1. У популяції сортів та ліній ярого ячменю, що вивчалися, ківлькісні відмінності за здатністю до індукції регенераційних процесів при культивуванні недостиглих зародків і пиляків обумовлені генотипом рослини-донора. В той же час спрямованість регенераційних процесів у культурі недостиглих зародків залежить від фізіологічного стану експлантів. 2. В запропонованих нами умовах культивування недостиглих зародків ячменю (MS з доданням 16 мг/л 2,4-Д та 1 г/л гідролізату казеїну для індукції калюсу, та середовище MS з доданням 6 мг/л 2,4-Д, 1 мг/л ХФО та 1 г/л гідролізату казеїну для проліферації калюсу) регенерація рослин здійснюється внаслідок проліферації меристем експлантів; при цьому спостерігається як прямий органогенез, так і регенерація з морфогенного калюсу шляхом стеблового морфогенезу і соматичного ембріогенезу. Зародки розміром 1 – 1,7 мм знаходяться в оптимальній стадії розвитку для індукції морфогенного калюсу з меристематичних осередків експланта, проте межі оптимуму можуть змінюватися залежно від умов вирощування рослин донорів. 3. Підвищена здатність до регенерації недостиглих зародків фуркатної лінії сорту Одеський 100 пов’язана з мутацією в гомеобокс-гені ячменю, що впливає на проліферацію меристем. Плейотропний ефект даної мутації проявляється в підвищенні здатності до кущіння, а також у збільшенні довжини головного пагона, головного колоса та колосоносного міжвузля. 4. Ознака “регенерація рослин” в культурі нодостиглих зародків контролюється адитивно-домінантною генетичною системою з переважанням ефектів домінантних генів. Здатність до регенерації в культурі недостиглих зародків тісно пов’язана з низкою ознак вегетативної потужності рослин. 5. Оптимізовано умови одержання морфогенного калюсу та регенерації рослин при культивуванні ізольованої щиткової тканин (середовище Гамборга В5 з доданням 1 мг/л 2,4-Д та 30 г/л мальтози, освітлення 2 клк). Така методика може бути використана у випадку низької частоти індукції морфогенного калюсу в культурі інтактних зародків. 6. Встановлено оптимальні терміни холодової обробки пиляків (2 тижні при +4 С). Серед сортів, що вивчалися, Одеський 100 характеризується найвищою частотоюіндукції новоутворень та регенерації рослин у культурі пиляків. 7. Гібридні комбінації, що досліджувалися, перевершували батьківські сорти за частотою індукції новоутворень у культурі пиляків, що має особливе практичне значення у зв’язку з використанням у селекційному процесі в якості матеріалу для гаплопродукції пиляків гібридних рослин. Проте вплив генотипу на співвідношення “зелені регенеранти/альбіноси” в культурі пиляків є незначним, що ускладнює прогнозування ефективності гаплопродукції при використанні даного методу в селекції ячменю. |