г.І.Савченко, Р.І.Ладанівський, І.К.Медчук, В.М.Томків, А.В.Матяжова, Л.М.Кіцула // Охорона здоров’я і довкілля: Матеріали ювілейної наук. - практ. конф. – Львів, 1998. – С.122-123.

11. Кіцула Л.М., Гриновець О.В., Табакар Г.І. Вміст свинцю у добових раціонах харчування дітей дошкільного віку // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук. - практ. конф. – Львів, 1999. – С.229-130.

12. Кіцула Л.М. Про стан фактичного харчування дітей у дошкільних установах м. Львова та області // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук. - практ. конф. – Львів, 1999. – С.230-231.

13. Кіцула Л.М. Вивчення сумісної дії нітрату і нітриту натрію у підгострому досліді // Актуальные проблемы токсикологии: Тезисы докладов научн. конф. – Киев, 1999. – С.43.

14. Штабський Б.М., Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Проблеми хімічної безпеки харчування дітей // Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей: Матеріали Міжнар.наук. - практ. конф. – Полтава, 2000. – С.112-113.

15. Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Комбінована дія нітратів, нітритів та свинцю в експериментальних дослідженнях // Тези доповідей I з’їзду токсикологів України, Київ, 11-13 жовтня 2001 р. – К., 2001. – С.24.