Анотація до роботи:

Виповська А.П. Гігієнічна оцінка і розробка регламентів безпечного застосування нових пестицидів у комплексній системі захисту садів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена гігієнічній оцінці нових пестицидів для захисту саду ХОРУС 75 WG в.г. та МАТЧ 050 ЕС к.е. і науковому обґрунтуванню регламентів безпечного застосування їхніх діючих речовин ципродинілу та люфенурону.

Обґрунтовані допустимі добові дози ципродинілу і люфенурону для людини, гігієнічні нормативи вмісту зазначених сполук у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм господарсько-побутового призначення, ґрунті, харчових продуктах (плодах, соках). Проведено вивчення умов праці при різних способах застосування препаратів ХОРУС 75 WG в.г. та МАТЧ 050 ЕС к.е. для обробки садів, дана оцінка потенційного ризику несприятливого впливу ципродинілу і люфенурону на осіб, що працюють з препаратами на їх основі. Розроблені аналітичні методи визначення ципродинілу і люфенурону в об’єктах навколишнього середовища та продуктах садівництва.

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання – досліджено токсиколого-гігієнічні властивості нових високоефективних малотоксичних пестицидів ципродинілу та люфенурону, що дало можливість при їх практичному використанні у комплексній системі захисту садів зменшити негативний вплив цих сполук на здоров’я працюючих і населення та знизити пестицидне навантаження на об’єкти навколишнього середовища.

1. Комплексна гігієнічна оцінка нових пестицидів на основі ципродинілу та люфенурону засвідчила, що в реальних умовах сільськогосподарського виробництва при використанні традиційних технічних засобів, дотриманні встановлених агротехнічних та гігієнічних нормативів і регламентів, відповідному санітарному контролі з боку установ санітарно-епідеміологічної служби використання фунгіциду ХОРУС 75 WG в.г. та інсектициду МАТЧ 050 ЕС к.е. для захисту садів є безпечним для працюючих, навколишнього середовища та населення з позицій гігієни праці та гігієни харчування.

2. На основі проведеної токсиколого-гігієнічної оцінки ципродинілу та люфенурону встановлено, що обидва пестициди за параметрами гострої токсичності при надходженні до організму різними шляхами (через шлунок, органи дихання, шкіру), за ступенем подразнюючої та алергенної дії належать до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпечності згідно з ДСанПіН 8.8.1.002-98).

3. Науково обґрунтована величина ДДД для ципродинілу на рівні 0,03 мг/кг була встановлена на основі мінімальної NOEL (3 мг/кг) у хронічному експерименті за загальнотоксичною дією на щурів. Коефіцієнт запасу становить 100, оскільки речовина не проявляє мутагенної, канцерогенної, тератогенної дії та не впливає на репродуктивну функцію тварин. ДДД для люфенурону була обґрунтована на рівні 0,01 мг/кг на основі мінімальної NOEL для щурів (2 мг/кг) у хронічному експерименті. Враховуючи, що люфенурон не має віддалених ефектів дії, але викликає помірну сенсибілізацію організму та має певний нейротоксичний потенціал, для обґрунтування ДДД був використаний коефіцієнт запасу 200.

4. Експериментально встановлені кількісні закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону в об’єктах навколишнього середовища свідчать, що деградація обох сполук у рослинах, плодах та ґрунті описується експоненційною моделлю, незалежно від досліджених норм витрат препаратів, кратності та способу обробок, культури, типу ґрунту та агрокліматичної зони, причому руйнування цих пестицидів у рослинах відбувається швидше, ніж у ґрунті. Показники періодів напіврозкладу (Т₅₀) ципродинілу у листі, плодах та ґрунті становлять 8,3±1,7; 11,0±1,6 та 14,0±3,4 доби відповідно. Аналогічні показники Т₅₀ для люфенурону складають 10,6±3,5; 11,3±2,8 та 15,6±0,4 доби відповідно. Це дозволило віднести обидві досліджувані сполуки за стабільністю у ґрунті та стійкістю у вегетуючих сільськогосподарських культурах і сільськогосподарській сировині до 3 класу небезпечності згідно з ДСанПіН 8.8.1.002-98.

5. Проаналізовані параметри токсичності та встановлені закономірності поведінки досліджуваних пестицидів в об’єктах довкілля дозволили науково обґрунтувати такі гігієнічні нормативи та регламенти: ОБРВ у повітрі робочої зони як ципродинілу, так і люфенурону – 1,0 мг/м³; ОБРВ в атмосферному повітрі як ципродинілу, так і люфенурону – 0,05 мг/м³, МДР ципродинілу в яблуках, грушах, вишнях, черешнях, абрикосах, персиках, сливах, яблучному, грушевому, вишневому, черешневому, абрикосовому, персиковому, сливовому соках – “не допускається”, МДР люфенурону у яблуках та яблучному сокові – “не допускається”, ОДК у ґрунті ципродинілу – 0,2 мг/кг, люфенурону – 0,1 мг/кг; а також терміни очікування до збирання урожаю даних культур, терміни виходу працюючих на оброблені ділянки, максимальні норми внесення препаратів.

6. Комплексне дослідження поведінки ципродинілу та люфенурону і препаратів на їх основі у воді засвідчило, що фунгіцид ХОРУС 75 WG в.г. та інсектицид МАТЧ 050 ЕС к.е. в концентраціях більших за 2,5 мг д.р./дм³ і 0,003 мг д.р./дм³ відповідно, погіршують органолептичні властивості води. Обидва препарати (у концентраціях 0,25 мг ципродинілу/дм³ і вище та 0,03 мг люфенурону/дм³ і вище) стимулюють процеси біохімічної потреби у кисні, пригнічують розвиток сапрофітної мікрофлори, посилюють процеси нітрифікації, що може призвести до зниження інтенсивності самоочищення водойми. Максимальні недіючі концентрації за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості встановлені на рівні 0,12 мг/дм³ для ципродинілу і 0,04 мг/дм³ для люфенурону. Виявлені закономірності дозволили науково обґрунтувати ГДК ципродинілу у воді водойм господарсько-побутового призначення на рівні 0,02 мг/дм³ (лімітуюча ознака шкідливості – загальносанітарна), а ГДК люфенурону – на рівні 0,003 мг/дм³ (лімітуючі ознаки шкідливості – органолептична та загальносанітарна).

7. Встановлено, що за реальних умов проведення обробок садів препаратами ХОРУС 75 WG в.г. та МАТЧ 050 ЕС к.е. імовірність надходження ципродинілу і люфенурону до організму людини з атмосферним повітрям практично відсутня. Можливе сумарне надходження ципродинілу з водою та продуктами харчування становитиме всього 5,2%, а люфенурону – 3,2% від допустимого добового надходження цих пестицидів з усіх середовищ.

8. Умови праці при застосуванні препаратів ХОРУС 75 WG в.г. та МАТЧ 050 ЕС к.е. з максимальними нормами витрат в агропромисловому комплексі та особистих селянських господарствах відповідали гігієнічним вимогам до робіт з пестицидами. Величини ризику комплексного (перкутанного та інгаляційного) впливу ципродинілу і люфенурону на працюючих на етапах заправлення та вентиляторного і ранцевого обприскування садів складають від 0,015 до 0,137, що не перевищує допустимий рівень ризику, який дорівнює 1.

9. Теоретично обґрунтовані та експериментально підтверджені оптимальні умови хроматографічного визначення ципродинілу та люфенурону в об’єктах навколишнього середовища. Встановлено, що обидві сполуки належать до малополярних пестицидів, з урахуванням чого були запропоновані схеми екстракції, очищення та концентрування цих пестицидів з об’єктів довкілля. Це дозволило розробити високочутливі та селективні методи кількісного визначення досліджуваних речовин з використанням газорідинної хроматографії, згідно з якими межі визначення ципродинілу та люфенурону, відповідно, складають: у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі – 0,02 мг/м³ і 0,025 мг/м³, воді – 0,01 мг/дм³ і 0,002 мг/дм³, ґрунті – 0,05 мг/кг, плодах – 0,05 мг/кг, плодових соках – 0,1 мг/кг і 0,02 мг/кг. Розроблені методики покладені в основу 5 офіційно затверджених методичних вказівок, які дозволять органам санепіднагляду підвищити якість контролю за станом навколишнього середовища та безпечністю для людини продукції садівництва.

Публікації автора:

Періодичні фахові видання, затверджені ВАК України:

1. Выповская А.П. Гигиеническая оценка условий труда при применении нового инсектицида МАТЧ 5% к.э. для защиты сада // Сборник научных трудов НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева “Гигиена населенных мест”. – Киев: УНГЦ, 1999. – Выпуск 35. – С. 58–64.

2. Омельчук С.А., Выповская А.П., Коршун О.М., Масленко А.А., Чернова О.И. Гигиеническое обоснование предельно допустимой концентрации люфенурона в воде водоемов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2001. – Т. 137, ч. 2. – С. 75–78.

Дисертантом проведено вивчення процесів нітрифікації при встановленні ГДК у воді, здійснені статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення і оформлено статтю.

3. Виповська А.П., Бардов В.Г., Омельчук С.Т. Гігієнічна оцінка поведінки ципродинілу та люфенурону у навколишньому середовищі при застосуванні пестицидів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. для захисту садів // Збірник наукових праць Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва “Гігієна населених місць”. – Київ, 2005. – Випуск 46. – С. 526–536.

Дисертантом проведено визначення залишкових кількостей пестицидів хроматографічними методами, здійснені статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення, сформульовані висновки і оформлено статтю.

4. Виповська А.П. Розробка і наукове обґрунтування гранично допустимої концентрації ципродинілу у воді водойм // Збірка наукових праць Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва “Гігієна населених місць”. – Київ, 2006. – Випуск 48. – С. 126–137.

Інші наукові видання:

5. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Виповська А.П. Комплексне гігієнічне нормування вмісту ципродинілу в об’єктах навколишнього середовища // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології”. – Київ: ЕКОГІНТОКС, 1998. – Ч. 2. – С. 13–18.

Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати та оформив статтю.

6. Кириченко А.В., Виповська А.П., Лєбєдєв Д.Л. Розробка методів визначення залишкових кількостей пестицидів, що забезпечують гігієнічні нормативи // Abstracts of International Conference “Environmental, Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Millennia”. – Kiev: Institute for Occupational Health, 1998. – P. 120.

Дисертант розробив методи визначення ципродинілу та люфенурону в об’єктах довкілля, брав участь у підготовці роботи до друку.

7. Виповська А.П. Комплексне гігієнічне нормування люфенурону в об’єктах навколишнього середовища // Тези 54-ї науково-медичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. – Київ, 1999. – С. 31.

8. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Выповская А.П. Оценка опасности фунгицида ХОРУС 75% в.г. для людей и окружающей среды // Тезисы докладов научной конференции “Актуальные проблемы токсикологии”. – Киев: ЭКОГИНТОКС, 1999. – С. 125.

Дисертант провів розрахунок ризику несприятливого впливу ципродинілу на працюючих, узагальнив результати, оформив роботу.

9. Виповська А.П. Визначення полярності пестицидів, що застосовуються у системі захисту садів, методом тонкошарової хроматографії // Тези наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2000. – С. 174–175.

10. Гиренко Д.Б., Седокур Л.К., Доля Н.Н., Плиска М.М., Выповская А.П., Кириченко А.В. Экотоксикологическая оценка опасности химической защиты садов и виноградников // Материалы Международного симпозиума “Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХІ века”. – Санкт-Петербург: СПбМАПО, 2000. – С. 97–99.

Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати та взяв участь у підготовці роботи до друку.

11. Выповская А.П. Оценка профессионального риска применения фунгицида ХОРУС для защиты садов // Тези доповідей І з’їзду Токсикологів України. – Київ, 2001. – С. 76–77.

12. Bardov V.G., Vypovska A.P., Korshun M.M., Omel’chuk S.A. Chromatography application for air quality assessment under orchards treatment with pesticides // 3^rd Int. Symposium on Separations in BioSciencies “100 Years of Chromatography” (SBS 2003): Abstracts. – Moscow (Russia), 2003. – P. 279.

Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати та оформив роботу.

13. Бардов В.Г., Виповська А.П., Кириченко А.В. Хроматографічне визначення ципродинілу, діючої речовини фунгіциду ХОРУС 75 WG, в.г., у продуктах садівництва // Другий міжнародний симпозіум “Методи хімічного аналізу”, Ужгород, 14–17 червня 2005 р.: Тези доповідей. – Ужгород, 2005. – С. 71–72.

Дисертант розробив метод визначення ципродинілу в продуктах садівництва, узагальнив результати та оформив роботу.

14. Виповська А.П., Бардов В.Г., Омельчук С.Т. Гігієнічне обґрунтування нормативів вмісту у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі ципродинілу і люфенурону – нових пестицидів для захисту садів // ХІ Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств, Полтава, 28–30 серпня 2006 р.: Тези доповідей. – Полтава-Київ-Чикаго, 2006. – С. 621.

Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати та оформив роботу.