Анотація до роботи:

Ворохта Ю.М.

Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров’я населення

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – “Гігієна” – Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва” АМН України, Київ

Дисертація присвячена розв’язанню проблеми гігієнічної оцінки впливу питних вод різного мінерального складу на стан здоров’я населення. Встановлено, що для окремих сольових компонентів можлива адаптація населення навіть за умов суттєвого перевищення діючих стандартів. Визначені квоти водного фактора у постачанні організму споживачів питної води ессенціальними мінеральними речовинами. Встановлена роль впливу різних компонентів сольового складу питних вод на здоров’я дитячого та дорослого населення. Показано, що споживання питної води фізіологічно неадекватного сольового складу негативно впливає на здоров’я дитячого населення, зокрема виявлений достовірний негативний кореляційний зв’язок середньої сили між окремими показниками якості питної води (загальна жорсткість, вміст фторидів, вміст нітратів) та динамікою антропометричних показників. Встановлено, що доросле населення, яке споживає питну воду з високим вмістом окремих нетоксичних мінеральних сполук, добре адаптується до сольового складу питної води. Для районів із несприятливими за сольовим складом питними водами є доцільною розробка регіональних стандартів якості питної води. У якості останніх рекомендовані такі значення: для загальної мінералізації – до 1500 мг/дм³, для загальної жорсткості – до 12 мг-екв/дм³, для вмісту натрію – 250 мг/дм³, для кальцій-магнієвого співвідношення – до 1,0; для стронцій-кальцієвого співвідношення – до 0,01. У роботі наголошується, що тимчасові регіональні стандарти якості питної води мають використовуватися лише у відношенні до дорослого населення.

У дисертації вирішена актуальна наукова задача – досліджено вплив сольового складу питних вод на здоров’я дорослого та дитячого населення. За допомогою сучасних методів аналізу і вивчення об'єктивного стану здоров'я осіб, що тривалий час споживають питну воду певного сольового складу, встановлено закономірності впливу сольових компонент на стан функціональних резервів організму дорослих, динаміку фізичного розвитку дітей та діапазони адаптації до мінеральних вод певного сольового складу. Встановлено, що:

1. Регіональними особливостями у сольовому складі питних вод Одеської області є високе різномаїття комбінацій мінеральних компонентів та часте перевищення нормативного вмісту компонентів сухого залишку, в т.ч. катіонів натрію у 1,4-2,2 рази, фтору – у 1,8-2,1 разів, загальної жорсткості – у 1,3-2,0 разів, загальної мінералізації – у 1,1-1,6 разів при низькому вмісті мікроелементів (хрому, нікелю, кобальту, міді, цинку, свинцю). До зони ризику за сольовим складом питних вод віднесено Болградський, Арцизький, Татарбунарський, Тарутинський, Саратський, Білгород-Дністровський, Ренійський, Ізмаїльський, Кілійський, Любашівський, Миколаївський, Комінтернівський, Красноокнянський і Савранський райони.

2. Квоти водного фактора у постачанні організму життєво важливих макро- і мікроелементів складають для населення Одеської області відповідно від 3,7 % до 26 % за магнієм, від 1,1 % до 21 % за кальцієм, за натрієм – від 0,04 % до 10,0 %; від 0,18 до 0,56 % за калієм, від 92,7 % до 99,9 % –за фтором.

3. Роль впливу окремих компонентів сольового складу питних вод на здоров’я дитячого та дорослого населення є різною, зокрема на здоров’я дітей у більшій мірі впливає вміст катіонів кальцію та магнію (сила фактора відповідно +0,7 и –0,82), а також вміст нітратів (+0,73) і фтору (-0,71); тоді як для дорослих більш важливим є вміст натрію (+0,69), значення жорсткості (-0,69) та вмісту стронцію (+0,7), які суттєво впливають на ризик виникнення кардіоваскулярної патології, збільшуючи його вдвічі.

4. Споживання питної води фізіологічно неадекватного сольового складу негативно впливає на здоров’я дитячого населення. Знайдено достовірний негативний кореляційний зв’язок середньої сили (R=(-0,35; -0,44), p<0,05) між окремими показниками якості питної води (загальна жорсткість, вміст фторидів, вміст нітратів) та динамікою антропометричних показників.

5. Доросле населення, яке споживає питну воду з високим вмістом окремих нетоксичних мінеральних сполук, добре адаптується до сольового складу питних вод із загальною мінералізацією – до 1500 мг/дм³, загальною жорсткістю – до 12 мг-екв/дм³, вмістом натрію – 250 мг/дм³, кальцій-магнієвим співвідношення – до 1,0; стронцій-кальцієвим співвідношенням – до 0,01. Для районів із несприятливими за сольовим складом питними водами є доцільною розробка регіональних стандартів якості питної води, які мають відповідати цим діапазонам адаптації.

Публікації автора:

1. Колоденко В.О., Надворний М.М., Ніков П.С., Руденко Ю.С., Ворохта Ю.М. Твердість води і деякі показники здоров’я населення // Вісник морської медицини. – 2002. – №4 – С. 57-59 (огляд літератури, статистична обробка, картографування, формулювання висновків).

2. Колоденко В.О., Надворний М.М., Ніков П.С., Руденко Ю.С., Ворохта Ю.М. Медико-географічне відображення умов водопостачання населення Одеської області на прикладі визначення сольового складу питних вод. // Одеський медичний журнал, 2003. – №1. – С. 93-95 (літературний огляд, аналіз даних, підготовка статті до друку, формулювання висновків).

3. Надворний М.М., Ворохта Ю.М., Михайленко В.Л. Роль водного фактора у забезпеченні фізіологічних потреб організму в ессенціальних мінеральних речовинах // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – т. 9, №2. – С. 207-210 (літературний огляд, анкетування населення, статистична обробка, формулювання висновків).

4. Ворохта Ю.М. Регіональні особливості водопостачання у населених пунктах Одеської області //Довкілля та здоров’я. – 2005.–№4(35). – С. 31-36

5. Надворний М.М., Ворохта Ю.М. Вплив сольового складу питних вод на здоров’я населення // Вісник морської медицини. – 2006. – №1-2. – С. 40-46 (формулювання мети та завдань, огляд літератури, статистична обробка, оформлення статті до друку).

6. Ворохта Ю.М. До питання про залежність захворюваності населення від умов водопостачання на прикладі Одеської області // Сучасні досягнення валеології (матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції). Одеса. – 1999 – С. 92-93.

7. Засипка Л.Г., Надворний М.М., Кілдишова Г.М., Ворохта Ю.М. Санітарний стан водопостачання, каналізування населених місць Одеської області та водоймів в місцях водокористування населення // Матеріали науково-практичної конференції “Гігієнічні проблеми півдня України”, присвяченої 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (1903-2003 рр.), Одеса – 2003. – С. 261-267 (статистична обробка, підготовка до видання).

8. Ворохта Ю.М. Связь между жесткостью воды и смертностью от ишемической болезни сердца // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної медицини та валеології. (матеріали Х ювілейної міжнародної науково-практичної конференції). Одеса – 2004 – С. 210-211

9. Ворохта Ю.М. Дослідження впливу мінерального складу питних вод на стан здоров’я населення // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю “Вчені майбутнього”. Одеса. – 2006. – С. 10-11