Стрижак Василь Павлович. Геологічна будова Центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену та її нафтогазоносність: дисертація канд. геол. наук: 04.00.01 / НАН України; Інститут геологічних наук. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Стрижак В.П. Геологічна будова Центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену та її нафтогазоносність. - Рукопис
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2003.
Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсна база вуглеводнів та песпективи нафтогазоносності центральної частини ДДР.
На основі проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів, аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам’яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1:200000 масштабу.
Проведений геолого-математичний аналіз по п’яти продуктивних комплексах. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуті сингенетичні поклади ВВ з невеликою долею вторинних (міграційних). Підтверджено, що верхньовізейський комплекс є головним нафтогазогенеруючим і одним з двох основних акумулюючих комплексів ДДР, який характеризується розвитком як сингенетичних, так і міграційних покладів ВВ. Скупчення вуглеводнів серпуховського, середньокам’яновугільного та нижньопермсько-вехньокам’яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої адаптованої автором методики вперше для регіону виконана ймовірносна оцінка ресурсів району досліджень та уточнені їх об'єми. Проведена переоцінка нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначені напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на основі зонального та локального вивчення.
У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу геологічних і геофізичних даних вирішені поставлені наукові та практичні задачі - уточнена геологічна будова центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену, проаналізована нафтогазоносність тектонічних блоків та дані практичні рекомендації для цілеспрямованих пошуків вуглеводнів. У процесі проведення наукових досліджень отримані такі результати:
1. На основі детального аналізу палеоструктурно-геологiчної карти докам'яновугiльних вiдкладiв, складеної за участю здобувача, а також структурних карт по фундаменту, візейських відкладах, регiональних профiлiв МСГТ і даних буріння глибоких свердловин, проаналізованих автором, та iнших геолого-геофiзичних матерiалів, уточнене положення дорифтових та рифтових розломiв. Тi розломи, якi не підтверджувалися в дислокацiях, фiксованих за даними РП МСГТ, не бралися до уваги.
2. Обґрунтоване виділення Центральної брили ДДР за значним скороченням ширини Днiпровсько-Донецького рифту, збiльшенням амплітуди рифту в районі крайових i приосьових глибинних розломів по пiдошвi девонського структурно-сейсмiчного комплексу та за іншими ознаками у межах Срiбненського коромантійного виступу.
3. За особливостями геологічної будови, морфологією, розмірами блоків, характером нафтогазоносності в Центральній брилі виділено три поперечних (Північно-Західний, Центральний, Південно-Східний) та п’ять поздовжніх (Пiвнiчний i Пiвденний прибортовi, приосьові та Осьовий) мезоблоки та 19 блоків, які розділяються крім розломів іще й розривами.
4. Виконані дослідження дозволили показати, що видiленi палеовиступи i палеопрогини, дислокованi рiзноранговими розломами i розривами, якi iснували на девонському етапi геотектонiчного розвитку, перебували під впливом нисхідних синеклiзних зануреннь осьових i приосьових зон, що обумовлене стисненням коро-мантiйних дiапiрiв, особливо в центральнiй та пiвденно-схiднiй частинах ДДР. Вони сприяли розформуванню приосьових виступiв i сконцентрованих в них у передкам'яновугiльний час флюїдів за рахунок горизонтальної міграції в Пiвнiчно-Iсачкiвський та iн. прибортовi виступи. При проведеннi пошуково-розвiдувальних робiт на девонську нафту i газ слід враховувати процеси розформування i основну увагу придiляти прибортовим зонам, тим більше, що девонськi продуктивнi горизонти тут залягають на доступних для сучасного бурiння глибинах .
5. Проведений геолого-математичний аналіз зв’язку нафтогазоносності з геологічними ознаками по продуктивних комплексах дає підстави стверджувати, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах Центральної брили ДДР розвинуті сингенетичні поклади, з невеликою долею вторинних (міграційних). Верхньовізейський комплекс є головним нафтогазогенеруючим і одним з двох основних акумулюючих комплексів ДДР, характеризується розвитком як сингенетичних, так і міграційних покладів ВВ. Скупчення вуглеводнів серпуховського, середньокам’яновугільного та нижньопермсько-верхньокам’яновугільного комплексів на даній території є вторинними утвореннями.
6. Проведено переоцінку ресурсів ВВ як традиційним об’ємно-генетичним методом, так і вперше застосованою в Україні ймовірносною методикою, що дозволило оцінити ресурси регіону. Результати оцінки ресурсів ВВ - по турнейсько-нижньовізейському комплексу на 42,1% більше, ніж за підрахунком об’ємним методом, а по верхньовізейському - на 7,8%, серпуховському - на 9,4%, середньокам’яновугільному- на 27,2%, нижньопермсько-верхньокам’яновугільному -на 46,2% менше. Обгрунтовані практичні рекомендації, визначені напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ для подальшого ефективного розвитку та використання ресурсів вуглеводневої сировини у ДДР.
Публікації автора:
1. ЛебідьВ.П, Стрижак В.П. Геодинамічна модель та умови нафтогазонагромадження в рифтовий етап розвитку Дніпровсько-Донецької западини // Доповіді НАНУ —2000.— №6.—С.134-137 (Особистий внесок дисертанта - обробка та узагальнення фактичного матеріалу, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підготовка тексту статті)
2. Кабышев Б.П., Лебедь В.П., Маринченко Е.Н.,.Стрыжак В.П. Методика оценки перспективних ресурсов нефти и газа в тектонически экранированных ловушках // Мінеральні ресурси України — 2000. — №2.— С. 16-19 (Особистий внесок дисертанта - обробка даних, їх узагальнення та участь в аналізі отриманих результатів, ймовірносна оцінка нафтогазоносності пасток, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підготовка тексту статті)
3. Гавриш В.К., Євдощук М.І., Стрижак В.П. Вплив характеру геотектонічного розвитку на нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену // Геол. журн.—2002.—№3.— С. 19-23 (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та обробка фактичного матеріалу, комп'ютерна обробка карт та розрізів, підрахунок ресурсів, підготовка тексту статті).
4. Vasyl Stryzhak. Block tectonics and prospects of oil and gas exploration in the central part of the Dnieper-Donets Basin // Геофизический журнал. Тезисы конференции EUROPRBE.—№4.— т.22.—2000,.—С.135.
5. Гавриш В.К., Стрыжак В.П. Блоковое строение Днепровско–Донецкого рифтогена и геолого-статистический анализ нефтегазоносности центральной части // Блоковое строение земной коры и нефтегазоносность: Тез. докл. Международной конференции. С-Петербург, 1999.— С.32-33. (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та комп'ютерна обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).
6. Стрыжак В.П. Кабышев Б.П., Пригарина Т.М., Ульмишек Г.Ф. Методика оценки неразведаных ресурсов УВ США и их применение в Украине // Тектоника и нефтегазоносность Азово–Черноморского региона. Тез. докл. Международной конференции. Крым, Гурзуф, 1999. — С. 106-108 (Особистий внесок дисертанта: методика обробки і систематизація даних для комп'ютерної обробки фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).
7. Стрижак В.П., Кабишев Б.П., Пригаріна Т.М. Геолого–математичний аналіз зв’язку нафтогазоносності з геологічними ознаками по виділеним плеям Дніпровсько – Донецької западини. // Нафта і газ України – 2000. Збірник наукових праць, матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції УНГА, м.Івано-Франківськ, 2000. — Т1. —С.161-162 (Особистий внесок дисертанта: геолого-математичний аналіз та комп'ютерна обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).
8. Стрыжак В.П., Гавриш В.К., Лебедь В.П. Розломно-блоковое строение и геодинамическое развитие блоков Днепровско-Донецкого рифтогена (ДДР) // Современные вопросы геологии. Сбор.науч. трудов. Материалы молодежной конференции, 2-е Яншинские чтения. — М:. Научный мир 2002.— С136-139 (Особистий внесок дисертанта: обробка фактичного матеріалу, підготовка тексту статті, висновки).
9. Стрижак Л.И., Стрыжак В.П. Минералогический состав заполнителей тектонических трещин Центральной части Днепровско-Донецкого рифтогена // Современные вопросы геологии. Сбор.науч. трудов. Материалы молодежной конференции, 2-е Яншинские чтения. — М.: Научный мир, 2002.— С247-248 (Особистий внесок дисертанта: комп'ютерна обробка та аналіз фактичного матеріалу).
10. Лебедь В., Стрыжак В. Пелеогеоморфологические ловушки – перспективный объект поиска углеводородов на бортах ДДВ // Геодинамика и нефтегазоносные структуры Черноморо – Каспийского региона. Тез. докл. IV Международной конференции. Крым, Гурзуф, 2002. — С. 236-237 (Особистий внесок дисертанта: методика обробки і систематизація даних для комп'ютерної обробки фактичного матеріалу, підготовка тексту статті).
