Анотація до роботи:

Чумель Р.І. Генетико-біохімічні та продуктивні особливості худоби північно-східного регіону України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН. - с.Чубинське Київської обл., 2004.

У роботі викладені результати досліджень особливостей поліморфізму білків молока та генетико-біохімічних систем, їх асоціацій з ознаками молочної продуктивності у великої рогатої худоби.

Наявність алельного варіанту Tf Е у вітчизняних порід та відсутність в імпортної, свідчить їх про специфічні особливості. Відмічено ряд генотипів конкретних локусів генетико-біохімічних систем, які вносять вклад у формування кількісних ознак продуктивності, пропонується використання в селекції комплексних генотипів. У стаді лебединських корів гомозиготний тип СР ВВ зумовлює вищі характеристики продуктивних ознак, СР АА – нижчі, за виключенням стада українських чорно-рябих корів тенденція зворотна.

У відношенні оригінальної, у зв’язку із особливостями походження, створюваного типу української чорно-рябої молочної породи, уперше отримано характеристики генетичної структури та розподілу алельних частот локусу капа-казеїну, які визначалися за допомогою ампліфікації в полімеразній ланцюговій реакції. Суттєва концентрація В-алелю (0.400) свідчить про її особливість і можливість покращення технологічних властивостей молока при відповідній селекційній роботі. Аналіз структурного гена капа-казеїну вказує, що у тварин лебединської породи значно поширений економічно вигідний варіант В (0.433), ніж в інших порівнюваних, що передбачає в них більш якісні характеристики молока при переробці. Результати сичужного зсідання підтвердили даний факт, так як цей процес для молока вітчизняних порід був на 5 хв. коротшим. Доцільність використання молока лебединської та симентальської порід при виробництві сиру, підтверджується меншими на 0,23 кг витратах сировини на кілограм виробленого продукту. Показано суттєву високо вірогідну перевагу концентрації амінокислот у сирах із молока лебединських корів, на 13,8 г/кг менший їх вміст у чорно-рябих та на 10,7 г/кг - у симентальських.

Генетико-математична модель прогнозування дозволила отримати розрахунки кінцевих значень рівня ознак продуктивності та бажаних комплексів генотипів. Розроблена комп’ютерна модель є зручною при прогнозуванні та формуванні молочного стада.

1. Встановлені генетико-біохімічні системи, що сприяють реалізації високого рівня продуктивних ознак і дають можливість прогнозувати молочні якості корів вітчизняної та імпортної селекції в умовах північно-східного регіону України. Визначено показники поліморфізму локусу капа-казеїну, суттєвою концентрацією алеля В відрізняються лебединська, створюваний тип української чорно-рябої молочної породи і меншою симентальська.

2. Встановлено, що тварини створюваного типу української чорно-рябої молочної породи мають вищі у порівнянні з лебединськими надої. За результатами першої лактації різниця складала 435 кг (Р>0,99), другої – 474 кг (Р>0,95) і третьої – 759 кг (Р>0,999) при середньому вмісті жиру 3,85 – 4,0%. Рівень молочної продуктивності австрійських сименталів за першою лактацією є вищим у порівнянні з вітчизняними породами (Р>0,999). Встановлено, що зміна природно-кліматичних умов симентальських тварин, народжених в Австрії, не вплинули на ступінь реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності, де спостерігаємо поступове зростання надоїв.

3. За даними екстер’єрних особливостей промірів будови тіла, індексами та живою масою симентальські корови позитивно відрізняються від ровесниць інших порід північно-східного регіону України, при статистично підтверджених різницях. У тварин створюваного типу чорно-рябої молочної породи збільшилась висота в холці на 1,7 см (Р>0,95), обхват грудей на 3,5 см (Р>0,99), вони мають перевагу над лебединськими за живою масою на 19 кг (Р>0,999). Більшими від симентальських за індексами розтягнутості та довгоногості є лебединські корови (Р>0,99), але за тазо-грудним вони перевищують вітчизняних тварин (Р>0,999).

4. Експериментально доведено породоспецифічні особливості за генетико-біохімічними системами крові вітчизняних порід за наявність алельного варіанту Tf E, який відсутній в імпортної, а також низького рівня гетерозиготності за локусом GC популяцій лебединської та створюваного типу української чорно-рябої молочної худоби.

5. Визначено, що симентали генотипу TF D₁D₂ вірогідно мають вміст жиру в молоці на 0,24 % більше в порівнянні з Tf AD₂ (Р>0,95) та встановлено вірогідний вплив Hb АА на підвищення молочності (Р>0,95). Наявність вірогідної різниці 1043 кг (Р>0,99) за надоєм і 0,15 % (Р>0,95) за вмістом жиру вказує на те, що в стаді лебединських корів гомозиготний тип СР АА зумовлює вищі характеристики продуктивних ознак у порівнянні з одногенотипними чорно-рябими коровами.

5. Надої лебединських корів будуть більші, у межах 726 – 1043 кг (Р>0,99), від одногенотипних CP AA, Hb AA, NP L створюваного типу української чорно-рябої молочної, крім того молоко бурих корів типу TF AA, GC BB, Hb AA, PN L має вміст жиру на 0,16 – 0,19% більше (Р>0,999).

7. За допомогою ПЛР зафіксовано досить високу частоту зустрічаємості алельного варіанту В локусу капа-казеїну для тварин вітчизняної селекції, що дозволяє вирішувати проблеми, економічну та сиропридатності сировини, а також отримання племінних бугаїв. За наявності високої концентрації гетерозиготних тварин у популяціях та використанні ідентифікованих бугаїв-плідників з бажаними генотипами ВВ і АВ капа-казеїну можуть бути створені стада корів, що продукують молоко з високими технологічними властивостями.

8. При переробці молока на сир виявлено відмінності за його технологічними показниками. Молоко тварин лебединської і створюваного типу української чорно-рябої молочної породи зсідалося на 5 хв. раніше від молока, отриманого від симентальських корів. Витрати сировини на виготовлення 1 кг сиру були найменші й однакові, відповідно, у лебединської та симентальської худоби, а молока чорно-рябих корів витрачалося на 0,23 кг більше.

9. Встановлено відмінності за амінокислотним складом сирів, вироблених із молока корів різних порід. За загальною концентрацією амінокислот суттєву перевагу мають сири із молока лебединських корів, на 13,8 г/кг менший вміст у створюваного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи та на 10,7 г/кг у симентальських при Р>0,999.