Анотація до роботи:

Локтєв В.С. Геологічне прогнозування контурів соляних штоків та нафтогазоносності приштокових зон південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей геологічної будови приштокових зон та перспектив їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні.

Дослідженнями встановлено, що товщини відкладів нижньої юри та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками та певні їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Співвідношення чисельних значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках однакове і збільшується у 1,52 раза.

Відмічена чітка закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловин з наближенням до соляних штоків. Статистичний аналіз значень цього коефіцієнта дозволив виділити в приштокових зонах підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла під дією тектонічного впливу процесу розвитку соляних штоків.

Виявлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися при прориві осадових порід соляними штоками.

Запропонована черговість введення приштокових зон у пошуково-розвідувальне буріння та оцінка прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

Розробки здобувача спрямовані на вирішення нагальної проблеми України – нарощування ресурсної бази вуглеводнів.

У дисертаційній роботі науково і практично обґрунтовано вирішення актуальної проблеми нафтогазової геології - визначення контурів соляних штоків у південно-східній частині ДДз, де у приштокових зонах зосереджена значна кількість нафтових та газових родовищ.

За результатами дослідження відкладів, які перекривають соляні штоки встановлене аномальне збільшення товщин окремих стратиграфічних комплексів порід. Одним з таких стратиграфічних підрозділів є горизонт, що вміщує відклади нижньої юри та байоського ярусу середньої юри. Також встановлено, що певні значення товщин цього комплексу співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермської та кам’яновугільної систем. Співвідношення товщин цих відкладів над контуром соляного штоку та в межах тектонічно неактивних ділянок за межами впливу соляних штоків однакове і складає у середньому 1.52. Точність прогнозу контурів соляних штоків за вказаним співвідношенням становить не менше 50 метрів.

Проведеними дослідженнями встановлена закономірність зростання коефіцієнта збільшення діаметра свердловин з наближенням до штоку. Статистичний аналіз дозволив виділяти у приштокових зонах підзони з різним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла під дією процесу розвитку соляних штоків.

На підставі проведенного аналізу особливостей геологічної будови родовищ вуглеводнів, ускладнених соляними штоками, встановлено, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона, що вміщує у собі приштокові блоки крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), які утворилися при прориві осадових порід соляними штоками.

Практичне значення проведених наукових висновків надає можливість:

- прогнозувати контури соляних штоків на рівні пермі та карбону шляхом визначення товщини комплексу, що вміщує відклади нижньої юри та байоського ярусу середньої юри;

- підвищити можливість геологічного прогнозування нафтогазоносності у приштокових зонах за рахунок аналізу рівня деформованогоко стану порід через коефіцієнт збільшення діаметра стовбуру свердловин;

- обґрунтувати черговість введення приштокових зон у пошукове буріння за їх перспективністю в нафтогазоносному відношенні та оцінити їх прогнозні ресурси.