Анотація до роботи:

Вертеленко М.В. Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників авіаційного машинобудування – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей впливу провідного шкідливого фактора – виробничого шуму на здоров’я та стан слухового аналізатора працівників основних професій авіаційного машинобудування. Дана поглиблена гігієнічна оцінка умов праці робітників підприємства авіаційного машинобудування. Встановлено, що на робочих місцях більшості працівників (67%) основних професій рівень шуму перевищує допустимий на 1-28 дБА. Виявлено закономірності впливу виробничого шуму на рівень захворюваності, біологічний вік та стан слухового аналізатора працівників “шумових” професій. Середнє значення показника біологічного віку у працівників “шумових” професій перевищує цей показник у працівників контрольної групи на 3,74 роки. Визначені найбільш інформативні суб’єктивні та об’єктивні критерії ранньої діагностики слухових порушень при дії шуму в доклінічний період розвитку хвороби як в периферійному, так і в центральних (стовбуромозковому та корковому) відділах слухового аналізатора. Це – наявність суб’єктивного вушного шуму, зниження слуху на тони в області 9-16 кГц, подовження латентного періоду піку V хвилі та міжпікового інтервалу І-V хвиль коротколатентних слухових викликаних потенціалів, а також латентного періоду піку компонента N₂ довголатентних слухових викликаних потенціалів.

На основі комплексної гігієнічної оцінки умов праці, вивчення стану здоров’я, біологічного віку, особливостей змін в слуховому аналізаторі працівників основних професій і визначення за цими даними остаточної оцінки професійного ризику науково обґрунтовані та практично впроваджені медико-біологічні, санітарно-технічні та індивідуальні гігієнічні рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості працівників авіаційного машинобудування.

В дисертації вирішено актуальне наукове завдання – досліджено умови праці робітників авіаційного машинобудування, встановлено закономірності впливу провідного шкідливого фактора – виробничого шуму на здоров’я та стан слухового аналізатора робітників, визначено найбільш інформативні критерії ранньої діагностики сенсоневральної приглухуватості, обґрунтовані заходи профілактики шкідливої дії виробничого шуму.

1. Умови праці робітників основних професій авіаційного машинобудування характеризуються наявністю ряду шкідливих виробничих факторів: непостійного та постійного широкосмугового шуму, загальної вібрації, пилу заліза металевого, деревини та корунду, нагрівного мікроклімату, фізичного та нервово-емоційного навантаження. На більшості робочих місць інтенсивний виробничий шум впливає на організм працівників у поєднанні з тим чи іншим шкідливим фактором, рівень якого не перевищує допустимих величин.

2. Встановлено, що провідним шкідливим виробничим фактором за розповсюдженістю та ступенем перевищення гігієнічних нормативів є шум. На робочих місцях 67% працівників основних професій рівень шуму перевищує допустимий на 1-28 дБА. Найбільш високе перевищення допустимих рівнів реєструвалось на робочих місцях штампувальників – на 21-28 дБА (еквівалентні рівні імпульсного шуму становили 95,6-103,3 дБА_екв) та чистильників металу – на 16-18 дБА (рівень постійного широкосмугового шуму – 95,7-97,7 дБА). На робочих місцях різальників металу, слюсарів та машиністів компресорних установок, рамників, столярів-верстатників перевищення дорівнювали 5-12 дБА (еквівалентні рівні виробничого шуму становили 84,7-92,3 дБА), а на робочих місцях верстатників металообробних цехів – на 1-3 дБА (еквівалентні рівні непостійного виробничого шуму становили 80,3-83,3 дБА).

3. За загальною гігієнічною оцінкою згідно з ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р. “Гігієнічна класифікація праці” умови праці робітників більшості основних професій характеризуються як шкідливі різного ступеня: класу 3.1, 3.2, 3.3 – за показником виробничого шуму (відповідно – верстатники металообробних цехів; різальники металу, слюсарі та машиністи компресорних установок, рамники, столяри-верстатники; штампувальники, чистильники металу) та класом 3.4 – за показником нагрівного мікроклімату (термісти). Важкою працею класу 3.1 є праця штампувальників та чистильників металу вільним струменем дробу, за показниками відповідно робочої пози та статичного навантаження. Напруженою працею класу 3.1 є робота штампувальників (за показником монотонності), операторів верстатів з ЧПК, верстатів-автоматів, складальників, машиністів компресорних установок (за показником тривалості зосередженого спостереження).

4. У працівників “шумових” професій встановлений більш високий рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, в тому числі на гіпертонічну хворобу, сенсоневральну приглухуватість, а також відзначаються прискорені темпи старіння. Середнє значення показника різниці між фактичним біологічним віком (БВ) та належним біологічним віком (НБВ) у працівників “шумових” професій перевищує цей показник у порівнянні з контрольною групою на 3,74 роки і становить відповідно 4,14±0,84 та 0,40±1,33 роки.

5. Встановлено, що зі збільшенням інтенсивності шумового навантаження, спостерігаються більш виражені зміни як в периферійному, так і в центральних відділах слухового аналізатора – стовбуромозковому та корковому. Визначені найбільш інформативні суб’єктивні та об’єктивні критерії ранньої діагностики слухових порушень при дії шуму в доклінічний період розвитку хвороби, коли працівники ще не мають скарг на зниження слуху. До суб’єктивних критеріїв належать шум у вухах та зниження слуху на тони в області 9-16 кГц, тобто зміни з боку периферійного відділу слухового аналізатора. Зміни в стовбуромозковому, про що свідчать подовження латентного періоду піку V хвилі та міжпікового інтервалу І-V хвиль коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП), а також корковому, на що вказує подовження латентного періоду піку компонента N₂ довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП), належать до об’єктивних діагностичних критеріїв.

6. У працівників “шумових” професій авіаційного машинобудування знижується захисна дія акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів, на що вказують зміни в часових показниках акустичного рефлексу. Для раннього виявлення доклінічних порушень в слуховій системі при дії шуму та виділення груп “ризику” доцільно застосовувати метод акустичної імпедансометрії, звертаючи при цьому увагу на часові та амплітудні характеристики акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів (АРВМ). Своєчасне застосування стосовно таких працівників лікувально-профілактичних заходів буде сприяти попередженню розвитку професійної сенсоневральної приглухуватості.

7. Остаточна оцінка ризику за показниками індексу профзахворювання за ранніми змінами з боку слухового аналізатора та біологічним віком дозволяє одержати об’єктивний показник професійного ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників на конкретному підприємстві, прогнозувати об’єктивну вірогідність професійної захворюваності і застосовувати цілеспрямовані заходи профілактики за обсягом і терміновістю їх проведення.

8. На основі комплексної гігієнічної оцінки умов праці, вивчення стану здоров’я, біологічного віку, особливостей змін в слуховому аналізаторі працівників основних професій і визначення за цими даними остаточної оцінки професійного ризику науково обґрунтовані та практично впроваджені медико-біологічні, санітарно-технічні та індивідуальні гігієнічні рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості працівників авіаційного машинобудування.

Публікації автора:

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України

(* – особистий внесок здобувача):

1. Вертеленко М.В. Методичні підходи до оцінки ризику впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на професійне здоров’я / М.В. Вертеленко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – №2. – С. 72-77.

2. Вертеленко М.В. До питання про гігієнічні умови праці та їх вплив на біологічний вік працюючих машинобудівного виробництва / М.В. Вертеленко, О.О. Запаринюк, Н.П. Пономаренко // Довкілля та здоров’я. – 2008. №3. С. 64-66. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, дослідження біологічного віку, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Яворовський О.П. Гігієнічна оцінка шуму на робочих місцях і характеристика початкових порушень в слуховому аналізаторі у працівників “шумових” професій авіаційного машинобудування / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловська, Т.В. Шевцова, К.Ю. Куреньова // Український журнал з проблем медицини праці. – 2008. – №3. – С. 63-70. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Яворовський О.П. Слухові порушення в рецепторному, стовбуромозковому та корковому відділах слухового аналізатора при дії шуму з урахуванням його інтенсивності та характеру / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловська // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2008. – №6. – С. 2-11. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

5. Яворовский А.П. Состояние центральных отделов слухового анализатора у рабочих шумовых профессий авиационной промышленности с начинающейся сенсоневральной тугоухостью / А.П. Яворовский, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловская, К.Ю. Куренёва // Российская оториноларингология. – 2008. – №6. – С. 155-161. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

У інших виданнях:

1. Вертеленко М.В. Гігієнічна оцінка умов праці та дослідження біологічного віку працівників машинобудівного виробництва / М.В. Вертеленко, О.О. Запаринюк, Н.П. Пономаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, всесвітньому дню здоров’я 2008 р., захисту здоров’я від змін клімату. – 2008. – С. 56-58. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, дослідження біологічного віку, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

Інформаційні листи:

1. О.П. Яворовський, Т.В. Шидловська, М.В. Вертеленко. Метод ранньої діагностики порушень слуху, що виникли під впливом виробничого шуму. – К., 2009. – №17. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

Методичні рекомендації:

1. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: МР 2.2.12 – 142 – 2007. – Офіц. вид. – К.: М-во охорони здоров’я України, 2007. 40 с. (*аналіз даних сучасної літератури, підготовка матеріалів до публікації).