Анотація до роботи:

Кидибиц Н. Й. Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.09 – фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова). – Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2004.

У роботі дається теоретичне обґрунтування важливості вивчення топонімів, які є одним із надійних джерел фіксації мовних явищ. Простежено природу географічних назв, динамику їх розвитку і втрачання топонімів – назв населених пунктів у зв’язку із змінами політичних систем.

У роботі проаналізовано 528 словникових статей та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів, зібраних автором у польових умовах, взятих з різного періоду географічних та кадастрових карт, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Весь цей значущий матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за їх функцією та мотивацією.

За етимологією розмежовуємо власне угорські топоніми, топоніми іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні і складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовуємо топоніми, які утворені від загальних назв та топоніми, що утворені від власних назв. Щодо поділу топонімів за їх функцією та за мотивацією формування, то їх поділяємо на дві основні групи: назви об’єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви.

Застосовувавши ці методи дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом, у дисертаційній роботі вперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м. Берегова та його околиць у такому багатоплановому аспекті.

1. У дисертації дається теоретичне обґрунтування важливості вивчення топонімів, які є одним із надійних джерел фіксації мовних явищ.

2. У ході аналізу зібраного нами топонімічного матеріалу ми змогли виявити певні характерні особливості. Зміна історичних епох особливо чітко відображається у змінах географічних назв внутрішньої території населеного пункту. Це характерно для назв площ та вулиць. Наприклад: Msodik Rkczi Ferenc tr – Vsrtr – площа Маршала Ворошилова – площа 40-ї річниці Жовтневої революції у наші дні знову одержала свою історичну назву, це знову Msodik Rkczi Ferenc tr.

3. Топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв’язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалими співжиттям у старовинному м. Берегові та його околицях упродовж багатьох століть. Це проявляється в першу чергу у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Так, наприклад, пам’ять про давні топоніми зберігають географічні назви, зокрема населених пунктів, в яких останнім компонентом є -falva ‘село, поселення’ (Dvidfalva ‘село Давіда’), компонент -hza ‘хата’ (Mcshza ‘хата Мача’). До нових топонімів слід зарахувати: Amfi ‘Омфі’, Noszi-szigete ‘острів Носі’. Обширна, багатошарова сутність матеріалу дає можливість віддзеркалити ці характерні чинники з різних позицій.

4. Слов’янське середовище, в якому проживає угорське населення Закарпаття, позначилося і на творені нових угорських топонімів за допомогою відповідних афіксів.

5. Назва випливає з характеру місцевості або якої-небудь її географічної особливості Kis-erd ‘малий ліс’, Kis-mez ‘мале поле’, Kerek-hegy ‘кругла гора’ тощо.

6. У дисертаційній роботі представлено 528 словникових статей та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Використані також архівні матеріали та географічні карти. Зібрано нами значний фактичний матеріал у польових умовах. Весь цей значущий матеріал ми проаналізували в етимологічному та словотвірному аспектах. За своїм походженням серед зібраних нами та взятих з географічних карт і архівних джерел топонімів розмежовуємо власне угорські назви, топоніми іншомовного походження та змішану групу, до якої входять переважно складні і складені назви, різні компоненти яких змішаного типу щодо їх походження. Серед аналізованих топонімів переважна більшість із них є самобутніми, що сягають фінно-угорського та давньоугорського періоду і значна їх частина виникла уже на власне угорському ґрунті.

Іншомовні топоніми теж становлять понад 30%, серед яких найбільше топо- німів слов’янського походження. Топонімів іншомовного походження поділяємо на 5 підгруп.

7. Близько половини географічних назв на сьогодні уже зниклі, але частину з них ми відновили завдяки використанню давніх географічних карт та архівних матеріалів, а також зафіксували у мовленні найстаршого покоління (Fogs ‘хватка’, Kalmar ‘колмор’, Kis-Viski ‘малі хатки’ тощо).

8. У словотвірному аспекті зібрані нами топоніми поділяємо на дві групи: 1. Топоніми, які утворені від загальних імен; 2. Топоніми, які утворені від власних імен. Серед цієї групи виділяємо і ряд підгруп. Більшу частину топонімів складають складні і складені назви.

9. Топоніми досліджувалися нами за їх функцією та за мотивацією формування назв. Тут ми виділяємо дві основні групи: 1. Назви об’єктів і споруд; 2. Загальні (відапелятивні) назви.

10. Наше довкілля повільно, однак безперервно змінюється. Кожний топонім, як кожне людське творіння, народжується минущим, але живим, або в історичному кипінні, забальзамованим зберігає пам’ять про хрещених батьків, що дали йому ймення, іноді про обставини свого виникнення або інші моменти. Отож, якщо поглянемо на наше довкілля розуміючим, видючим оком, то можемо багато чому навчитися й виявити багато цікавого. Важливим завданням є саме вивчення цього цікавого, його закономірностей, адже інакше географічні назви, що містять й покликання на наше історичне минуле, загубляться в мороці забуття.

11. За роки незалежної України населеним пунктам, де компактно проживає населення угорської національності, за рекомендацією науковців Центру унгарології і Парламентом України повернено їх історичні назви і вироблена чітка інструкція щодо передачі угорських географічних термінів і назв засобами української мови, що є свідченим турботи держави про розвиток мови, освіти і культури національних меншин.

Публікації автора:

1. Kdbcz Natlia. Beregszsz s krnyknek fldrajzi nevei (A krds trtnete) (Географічні назви м. Берегова та його околиць (До історії питання)) // Acta Hungarica 1999–2000, X –XI. vfolyam. – Ungvr, 2003.– 64–71. o.

2. Kdbcz Natlia. Beregszsz nhny ismertebb belterleti fldrajzi neve (Деякі важливіші географічні назви в межах м. Берегова та його околиць) // Acta Hungarica 1999–2000, X –XI. evfolyam. – Ungvr, 2003. – 71–75. o.

3. Кидибиц Н.Й. З історії дослідження угорських географічних назв на Закарпатті // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. –Ужгород, 2004. – С. 20–24.

4.Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв за мотивацією // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. –Ужгород, 2004. – С. 24–28.

5. Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв у мовленні угорців м. Берегова та його околиць // Acta Hungarica 2002–2003, ХІІІ– ХІV-ий рік видання. –Ужгород, 2004. – С. 24–34.

6. Кидибиц Н.Й. Декілька із географічних назв у мовленні угорців за межами м. Берегова та його околиць // Acta Hungarica 2002–2003, ХІІІ– ХІV-ий рік. –Ужгород, 2004. – С. 14–23.