У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання –- проведення комплексного генетичного скринінгу патології плода в першому триместрі вагітності. На підставі ультразвукового дослідження плода, а також біохімічної оцінки рівня альфа-фетопротеїну, вільної субодиниці хоріонічного гонадотропіну (b-ХГ) та РАРР-А у сироватці вагітної жінки визначені інформативні маркери хромосомної та не хромосомної патології плода. 1. Головний ультразвуковий маркер комбінованого пренатального скринінгу першого триместру вагітності – комірцевий простір, являє собою найчутливішу ознаку хромосомного розладу плода, та у випадках його ізольованої маніфестації вказує на моно- або поліорганне враження плода нехромосомного походження. 2. У складі з біохімічною панеллю пренатального генетичного скринінгу (РАРР-А та b-ХГ) збільшений комірцевий простір є найбільш чутливим компонентом комплексного діагностичного підходу з причини втілення патоморфологічних особливостей реалізації хромосомного дисбалансу внутрішньоутробного плода. Використання логістичної регресії дозволяє встановити ймовірність появи хромосомних аномалій у плода. 3. Комбінований пренатальний скринінг першого триместру вагітності щодо хромосомних аномалій має частоту детекції майже 88 % (ДІ 87,2-89,9%) при встановленій 5% хибно позитивній межі. 4. Чутливість до хромосомної патології ультразвукового маркеру ТКП становить 68%, а окремо тільки до трисомії-21 – 65%. Ця обставина є аргументованим підґрунтям для застосування дослідження комірцевого простору у всіх акушерсько-гінекологічних та медико-генетичних закладах, які проводять пренатальну діагностику. 5. Тривалість комбінованого пренатального скринінгу першого триместру вагітності складає 26 днів, чутливість окремих компонентів скринінгу не збігається, а набуває значення сигнальних маркерів РАРР-А або b-ХГ або ТКП. Про наявність хромосомної патології може свідчити тільки один маркер, набуваючи надкритичних значень. 6. АФП в кінці першого триместру вагітності набуває сигнальних значень тільки при виражених дефектах розвитку центральної нервової системи. 7. Комбінований пренатальний скринінг першого триместру вагітності жінок, які завагітніли після застосування додаткових репродуктивних технологій, має кількісні та якісні особливості й потребує використання коефіцієнтів для урівноваження результатів. При цьому він не фіксує змін у передтестовій чутливості скринінгових маркерів і суттєво не збільшує групу ризику пацієнтів. 8. Порівнюючи детекційні можливості скринінгових діагностичних систем та методик до виявлення хромосомної патології плода у першому та другому триместрах вагітності, треба відзначити вищу чутливість тестів першого триместру – 89% (+1,3%) проти 72 (+2,4%) для тестів другого триместру вагітності (дані метааналізу 56-ти досліджень) . 9. У жінок, які проживають на радіаційно забрудненій території, ризик пошкодження внутрішньоутробного плода не відрізняється від такого у вагітних жінок контрольної групи. Методика формування груп високого ризику появи хромосомних уражень плода у жінок з радіаційно забруднених територій не має особливостей та відмінностей від загальновизнаної тактики формування подібних груп. |