Черняєв Сергій Анатолійович. Гетерогенність бактерій роду Аегососсus та її роль в розробці нових пробіотиків і контролю їх автентичності : Дис... канд. наук: 03.00.07 - 2002.
Анотація до роботи:
Черняєв С.А.Гетерогенність популяції представників роду Аегососсиs і її роль у клініці і розробці нових пробіотиків. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07-Мікробіологія.-Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України.- Харків, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню морфологічної, фізіологічної і біохімічної гетеротрофності аерококів, які представляють основу А-бактерину: розробці нових пробіотиків і методів контролю їх автентичності. Показані відмінності культур аерококів, що мають різне походження, за біохімічними властивостями.
Встановлена наявність у популяції аерококів"Н202–“ мутантів аерококів, не описаних раніше, що мають складні морфологічні зміни, пов'язані з підвищеною продукцією метилгліоксалю. Визначений механізм продукції аерококами водню пероксиду, який полягає в поєднанні лактатоксидазної, a-гліцерофосфатоксидазної і супероксиддисмутазноі активності, що обумовлює утворення супероксидного аніону і його дисмутацію; виявлено метаболічний шлях продукції молочної кислоти аерококами через утворення метилгліоксалю. Визначено декілька біотипів аерококів у залежності від оксидазної аборедуктазної активностіклонів.
Вперше виявлені стабільні морфофункціональні мутанти аерококів, які дають гетерогенні ревертанти з різними морфологічними, біохімічними і фізіологічними ознаками.
Отримані результати відкривають перспективу досліджень, пов'язаних з розв'язанням питань щодо ролі аерококів у мікробіоценозах і їх вплив на біологічні процеси в місцях колонізації на слизових оболонках.
Селекціоновані два штами аерококів: № 167 (полірезистентний до антибіотиків варіант) і № 308 - неактивний "Н202–“ - мутант, призначений для отримання високоактивних клонів аерококів у процесі реверсії або при генетичній трансформації. Розроблені селективно-індикаторні середовища для аерококів, що дозволяють виділити аерококи з контамінованих іншими бактеріями матеріалів, диференціювати їх за біохімічною активністю, дослідити їх біохімічну гетерогенність.
Підібрано хіміотерапевтичний комплекс з фармакопейних препаратів "грамурин-етоній", високоантагоністично активний відносно умовно-патогенних і патогенних бактерій,
неінгібуючий ріст і розмноження аерококів, що створює селективні умови для аерококів.
Розроблений високочутливий лактатоксидазний сенсор для визначення молочної кислоти на базі культур аерококів з підвищеною лактатоксидазною активністю.
Удосконалена раціональна схема встановлення автентичності А-бактерину для введення в ФС і ПР виробництва препарату.
Охарактеризована гетерогенність мікроорганізмів роду Аеrососсиs, вилучених з різних джерел, з врахуванням спонтанної і індукованої мінливості, селекціоновані клони аєрококів із завданими біологічними властивостями.
Встановлено, що повна втрата лактатоксидазної активності у "Н202–“ мутантів аерококів пов'язана з втратою антагоністичної активності "in vitro" і морфологічними змінами клітин в результаті порушення розподілу клітин, що цілком ймовірно пов’язано з накопиченням метилгліоксалю. Відновлення лактатоксидазної активності у ревертантів аерококу супроводиться відновленням початкової морфології клітин і посиленням синтезу водню пероксиду і антагоністично активної пептидної фракції у частини клонів ревертантів.
3. Селекціоновано штами аерококів: полірезистентий до антибіотиків варіант Aerococcus viridans 167 VR, що використовується для приготування бактерійного препарату, і "Н202–“ мутант аерококу № 308, призначений для біохімічних і генетичних досліджень, а також для отримання високоактивних клонів аерококів.
4. Розроблені селективно-індикаторні середовища для виділення аерококів з контамінованих іншими бактеріями матеріалів і для оцінки їх біохімічних властивостей: СІС-1 - середовище невизначеного біохімічного складу; СІС-2 - середовище певного біохімічного складу, що не містить субстрат окислення; СІС-3 - середовище певного біохімічного складу, що містить специфічний субстрат окислення і протектор клітин. Показана внутрішньовидова диференціація культур аерококів при рості на СІС-1 і СїС-2 по ступеню вираженості біохімічних властивостей.
5. Вдосконалені етапи отримання пробіотичного препарату, в результаті чого в два рази посилена антагоністична активність безклітинного компонента "А-бактерину" за рахунок стимуляції продукції водню пероксиду DL-треоніном, у 16 разів посилений синтез антагоністично активного пептиду додаванням глюкози до середовища вирощування, на 8,8 - 11,5% підвищене виживання клітин аерококів при введенні в середовище висушування лізату Deinococcus radiodurans.
6. Розроблений лактатоксидазний сенсор на базі імобілізованих клітин аерококів, чутливий до D- і L- ізомерів молочної кислоти з пороговою чутливістю 0,1 - 1,0 мМ лактату у зразках, що досліджуються.
Кременчуцький Г.М., Черняєв С.А., Риженко С.А., т.ін. Розробка селективно-індикаторних середовищ визначеного біохімічного складу для дослідження фізіологічних властивостей Аегососсиs viridans // Тези доп. "Розвиток санітарної мікробіології в Україні" - Чернівці,2002.-С.61-66
Черняєв С.А., Кременчуцкий С.Г., Кошевая И.П., Мединская О.Н. Ферменты аэрококков, обеспечивающие биологическую активность аэрококков // Международная научно-практическая конференция «Новые технологии получения и применения биологически активных веществ».- Алушта, 2002. - С. 102 – 103.
Кременчуцкий Г.Н., Черняев С.А., Юргель Л.Г., Кулишенко С.Г. Биологически активные вещества аэрококков. Международная научно-практической конференция «Новые технологии получения и применения биологически активных веществ».-Алушта, 2002.-С.
Роль аэрококков в биохимических поцессах макроорганизма /Кременчуцкий Г.Н., Юргель Л.Г., Черняев С.А. и др. // Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней: Тез. докл. науч.-практ. конф.- Харьков,1993.- Вип.4- Часть1.-С.198
Методичні рекомендації, затверджені МОЗ України:
Лабораторна діагностика та діагностичні критерії змішаних гострих кишкових інфекцій “.- Харків, 2000.-52 c. (у співавторстві).