Анотація до роботи:

Галко Т.М. Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – Геологія нафти і газу. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2004.

Робота присвячена вивченню історії геотектонічного розвитку, геологічної будови та визначенню перспектив нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. Простежений характер і визначена оцінка неотектонічного розвитку території та уточнено структурно-тектонічне і нафтогазогеологічне районування. Уточнена геологічна будова та виконана експертна диференційована оцінка перспектив нафтогазоносності кожної з виділених нафтогазоносних територій у складі району зчленування, на основі чого обгрунтовані конкретні напрямки пошуково-розвідувальних робіт та висловлені рекомендації щодо її впровадження.

У дисертації на основі комплексного аналізу геолого-геофізичних даних вирішені поставлені наукові та практичні задачі – уточнена геологічна будова району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди та видані практичні рекомендації для цілеспрямованих пошуків вуглеводнів.

Проведені здобувачем дослідження дозволяють зробити такі основні висновки.

1. Незважаючи на значний період вивчення Донбасу, до цього часу відсутня єдина точка зору на його утворення, історію розвитку, будову перехідних зон до Дніпровсько-Донецької западини та до валу Карпінського, характер зчленування з оточуючими докембрійськими тектонічними структурами.

2. Визначено, що до основних проблем геологічної будови та нафто-газоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди відносяться питання: вивчення особливостей геологічної будо-ви і закономірностей формування піднасувних нафтогазоносних структур; розробка геологічних моделей наднасувної та піднасувної частин району зчленування; визначення пошукових критеріїв нафтогазоносності території досліджень.

3. Проведений здобувачем аналіз наявних карт і схем району північних окраїн Донбасу дозволив скласти карту на якій винесені всі прогнозні структури, коли-небудь виділені на досліджуваній території у піднасувних блоках за різними методами розвідки: сейсморозвідки, гравірозвідки, геоморфологічними даними, результатами буріння глибоких свердловин.

Вперше побудована схематична структурна карта піднасувної частини північної зони дрібної складчастості Донбасу з метою визначення перспектив нафтогазоносності цього району.

4. Встановлено, що інтенсивність та спрямованість новітньої тектоніки території Красноріцьких скидів та північної зони дрібної складчастості і насувів Донбасу відіграють провідну роль при міграції і акумуляції вуглеводнів, просторовому розподілу їх за розрізом і площею, збереженні утворених покладів нафти і газу.

5. Для встановлення в межах північної частини Донбасу закономірностей прояву відомих тектонічних елементів, уточнення границь тектонічних блоків, районування території за інтенсивністю і напрямком новітніх рухів, і встановлення критеріїв прогнозування сприятливих умов збереження покладів нафти та газу за безпосередньою участю здобувача побудована карта неотектонічної активності.

6. Визначено, що численні газо- і нафтопрояви в насунутих складках північної зони Донбасу свідчать про активний зв’язок піднасувних товщ карбону (переважно нижнього) з покриваючими їх насунутими породами, в основному, середнього карбону і про можливі перетоки флюїдів з нижніх горизонтів в більш високі.

7. За уточненим за участю здобувача тектонічним поділом Північного Донба-су на часі виділяються шість зон нафтогазонакопичення: Дружелюбівсько-Красно-попівська, Борівсько-Кіндрашівська, Вільхівсько-Марківсько-Глибокинська, Чаба-нівсько-Крутівсько-Романівська, Астахівсько-Хлопівська, Томашівсько-Кремінна.

8. До основних критеріїв визначення перспектив нафтогазоносності Північного Донбасу відносяться: широкий прояв розломно-блокової тектоніки; наявність поздовжньо-поперечних регіональних розломів, що обмежують крупні блоки; розповсюдження поздовжніх і поперечних локальних скидів, та їх цілих систем; розвиток основних регіонально-продуктивних комплексів, типових для Дніпровсько-Донецького авлакогена; характер літологічних змін пластів-колекторів.

9. Оцінені здобувачем поточні потенціальні ресурси по нафтогазоносних районах території досліджень складають: Північнобортовий нафтогазоносний район – 45,5 млрд. м³ , Красноріцький газоносний район – 56,2 млрд. м³, Лисичанський газоносний район – 18,8 млрд. м³ в газовому еквіваленті.

Крім того, за оцінкою вуглеводневого потенціалу прогнозно-перспективних об’єктів піднасувної частини Лисичанського газоносного району (шість структур) очікувані прогнозні ресурси вільного газу складають 42,01 млрд. м³ в газовому еквіваленті.

Загалом сумарні поточні потенціальні ресурси зони зчленування Воронезького кристалічного масиву і Донецької складчастої споруди становлять 162,5 млрд. м³ в газовому еквіваленті.

СПИСОК