Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


Побігун Олена Володимирівна. Геоекологічний моніторинг Карпатського регіону України як основа раціонального природокористування : дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Побігун О.В. Геоекологічний моніторинг Карпатського регіону України як основа раціонального природокористування. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11. — конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, географічний факультет, Львів, 2005.

Запропонована методика проведення реґіонального геоекологічного моніторингу на прикладі Карпатського реґіону України. Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на територіях Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей. Створено діючу комп’ютерну систему реґіонального геоекологічного моніторингу, побудовані геохімічні покомпонентні карти досліджуваного регіону по екологічному стану приповерхневого шару атмосферного повітря, ґрунтових вод та ґрунтів, проведено оцінку природно-техногенних екосистем за цими компонентами. Здійснено геоекологічне районування територій, яке використовувалося з урахуванням типу екологічних ситуацій.

Екологічний стан давно освоєного Карпатського реґіону викликає стурбованість як населення, так і науковців. У зв’язку з цим нами виконаний комплекс досліджень, спрямованих на оцінку екологічного стану головних компонентів довкілля, розробку концепції та програми реалізації першого етапу моніторингових досліджень та обґрунтування системи екостабілізаційних заходів для раціонального природокористування. Ці дослідження дозволили сформувати наступні висновки:

  1. Аналіз природних умов та структури Карпатського реґіону дозволяє обґрунтувати розташування пунктів мережі реґіонального екологічного моніторингу, яка складається з 579 моніторингових пунктів рівномірно розташованих по всій території Карпатського регіону, з урахуванням структури ландшафтів, ґрунтів та інших компонентів навколишнього середовища та їхньої просторової мінливості.

  2. Проведений відбір проб (зразків) трьох компонентів довкілля, які мають найтісніші взаємозв’язки з живими організмами і перебувають у найбільш загрозливому стані: атмосферне повітря, ґрунт та ґрунтові води. Здійснений аналіз проб на вміст важких металів та забрудників приповерхневого шару атмосфери – по 21 показнику і параметру, в т.ч. аналіз складу атмосферного повітря; ґрунтів - по 10 показниках; ґрунтових вод - по 24 показниках і параметрах, що характеризують екологічний стан ґрунтових вод.

  3. В результаті обробки та аналізу проб були побудовані геоелектронні карти поелементного вмісту забруднюючих речовин та комплексні карти забруднення приповерхневого шару атмосферного повітря, ґрунтів та ґрунтових вод за сумарним показником.

  4. Аналіз карт дозволив виділити геоекологічні райони з умовно сприятливими, задовільними, напруженими, критичними та катастрофічними рівнями екологічних ситуацій. Екологічний стан атмосферного повітря характеризується наявністю умовно сприятливих ситуацій – гірська частина Карпат, території на кордоні з Тернопільською областю; напружені та критичні ситуації – майже на всій території реґіону; катастрофічні ситуації – південний захід Закарпатської області (Маюрки, Мукачево, Ясиня), Івано-Франківська область (Калуш, Івано-Франківськ, Бурштин, Болехів), центральна частина Чернівецької області; вкрай катастрофічні ситуації - території Львівської області (Миколаїв, Львів, Червоноград, Ст.Самбір, Стебник). Більшість плям забруднення сконцентрована навколо промислових центрів. Екологічний стан ґрунтового покриву характеризує наявність умовно сприятливих та задовільних ситуацій – переважна частина реґіону, Закарпатська область (Ужгород, Мукачево, Виноградів, Свалява); напружена ситуація – значні за площею плями, що розташовані на територіях Івано-Франківської (Долина, Калуш, Надвірна, від Рогатина до Коломийського району) та Чернівецької (від кордонів з Тернопільською і Івано-Франківською областями до Новоселиці та Стороженця) областей; критичний та катастрофічний рівні – території Львівської області (Миколаїв, Львів, Стрий, Буськ, Радехів, Яворів, Мостиська, Кам’янка-Бузька), частково території Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Екологічний стан ґрунтових вод є дуже несприятливим, тут переважають задовільні, напружені та критичні ситуації ґрунтових вод: умовно сприятлива ситуація - гірська частина реґіону і території, прив’язані до основних гірських хребтів; задовільна ситуація – території Закарпатської та Чернівецької областей; напружена – значні площі Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської (Тячів, Ужгород, Мукачево, Берегово, Міжгір’я, Воловець) та Чернівецької (Чернівці, Глибока, Герци, Новоселиці, Кельменці, Сокиряни, Вижниця) областей; критична ситуація – райони промислових центрів реґіону та окремі населені пункти Чернівецької області.

  1. Складна екологічна ситуація в реґіоні зумовлена трьома головними факторами: забрудненнями від трансграничних переносів з Центральної і Східної Європи, реґіональним забрудненням від власних великих підприємств та локальним забрудненням.

  2. Прослідкувати та оцінити зміни екологічного стану можна тільки з допомогою добре налагодженої системи моніторингу та створення системи постійно оновлюваних екологічних карт. Для цього створений банк даних екологічної інформації Карпатського реґіону та реально функціонуюча комп’ютерна система реґіонального геоекологічного моніторингу компонентів довкілля Карпатського реґіону України. Основними структурними елементами даної системи є чотири блоки: “моніторингові дослідження” – містить дані досліджень; “оцінка стану довкілля” – містить карти забруднення і допоміжну інформацію, на основі якої здійснюється оцінка стану; “прогноз стану” – дає можливість прогнозувати ситуацію в залежності від різних сценаріїв розвитку території; “управління” – містить текстову інформацію, експертні висновки, зроблені групою спеціалістів, та пропозиції щодо покращення ситуації та раціонального використання природних ресурсів. Ці блоки логічно взаємопов’язані між собою інформаційними потоками. Обробка інформації здійснювалась із застосуванням можливостей геоінформаційної системи MapInfo та баз даних Microsoft Access.

  3. Підрахована вартісна оцінка першого етапу реалізації системи реґіонального геоекологічного моніторингу атмосферного повітря, ґрунтових вод, ґрунтового покриву на території Карпатського реґіону України – 3 647 005,2 грн. в рік.

  4. Запропонована схема послідовності прийняття управлінських рішень на основі моніторингових досліджень: збір та обробка даних, отримання цифрової інформації; створення баз даних, редагування, збереження даних; обробка, створення візуального представлення ситуації, створення електронних комп’ютерних карт, графіків, діаграм (в залежності від мети поставленої задачі); аналіз даних із застосуванням відповідної інформації; передача цих даних відповідним відомчим структурам; використання та спрямування дій на покращення та виправлення тієї чи іншої екологічної ситуації та раціонального природокористування.

Публікації автора:

  1. Олена Побігун. Застосування геоінформаційних систем при вирішенні екологічних проблем // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - № 1. –2004. - с.148-151.

  2. Олена Побігун. Допоміжні засоби в методології вирішення екологічних проблем // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль. - № 2. –Ч.2 - 2004. - с.68-71.

  3. Олена Побігун. Використання можливостей геоінформаційної системи MapInfo при проведенні реґіонального моніторингу // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.199: Географія. – Чернівці: Рута, 2004. - с.143-150.

  4. О.Побігун. Принципи визначення типу екологічної ситуації та її оцінка // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географічна. - 2004. - № 30. – с. 251-255.

  5. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Лободіна З.М., Луценко А.С., Міщенко Л.В., Журавель О.М., Пендерецький О.В., Зорін Д.О., Зоріна Н.О., Плаксій Л.В., Приходько М.М., Абушева І.А., Потравич Л.Д., Скрипник В.С., Фоменко Н.В., Побігун О.В., Кудляк Л.М. ГІС-технології оцінки екологічної ситуації для управління екологічною безпекою // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету, 2004. - Вип.4 (27). - с.149-152.

  6. О.В.Побігун. Обґрунтування та методика проведення моніторингу Івано-Франківської області// Науковий вісник. Серія технічних наук. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки. - №2. – 2000. - с. 209-216.

  7. О.В.Побігун. Екологічні проблеми калійних підприємств м.Калуш // Науковий вісник. Серія технічних наук. Техногенна безпека. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки. - №3. – 2001. - с. 51-54.

  8. О.В.Побігун. Дані моніторингу як основа для прийняття управлінських рішень екологічного спрямування // Наукові вісті. – Івано-Франківськ: Інститут менедж-менту та економіки “Галицька академія”. -№2 (6). – 2004. – с.130-134.

  9. М.Магас, наук.керівник Побігун О.В. Виявлення негативних впливів забруднення на деревну рослинність м.Івано-Франківська // 3 Наукова конференція студентів. Тези. - Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки. - 2001.- с.94-98.