У дисертаційній роботі науково обґрунтовано та практично вирішено актуальну проблему геології нафти і газу, пов’язану з встановленням геологічної будови на глибинах 5-8 км та перспектив нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів центральної і північно-західної частин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Науково-теоретичне значення проведених досліджень полягає в такому. Використання геогустинного моделювання в комплексі з іншими геофізичними даними (переважно сейсмічними дослідженнями) та результатів буріння глибоких і надглибоких свердловин дозволило створити наближені до реальних геологічні моделі глибинної будови Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину, що підвищує якість прогнозу нафтогазоносності. За результатами опрацювання та аналізу глибинної геологічної будови центральної і північно-західної частин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину в межах Долинського нафтогазопромислового району, крім ІІ-ІІІ ярусів складок, наявність яких доведена бурінням, нами виділяється ІV ярус складок, який ще не розкритий бурінням. У Бориславському перерізі уточнено положення передових складок третього ярусу, фронтальна частина яких (за нашими даними) насунута дещо північно-східніше в порівнянні з існуючими побудовами. Виявлені особливості зміни колекторських властивостей гірських порід на великих глибинах. Показано, що на глибинах понад 5 км переважає порово-тріщинний тип колектору. За результатами геолого-статистичного моделювання встановлені кореляційні залежності початкових пластових тисків і температур з глибиною, а також за даними геолого-геохімічних, гідрогеохімічних, термобарометричних, палінологічних та інших досліджень обґрунтована можливість існування нафтогазових покладів у глибокозанурених горизонтах центральної та північно-західної частин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Розроблено принципову модель характеру нафтогазоносності центральної та північно-західної частин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину, на якій відображено особливості зміни з глибиною колекторських властивостей порід, термобаричних умов та нафтогазоносності надр досліджуваної території. Проведені дослідження дозволили виділити об’єкти для постановки першочергових пошукових робіт: структури нижніх (третього і четвертого) ярусів складок у Долинському перерізі та третій структурно-тектонічний ярус у Бориславському перерізі. Підтверджується необхідність буріння свердловини 2-Довголука. Перспективними для постановки детальних сейсмічних робіт, а в подальшому і буріння надглибоких свердловин, є глибинні складки в районах Добромиль-Стрільбичі, Таняви-Смолянки та Вигода-Витвиці. Практичне впровадження проведених досліджень надає можливість: – обґрунтувати та виділити першочергові напрями проведення деталізаційних геолого-геофізичних робіт у глибокозанурених горизонтах досліджуваної території з постановкою параметричного буріння; – підвищити геологічну результативність та ефективність геологорозвідувальних робіт; – наростити вуглеводневу ресурсну базу Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину за рахунок відкриття нових покладів та дорозвідки відкритих родовищ. |