Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Генетика


Димань Тетяна Миколаївна. Генетична диференціація доместикованих та диких видів копитних: Дис... д- ра с.-г. наук: 03.00.15 / УААН; Інститут агроекології та біотехнології. - К., 2002. - 314арк. - Бібліогр.: арк. 259-311.



Анотація до роботи:

Димань Т.М. Генетична диференціація доместикованих та диких видів копитних. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика. – Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2002.

За використання різних типів молекулярно-генетичних маркерів (білки, ДНК-маркери) досліджена генетична структура локальних порід сільськогосподарських і близьких диких видів копитних, а також зоопаркових видів – асканійських ізолятів. Здійснена оцінка можливості використання поліморфізму структурних генів та анонімних послідовностей ДНК для диференціації видів. Оцінений рівень генетичної мінливості у доместикованих і близьких диких видів копитних, виявлені біохімічні маркери, найбільшою мірою залучені до процесів їх дивергенції. На прикладі гена капа-казеїну вивчені можливості ідентифікації алелів структурних генів з допомогою методу ПЛР-ПДРФ. Визначені генотипи за даним локусом і частота зустрічальності бажаного В-алеля у локальних вітчизняних порід великої рогатої худоби. Досліджений вплив інтеграції чужинної генетичної інформації на органоспецифічний спектр ферментів загального метаболізму у тварин.

1. У дисертації зроблене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення важливої проблеми екологічної генетики – генетичної диференціації доместикованих та диких видів копитних. Для вирішення завдань збереження генофонду локальних порід, зникаючих популяцій диких тварин, ведення генетичного моніторингу агробіоценозу, генетичної експертизи тварин доцільно використовувати комплекс генетико-біохімічних та ДНК-маркерів.

2. У тварин однієї породи, але різного екогенезу спостерігаються відмінності за розподілом генотипів та частотами алельних варіантів, що свідчить про участь генетико-біохімічних систем у формуванні популяційно-генетичних механізмів адаптації до факторів середовища. Наприклад, у асканійської (Херсонська область) популяції сірої української худоби частота зустрічальності алеля Tf E складає 0,221, що достовірно вище (P<0,01), ніж у чергинській популяції (0,004) (Алтайський край).

3. Аборигенні породи сільськогосподарських видів тварин характеризуються специфічними особливостями за розподілом генетико-біохімічних маркерів, які визначають унікальність їх генофондів і дозволяють вирізняти їх серед безлічі інших порід. Так, специфічність сірої української та білоголової української порід визначається присутністю алеля Tf F, який характерний для порід зебу і відсутній у більшості європейських порід. Якутська порода великої рогатої худоби характеризується відсутністю алеля А і відносно високою частотою алеля Е (0,222) за локусом гена трансферину, що є нетиповим для інших аборигенних порід явищем. У кулундинської вівці присутній алельний варіант Tf P, який рідко виявляється у заводських порід (0,029).

4. У диких зоопаркових видів виявляється відносно високий рівень генетичної мінливості, а за окремими поліморфними локусами спостерігається навіть порушення рівноваги Харді-Вайнберга у бік надлишку гетерозигот (наприклад, у антилопи канни за локусами TF(P<0,001), та 6PGD (P<0,005), у коня Пржевальського за локусом PGM (P<0,05)).

5. Рівень і розмах генетичної мінливості за біохімічними маркерами співставний у видів домашніх і диких тварин. Так, у досліджених одомашнених видів середня гетерозиготність на особину у розрахунку на 30 локусів була у межах 0,036–0,171, а для їх близьких диких видів – 0,017–0,135. Проте внесок у генетичну гетерогенність доместикованих і диких видів ссавців білків з різною біохімічною функцією в системах загального метаболізму нерівнозначний. Так, у диких видів ссавців вищий поліморфізм спостерігається за ферментами внутрішньоклітинного енергетичного метаболізму, а у домашніх видів у внутрішньовидовій диференціації беруть участь в основному транспортні білки і ферменти метаболізму екзогенних субстратів.

6. Вивчені у роботі ISSR-PCR-маркери (GA)9C, (AG)9C, (АС)9Т, (АС)9С, (AGC)6C, (AGC)6G, GT(CAC)6 зустрічаються у геномній ДНК видів Ungulata з відносно високою частотою. Їх використання дозволяє отримувати мультилокусні маркерні спектри ампліконів, які стабільно відтворюються при дослідженні однакових геномів, завдяки чому можна успішно диференціювати генофонди як домашніх, так і диких видів тварин. Поряд з маркерами структурних генів маркери анонімних послідовностей ДНК можуть служити додатковою видовою характеристикою.

7. За використання маркерів ISSR-PCR для порівняння генофондів доместикованих і диких видів тварин виявлена тенденція до переважання продуктів ампліфікації розмірами більше 2000 п.н. у диких видів. Це свідчить на користь гіпотези про наявність “субгеному”, що об’єднує структурні гени і повторювані послідовності, які відрізняються у доместикованих і диких видів тварин.

8. Ступінь біохімічної генної диференціації таксонів Ungulata, а також генетична диференціація видів копитних за використання маркерів ISSR-PCR не завжди відповідають систематичній ієрархії та їх філогенетичним взаємозв’язкам. Так, використовуючи два види молекулярно-генетичних маркерів, виявили більшу близькість видів антилоп до родини коней, ніж до представників родини порожнисторогих (Bovidae), що не відповідає загальноприйнятій класифікації.

9. Визначення генотипів великої рогатої худоби за локусом капа-казеїну, виявлення порiд з високою частотою зустрiчальностi алельного варiанта В цього гена i тварин-носiїв цiнного генотипу k-Cn ВВ вiдкриває реальні перспективи поставити під генетичний контроль селекційний процес формування стад корів, молоко яких придатне для виробництва високоякісних твердих сирів. Цiнним вихiдним матерiалом для ефективної селекцiйної роботи є малочисельні локальнi породи великої рогатої худоби. Так, частота зустрічальності бажаного В-алеля за локусом гена капа-казеїну у сірої української породи становить 0,606, у лебединської – 0,548, білоголової української – 0,380. Молоко корів з генотипом ВВ за даним локусом має високу сиропридатність: велику масову частку білка і казеїну, оптимальні розміри казеїнових міцел, найкращі характеристики сичужного зсідання.

10. Результати проведених досліджень органоспецифічного спектру експресії ферментів загального метаболізму у трансгенних кролів дозволяють стверджувати, що генетично модифіковані організми несуть комплекс складних генетичних та фенотипових змін, які можуть проявлятись і при інтеграції “мовчазного” гена. Основними органами-мішенями для зміни експресії під впливом вбудування чужинної генетичної інформації є нирки, легені та серце. Основними системами, експресія яких змінюється під впливом інтеграції трансгена, є ферменти циклу Кребса та ферменти метаболізму екзогенних субстратів.

Публікації автора:

Монографії

  1. Глазко В.И., Шульга Е.В., Дымань Т.Н., Глазко Г.В. ДНК-технологии и биоинформатика в решении проблем биотехнологий млекопитающих. – Белая Церковь, 2001. – 488 с. (автору належать ІІІ, IV глави, розділ 3 глави II, розділи 6, 7 глави V, розділи 1, 2, 4, 8 глави VI).

Методичні рекомендації

  1. Димань Т.М. Методичні рекомендації щодо визначення генотипів великої рогатої худоби за локусом гена капа-казеїну з використанням методу полімеразної ланцюгової реакції. – Біла Церква, 2001. – 19 с. (схвалені на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітики України, протокол №4 від 22 грудня 2000 року).

Статті в журналах та збірках наукових праць

  1. Дымань Т.Н., Глазко В.И. Полиморфизм гена каппа-казеина, его связь с хозяйственно ценными признаками у крупного рогатого скота // Цитология и генетика. – 1997. – Т.31. – №4. – С.114–119 (визначені завдання, підібрані та проаналізовані літературні джерела, сформульовані висновки, написана стаття).

  2. Димань Т.М. Поліморфні системи білків молока як генетичні маркери господарсько корисних ознак молочної худоби // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква,1997. – Вип.3. – С.139–142.

  3. Димань Т.М., Глазко В.І. Особливості генетичної та фенетичної структури Чергинської популяції сірої української худоби // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква,1998. – Вип.5. – С.164–168 (проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  4. Глазко В.И., Облап Р.В., Мариуца А.Э., Тарасюк С.И., Дымань Т.Н. Внутрипородная дифференциация пинцгау и бурой карпатской породы крупного рогатого скота в связи с эколого-географическими особенностями их разведения // Зб.наук.праць Інституту землеробства УААН. – 1998. – Вип.1. – С.282–291 (розраховані алельні частоти досліджених генів).

  5. Глазко В.И., Дымань Т.Н. Генетическая структура бурой карпатской породы крупного рогатого скота по полиморфным генетико-биохимическим системам // Зб. наук. праць Харківського зооветінституту. – 1998. – С.89–93 (визначенні завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  6. Дымань Т.Н. Использование трансгенных животных в селекции // Агроекологiя i біотехнологія : Зб. наук. праць. – 1998. – Вип.2. – С.254–271.

  7. Дымань Т.Н., Тарасюк С.И., Глазко В.И. Популяционно-генетическая характеристика породы пинцгау // Вiсник аграрної науки. – 1999. – №11. – С.45–49 (досліджена генетична структура популяцій за біохімічними маркерами, побудовані полігони алельних частот, сформульовані висновки, написана стаття).

  8. Дымань Т.Н., Глазко В.И., Ясинецкая Н.И. Полиморфизм биохимических маркеров лошади Пржевальского // Вестник зоологии. – 1999. – №11. – С.77–80 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  9. Глазко В.И., Дымань Т.Н., Тарасюк С.И., Дубин А.В. Полиморфизм белков, RAPD-PCR и ISSR-PCR-маркеров у зубров, бизонов и крупного рогатого скота // Цитология и генетика. – 1999. – Т.33. – № 6. – С.30–38 (поставлені завдання, досліджена генетична структура сірої української та білоголової української порід худоби, зубра та бізона за локусами ферментів внутрішньоклітинного метаболізму та за маркерами ISSR-PCR, описаний проаналізований матеріал і сформульовані за ним висновки).

  10. Димань Т.М., Глазко В.І., Ясинецька Н.І. Участь молекулярно-генетичних маркерів у генетичній диференціації генофондів видів Antilopinae // Агроекологiя i біотехнологія: Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.3. – С.143–149 (поставлені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  11. Димань Т.М., Глазко В.І. Порiвняльний аналiз генетичної мiнливостi коня Пржевальського та домашнiх порiд коней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 1999. – Вип.7. – С.196–202 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  12. Глазко В.I., Димань Т.М., Звержовський Л., Малевський Т. Вплив iнтеграцiї трансгена на органоспецифiчний спектр ферментiв // Наук.вiсник Львiвської державної академiї ветеринарної медицини iм.С.З.Гжицького. – Львiв, 1999. – Вип.3. – Ч.1. – С.40–43 (проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  13. Глазко В.И., Столповский Ю.А., Дымань Т.Н., Кушнир В.А. Пространственная и временная подразделенность генетической и фенетической структуры серого украинского скота // Доповіді Національної Академії наук України. – 2000. – №7. – С.183–187 (досліджена генетична структура популяцій за біохімічними маркерами, побудовані полігони частот алелів, сформульовані висновки за проаналізованим матеріалом, написана стаття).

  14. Дымань Т.Н., Городная А.В., Тарасюк С.И., Глазко В.И. Участие маркеров структурных генов и анонимных последовательностей ДНК в генетической дифференциации у видов Ovis aries L. и Ovis nivicola borealis // Цитология и генетика. – 2000. – №6. – С.49–59 (досліджена генетична структура групи баранів асканійського багатоплідного каракулю та сніжного барана за біохімічними маркерами та маркерами ISSR-PCR з динуклеотидними праймерами, досліджена генетична структура кулундинської вівці за маркерами ISSR-PCR з динуклеотидними праймерами, порівняна генетична структура домашніх і дикого виду, зроблені ілюстрації до статті, описаний проаналізований матеріал і сформульовані за ним висновки).

  15. Дымань Т.М. Капа-казеїн у локальних порід великої рогатої худоби // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2000. – Вип.12. – С.37–41.

  16. Димань Т.М., Тарасюк С.І., Глазко В.І. Порiвняння генофондiв локальних порiд великої рогатої худоби України за рядом генетико-бiохiмiчних систем // Науковий вiсник Нацiонального аграрного унiверситету. – 2000. – С.58–61 (поставлені завдання, проведені дослідження генетичної структури порід за біохімічними маркерами, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  17. Димань Т.М., Ланін Е.В. Поліморфізм капа-казеїну і сиропридатність молока корів лебединської породи // Агроекологiя i біотехнологія: Зб. наук. праць. – 2000. – Вип.4. – С.187–191 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  18. Димань Т.М., Глазко В.І. Електрофоретична рухливість генетико-біохімічних систем у видів Equidae // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2000. – Вип.13. – С.31–35 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  19. Димань Т.М., Глазко В.І. Генетично детермiнований полiморфiзм бiохiмiчних маркерiв у видiв Ungulata // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. – Київ: Логос, 2001. – С.383–387 (визначенні завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  20. Глазко В.І., Димань Т.М. RAPD-PCR i ISSR-PCR в аналiзi генофондiв видiв Ungulata // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. – Київ: Логос, 2001. – С.388–394 (проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки щодо поліморфізму ISSR-PCR-маркерів, написана стаття).

  21. Глазко В.И., Дымань Т.Н., Сипко Т.П., Кушнир А.В. Участие маркеров структурных генов и анонимных последовательностей ДНК в генетической дифференциации видов рода Ovis // Доклады Российской академии сельскохозяйственных наук. – 2001. – №2. – С.12–15 (досліджена генетична структура популяцій за біохімічними маркерами, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  22. Димань Т.М., Глазко В.І., Ланін Е.В. Особливості генетичної структури лебединської породи за біохімічними маркерами // Розведення і генетика тварин: Міжвідомчий тематичний наук. збірник. – Київ: Наукова думка, 2001. – Вип.34. – С.153-155 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  23. Димань Т.М., Глазко В.І. Внутрішньопородна диференціація великої білої породи свиней за різними типами молекулярно-генетичних маркерів // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2001. – Вип.17. – С.34-40 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  24. Димань Т.М., Глазко В.І., Ясинецька Н.І. Особливості генетичної структури туркменського кулана (Equus hemionus kulan) // Вісник Луганського педагогічного університету ім.Тараса Шевченка. – 2002. – №1. – С.191–194 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

  25. Тарасюк С.І., Димань Т.М., Глазко В.І. Фенотиповi та генетичнi особливостi бiлоголової української породи // Вісник аграрної науки. – 2001. – №8. – С.42–45 (вивчена генетична структура породи за біохімічними маркерами – ферментами внутрішньоклітинного метаболізму, підготовлена перша редакція статті).

  26. Димань Т.М., Глазко В.І. Генетична структура лебединської породи і її помісей з швіцькою за біохімічними маркерами // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2001. – Вип.19. – С.25–31 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки, написана стаття).

Матеріали конференцій і тези доповідей

  1. Димань Т.М., Ланін Е.В. Деякі аспекти одержання високоякісного молока в умовах фермерського господарства // Матеріали наук.-практ.конф. – Біла Церква, 1995. – С.140.

  2. Дымань Т.Н. Некоторые генетические особенности и сыропригодность молока у черно-пестрого голштинизированного скота // Тез. докл. междунар. конф.– Киев, 1997. – С.57–58.

  1. Glazko V.I., Dyman T.N., Kushnir A.V. Space and temporary subdivision of grey ukrainian cattle genetic and phenetic structure // Proc.Intern..conf.on соnservation of endangered autochthonous animal breeds of Danubian countries.– Budapest, Hungary.– May, 1998. – Р.16–20.

  2. Димань Т.М., Глазко В.I., Ясинецька Н.I., Сiпко Т.П. Порiвняльний аналiз полiморфiзму генетико-бiохiмiчних систем видiв родини Bovinae / Заповiдна справа: стан, проблеми, перспективи. – Херсон, Айлант, 1999. – С.101–104.

  3. Глазко В.І., Дымань Т.Н., Данилов С.Б. Генетические аспекты доместикации // Тез.докл. III Междунар.конф. “Молекулярно–генетические маркеры животных”.– Киев, 1999. – С.10–12.

  4. Дымань Т.Н. Ясинецкая Н.И., Сипко Т.П., Глазко В.І. Полиморфизм биохимических маркеров видов Bovinae // Тез.докл. III Междунар.конф. “Молекулярно–генетические маркеры животных”.–Киев, 1999. – С.13–15.

  5. Дымань Т.Н., Глазко В.І., Ясинецкая Н.И. Сравнительный анализ электрофоретической подвижности генетико-биохимических систем у видов Equidae // Тез.докл. III Междунар.конф. “Молекулярно–генетические маркеры животных”.– Киев, 1999. – С.52–54.

  6. Дымань Т.Н., Май А.И., Ясинецкая Н.И., Глазко В.И. Генетическая изменчивость лошади Пржевальского // Тез. докл. Междунар. конф. “Молек.–ген. маркеры животных”. – Киев,1999. – С.68–70.

  7. Дымань Т.Н., Глазко В.И. Сравнительный анализ полиморфизма молекулярно-генетических маркеров у различных видов Ungulata // Матерiали наук.–практ.семiнару молодих вчених та спецiалiстiв 22–23 листопада 1999 р., Iнститут землеробства УААН, Київ – Чабани. – С.297–299.

  8. Дымань Т.Н., Облап Р.В., Глазко В.И. Генетические взаимоотношения между якутской лошадью и лошадью Пржевальского // Мат.междунар.конф."Молекулярно–генетические маркеры животных и растений". – Одесса, 1999.

  9. Glazko V.I., Dyman T.N., Zwierzchowski L., Malewski T., Sholudchenko S. Variability in the pattern of organ-specific enzyme expression in rabbits with asilent transgene // Thesis of reports in III Intern.conf. “Molecular–genetic markers of animals”. – Kiev, 1999. – С.37.

  10. Глазко В.И., Дымань Т.Н., Облап Р.В. Полиморфизм молекулярно-генетических маркеров у домашней лошади и лошади Пржевальского // Тез. ІІ международ. конф. "Биотехнология в растениеводстве, животноводстве и ветеринарии". – Москва, 18–19 октября 2000. – С.151–152.

  11. Dyman T.N., Glazko V.I. Molecular-genetic markers and their participation in the differentiation of domestic and related wild Ungulata species // 11th Intern. Congress on Genes, Gene Families and Isozymes. – Stockholm, Sweden, June 30–July 4, 2001. – P.206.

  12. Димань Т.М., Глазко В.І. Поліморфізм різних типів молекулярно-генетичних маркерів у багатоплідних каракульських овець асканійського породного типу // Тези міжнарод. науково-практ. конф. “Шляхи формування конкурентоспроможної галузі вівчарства”. – Асканія-Нова, 2001.