Анотація до роботи:

Крижанівська О.П. Гігієнічна оцінка та обґрунтування використання гліцинату марганцю при вирощуванні курчат-бройлерів (Рукопис).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріали щодо одержання, гігієнічної оцінки й обґрунтування використання гліцинату марганцю при відгодівлі курчат-бройлерів.

Вдосконалено спосіб одержання гліцинату марганцю, що забезпечило підвищення виходу продукту реакції до 75%.

Встановлено, що гліцинат марганцю згідно з класифікацією сполук за ступенем небезпечності належить до IV групи токсичності і є менш токсичною речовиною порівняно з сульфатом марганцю.

У дослідах in vitro виявлено, що гліцинат марганцю сприяє підвищенню активності пепсину шлункового соку й забезпечує високу активність ряду інших гідролітичних і трансмембранних ферментів. Введення щурам per os гліцинату марганцю впродовж 42 діб сприяє забезпеченню їхнього нормального фізіологічного стану.

Таким чином, експериментальними даними щодо гігієнічної оцінки та кумулятивної здатності, токсичних властивостей, клініко-гематологічних показників і стану процесів обміну речовин, продуктивності та збереження курчат-бройлерів при застосуванні гліцинату марганцю доведено можливість його використання як джерела марганцю при відгодівлі курчат-бройлерів.

У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення і представлено новий підхід до вирішення наукового питання щодо забезпечення потреби курчат-бройлерів у марганці. На підставі гігієнічної оцінки, токсичності, активності травних ферментів, функціонального стану внутрішніх органів, вуглеводно-білкового обміну, клініко-гематологічних показників, продуктивності та збереженості поголів’я доведено можливість використання гліцинату марганцю як джерела цього мікроелемента при вирощуванні птиці.

1. Вдосконалено спосіб одержання комплексної сполуки марганцю з гліцином, що забезпечує підвищення виходу продукту реакції до 75 %. Утворення комплексної сполуки гліцинату марганцю підтверджено інфрачервоною спектроскопією, а склад її молекули - термогравіметричним аналізом.

2. Гліцинат марганцю за звичайних умов – порошок білого кольору, без запаху, солодкувато-гіркуватий на смак, має розчинність у воді 42 г/л та 71 г/л - у 0,1н розчині соляної кислоти при значеннях рН водного розчину 6,88–6,90.

3. Встановлено, що гліцинат марганцю за ЛД₅₀ для мишей (при введенні per os) належить до IV групи токсичності, яка становить понад 5500 мг/кг маси тіла.

4. В дослідах in vitrо показано, що гліцинат марганцю підвищує на 24 % активність пепсину шлункового соку за стабільних значень лужнофосфатазної та -глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику, а також амілазної та ліпазної активності підшлункової залози.

5. Введення щурам per os впродовж 42 діб гліцинату марганцю сприяє збільшенню кількості еритроцитів на 28 % і не впливає на кількість лейкоцитів та концентрацію гемоглобіну крові, температуру тіла, частоту дихання, масу тіла, концентрацію глюкози в крові, а також концентрацію сечовини, загальних ліпідів, білка та активність АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ у плазмі крові.

6. Встановлено, що у щурів гліцинат марганцю сприяє підвищенню в 1,5 рази лужнофосфатазної та у 2 рази -глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику, а також амілазної і ліпазної активності підшлункової залози на 28 і 32 % відповідно. Марганець із його комплексної сполуки з гліцином не накопичується у печінці щурів.

7. Заміна в комбікормі для курчат-бройлерів сульфату марганцю на його гліцинат сприяє підвищенню -глутамілтранспептидазної активність слизової оболонки тонкого кишечнику на 41 %, аланінамінотрансферазної та аспартатамінотрансферазної активність печінки на 30 і 24 % відповідно і не позначається на лужнофосфатазній активності слизової оболонки дванадцятипалої кишки та печінки. Марганець із його комплексної сполуки з гліцином не накопичується в тканинах курчат-бройлерів при їх відгодівлі, а його надлишок виводиться з організму птиці з послідом.

8. Тривале згодовування курчатам-бройлерам із комбікормом гліцинату марганцю не впливає на кількість еритроцитів, лейкоцитів і концентрацію гемоглобіну та глюкози у крові, а також на рівень загального білка та його фракцій, активність АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ і -амілази в плазмі крові. Це вказує на можливість використання гліцинату марганцю як джерела марганцю для забезпечення потреби організму курчат-бройлерів у цьому мікроелементі.

9. Встановлено, що введення до складу комбікорму курчат-бройлерів гліцинату марганцю замість його сульфату сприяє збільшенню маси тіла на 11–30 % і зменшенню на 7–21 % витрат кормів на одиницю продукції. Економічна ефективність використання гліцинату марганцю курчатам-бройлерам на 12,96 % вища порівняно з використанням сульфату марганцю.

Публікації автора:

1. Крижанівська О.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Вплив гліцинату марганцю на активність травних ферментів курчат-бройлерів в умовах in vitro // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – 2005. – Т. 7. – № 3 (26). – Ч. 2. – С. 76–80. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).

2. Крижанівська О.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів щурів за дії гліцинату марганцю // Аграр. наука і освіта. – 2006. – Т. 7. – № 3–4. – С. 84–87. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).

3. Крижанівська О.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Гематологічні показники та ферментативна активність плазми крові щурів за дії гліцинату марганцю // Наук. доп. НАУ. – Вип. 4. – (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).

4. Крижанівська О.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Гліцинат марганцю у годівлі // Сучасне птахівництво. – 2006. – № 6. – С. 9–10. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).

5. Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А., Поляковський В.М., Крижанівська О.П. та інші. – К.: Видавничий центр НАУ, 2005. – 13 с. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).

6. Крижанівська О.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Вплив гліцинату марганцю на гематологічні показники у щурів // Матеріали ІІІ Міжнар. конгр. спеціалістів вет. медицини. – К. – 2005. – С. 115–116. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичне опрацювання даних і підготовку матеріалів до друку).