Анотація до роботи:

Супрун І.О. Генотипові та паратипові фактори формування високопродуктивного стада в процесі створення української червоно-рябої молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 2003

В роботі на прикладі високопродуктивного стада української червоно-рябої молочної породи наведені результати досліджень з теоретичних та методологічних питань селекційного процесу.

Результати досліджень підтверджують ефективність відбору тварин бажаного типу без врахування частки спадковості вихідних порід, хоча встановлено залежність рівня молочної продуктивності від умовної частки спадковості голштинської породи з достовірною силою впливу ( = 0,133; В>0,999). Із зростанням умовної частки кровності за голштинською породою молочна продуктивність підвищується.

В роботі охарактеризовано генеалогічну структуру стада; відзначено найбільш продуктивні поєднання ліній, перспективні родини, представниці яких найбільше відповідають вимогам до бажаного типу тварин, відзначаються високими показниками генеалогічної однорідності та фенотипової консолідації; наведено ступінь реалізації генетичного потенціалу та ефективність добору за різними комбінаціями ознак в стаді.

1. У результаті реалізації селекційної програми по перетворенню місцевих порід за рахунок використання генофонду голштинської породи створене високопродуктивне стадо української червоно-рябої молочної породи з надоєм корів, що лактували в стаді: 4457 кг молока за першу лактацію, 4655 та 5302 кг відповідно за третю і кращу з жирністю 3,79-3,83 %.

2. Перевага новоствореної української червоно-рябої молочної породи над симентальською материнською породою за показниками першої, третьої та кращої лактації в середньому становить: за надоєм, відповідно +1087, +760 та +898 кг молока; за молочним жиром +48, +32 та +35 кг без вірогідного зниження жирномолочності.

3. Існування у стаді корів бажаного типу за надоєм на рівні 35-63 %, залежно від умовної кровності поліпшуючої породи, серед усіх наявних генотипів, свідчить про можливість ефективного добору тварин за даною ознакою без врахування умовної частки спадковості за голштинською породою.

4. Встановлено залежність рівня молочної продуктивності від умовної частки спадковості голштинської породи з вірогідною силою впливу генотипу (² = 0,133; В > 0,999). Із зростанням умовної частки “крові” голштинської породи молочна продуктивність корів збільшується.

5. Ремонтні телиці української червоно-рябої молочної породи характеризуються інтенсивним ростом в усі вікові періоди вирощування незалежно від умовної частки спадковості голштинської породи. Середня жива маса телиць у кінці молочного періоду становила 185 кг при середньодобовому прирості 808 г. У віці 18 міс. жива маса телиць складала 415 кг, а середньодобовий приріст упродовж всього періоду вирощування становив у середньому 688 г.

6. Встановлено достовірний (В>0,999) вплив спадковості голштинської породи на пожиттєву продуктивність (² = 0,095) та тривалість господарського використання (² = 0,110). Із зростанням спадковості за голштинською породою пожиттєвий надій та тривалість господарського використання корів української червоно-рябої молочної породи знижується.

7. В умовах стада племзаводу АФ “Маяк” при середньорічних витратах кормів 60,3-63,8 ц к. од. на корову теоретично розрахований генетичний потенціал корів новоствореної української червоно-рябої молочної породи на рівні 6500 – 7822 кг молока фактично реалізовано на 71,3–85,3 %, що у натуральному виразі надоїв становило 5304 – 6123 кг молока.

8. Встановлено залежність продуктивності та довголіття корів від сезону першого отелення. Корови, що отелилися вперше в осінньо-зимовий період мають перевагу за показниками пожиттєвого надою на 5,6-13,7 % та тривалості господарського використання на 0,46-0,73 роки над тваринами, що отелилися влітку.

9. Використання комбінаційної здатності різних ліній сприяло підвищенню продуктивності корів отриманих від вдалого поєднаних ліній на 10-15 % порівняно з середніми показниками по стаду, що дозволяє нам рекомендувати окремі кроси для подальшого використання (Валіанта х Імпрувера, Сюпріма х Хеневе, Інхансера х Хеневе, Інхансера х Імпрувера).

10. У підконтрольному стаді встановлено ефективність використання внутрішньолінійного підбору. Найкращими виявились корови, отримані від бугаїв-плідників заводських ліній Інхансе 343514, Хеневе 1629391, Валіанта 165044 та Імпрувера 333417, продуктивність яких становила 4638 – 5216 кг молока за першу та 5303 – 6002 кг за кращу лактацію.

11. У стаді племзаводу АФ “Маяк” сформовано 11 провідних високопродуктивних родин з середнім надоєм їх представниць від 4681 до 5968 кг молока за кращу лактацію. Серед них дві прогресивні: Ворони 1837 (надій 5839 кг) та Горошини 5794 (надій 5968 кг), у яких найвищий відсоток корів, що відповідають бажаному типу продуктивності і які відрізняються найвищими показниками генеалогічної однорідності та фенотипової консолідації.

Публікації автора:

1.Супрун І.О. Формування заводських родин української червоно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки. – 2001. - №10.- С.78 – 79.

2.Супрун І.О. Вплив віку першого отелення на продуктивне довголіття корів української червоно-рябої молочної породи // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 41.- С. 103 – 106.

3.Супрун І.О. Вплив надою первісток української червоно-рябої молочної породи на їх подальшу продуктивність та відтворні якості // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002.- Вип. 50. - С. 140– 144.

4.Супрун І.О. Характеристика селекційно генетичних параметрів української червоно-рябої молочної породи // Науковий вісник Сумського аграрного університету. – 2002. - Вип. 6 - С. 211-214.

5.Супрун І.О. Вплив сезону отелення на продуктивні та відтворні якості корів української червоно-рябої молочної породи // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – 2002.- Вип. 3.- С.186 –192.