Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій встановлені закономірності локалізації, морфології, зональності альпійських утворень і їх роль у формуванні металогенічної та мінерагенічної спеціалізації залізорудної товщі Криворізького басейну. Альпійські жили характеризуються значним розповсюдженням в товщі залізисто-кременистих порід Криворізького басейну. Найбільш поширені альпійські жили, генетично пов’язані з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і їх натрієвим метасоматозом. Другорядне за поширенням значення мають жили зон контактового, ударного метаморфізму і гіпергенних змін залізистих кварцитів і сланців. На підставі детального геологічного вивчення альпійських утворень залізорудних родовищ Кривбасу зроблені наступні висновки. 1. Геологічна позиція альпійських утворень визначалась впливом двох груп факторів: тектонічних (диз’юнктивні, плікативні порушення верств залізистих порід) і речовинних (мінеральний і петрографічний склад верств, характер прояву метаморфізму, метасоматозу та інших геологічних процесів). Роль динамічних факторів засвідчує значно більше поширення альпійських жил у зонах синметморфічних розривних порушень порівняно з зонами складкоутворення. Вплив речовинних факторів проявлений в межах родовищ і крупних ділянок Кривбасу переважною локалізацією альпійських жил у залізистих горизонтах і меншим (у 2-2,5 рази) їх поширенням у розрізах сланцевих горизонтів саксаганської світи. При більш детальних дослідженнях виявляється приуроченість альпійських жил, головним чином, до приконтактових зон горизонтів. В тілах натрієвих метасоматитів апометасоматичні альпійські утворення просторово тяжіють до їх центральних зон, складених егіриновими метасоматитами. Через проміжні зони рибекітових метасоматитів до периферійних зон окварцування і карбонатизації вміщуючих залізистих кварцитів поширення жил зменшується в середньому в 3-4 рази. 2. За морфолого-генетичними ознаками альпійські жили поділяються на три види. Найбільш морфологічно різноманітні жили, пов’язані з диз’юнктивними структурами: прості, брекчійово-цементаційні, паралельні, східчасті, драбинчасті, гілчасті, жили зон кліважу і жили зон будинажу. З плікативними структурами пов’язані сідловидні і плойчасті жили. Жили третього виду пов’язані з процесами кристалізації мінералів: жили виповнення (жили „тіней тиску”) і жили перекристалізації. 3. Альпійські утворення залізисто-кременистої формації характеризуються проявами різнорівневої зональності: регіональної, локальної і зональності мікрорівня. Для метаморфогенних альпійських жил регіональна зональність проявлена закономірною зміною в напрямку від центральної частини Криворізької структури до її північного і південного флангів середнього мінерального складу жил: зменшенням вмісту кварцу, карбонатів, хлориту і збільшенням – залізної слюдки, магнетиту, кумінгтоніту, біотиту, піротину. Прояви локальної зональності фіксуються в розрізах від центральних частин залізистих горизонтів через їх приконтактові зони до центральних частин сланцевих горизонтів закономірним поступовим зменшенням у складі альпійських жил вмісту залізної слюдки і магнетиту і збільшенням вмісту біотиту і мусковіту. Для кумінгтоніту, карбонатів, хлориту, піриту, піротину характерний підвищений вміст у жилах з приконтактових зон горизонтів і поступове його зниження у напрямках до центральних зон обох горизонтів. Для кварцу властива зворотна тенденція варіативності вмісту. Локальна зональність складу апометасоматичних альпійських жил в напрямку від центральних зон метасоматичних тіл до їх периферійних зон полягає в закономірному підвищенні вмісту в складі жил кварцу, карбонатів і зменшенні – залізної слюдки, магнетиту, рибекіту, тетраферибіотиту, селадоніту, альбіту, циркону, апатиту, піриту. Зональність макрорівня для метаморфогенних і апометасоматичних альпійських жил проявлена їх зональною будовою. 4. Альпійський процес відігравав помітну металогенічну і мінерагенічну роль, обумовлену участю в формуванні альпійських жил гідротермальних розчинів, генетично і речовинно споріднених із вміщуючими залізистими породами. Відокремлення розчинів від метаморфізованих і метасоматизованих залізистих кварцитів і сланців, їх міграція по зонах підвищеної тріщинуватості, осадження розчинених компонентів спричинили формування покладів низки супутніх металевих і неметалевих корисних копалин. На прикладі залізорудних і сланцевих товщ Новокриворізького родовища встановлено, що альпійський процес спричинив концентрацію в жилах золота: вміст металу в них у 3-4 рази вищий порівняно з вміщуючими залізистими породами. Альпійське походження має також переважна більшість проявів коштовного, виробного і колекційного каменю басейну. Зазначене свідчить, що альпійський процес був одним з факторів формування комплексної мінерально-сировинної бази родовищ Криворізького басейну. Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах. Статті у фахових виданнях. 1. Смирнова А.Я., Евтехов Е.В., Евтехова А.В. Вариации содержания сульфидов в продуктивной толще Скелеватского железорудного месторождения Криворожского бассейна // Геолого-мінералогічний вісник.– 2002.– №1(7).– С. 81-89. 2. Євтєхова Г.В. Морфологія і умови утворення альпійських жил залізисто-кременистої формації Криворізького басейну // Геолого-мінералогічний вісник.– 2002.– №2 (8).– С. 51-60. 3. Євтєхова Г.В. Зональність альпійських жил залізорудної товщі Криворізького басейну. І. Метаморфогенні жили // Геолого-мінералогічний вісник.– 2004.– №1 (11).– С. 55-64. 4. Мумряк М.І., Євтєхова Г.В. Селадоніт – новий мінеральний пігмент Криворізького басейну // Геолого-мінералогічний вісник.– 2004.– №2 (12).– С. 51-56. 5. Євтєхова Г.В. Зональність альпійських жил залізорудної товщі Криворізького басейну. ІІ. Жили натрієвих метасоматитів // Геолого-мінералогічний вісник.– 2005.– №1(13).– С. 68-74. 6. Евтехова А.В. Морфологические разновидности альпийских жил из железорудной толщи Криворожского бассейна // Збірник наукових праць Національного гірничого університету.– 2005.– №23.– С. 80-90. 7. Євтєхова Г.В. Геологічні дослідження альпійських утворень залізорудної товщі Криворізького басейну // Геолого-мінералогічний вісник.– 2005.– №2 (14).– С.127-136. 8. Євтєхова Г.В., Євтєхов Є.В., Бублик Ю.М. та ін. Альпійські жили – джерело самоцвітної і колекційної сировини Криворізького басейну // Коштовне та декоративне каміння.– 2005.– №3 (41).– С. 35-38. 9. Євтєхова Г.В., Євтєхов Є.В. Золотоносність альпійських жил залізистих порід Криворізького басейну // Геолого-мінералогічний вісник.– 2006.– №1 (15).– С. 53-60. 10. Євтєхова Г.В. Незвичайний різновид альпійських жил залізисто-кременистої формації // Геолого-мінералогічний вісник.– 2006.– №2 (16).– С. 79-81. 11. Євтєхова Г.В., Паранько І.С. Вплив диз’юнктивних процесів на локалізацію альпійських жил Криворізького басейну // Записки Українського мінералогічного товариства.– 2006.– Т. 3.– С. 54-56. Тези доповідей. 12. Евтехова А.В. Альпийский процесс минерагенеза в породах железисто-кремнистой формации Кривбасса / Тезисы докладов научно-технической конференции «Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна // Кривой Рог: Криворожский технический университет, 2002.– С. 54. 13. Євтєхова Г.В. Металогенічна роль альпійського мінералоутворення у породах залізисто-кременистої формації Криворізького басейну / Сучасні проблеми геологічної науки // Київ: Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України.– 2003.– С. 51-52. 14. Евтехова А.В. Генетические разновидности альпийских жил железисто-кремнистой формации Криворожского бассейна / Творча спадщина В.І.Вернадського і сучасність (Вернадські читання). Доповіді і повідомлення 4-ї Міжнародної наукової конференції. Донецьк, 21-25 квітня 2005 р. // Донецьк: Донецький національний технічний університет.–2005.– С. 112-114. Особистий внесок автора в опубліковані роботи, написані в співавторстві: 1 – збір вихідного матеріалу, виконання геологічних досліджень, узагальнення одержаних результатів, написання статті; 4 – формулювання ідеї, мети і задач роботи, збір вихідних даних і їх опрацювання, участь у написанні статті; 8, 9 – формулювання ідеї, мети і задач роботи, збір вихідного матеріалу, узагальнення одержаних даних, написання роботи; 11 – участь у формулюванні ідеї, мети і задач роботи, зборі вихідних даних і їх опрацюванні, написанні статті. | 