Анотація до роботи:

Домашенко О.М. «Генералізовані форми єрсиніозу та псевдотуберкульозу: клініко-патогенетичні та епідеміологічні особливості, оптимізація лікування» – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», Київ, 2009.

Дисертаційна робота є результатом клінічного та епідеміологічного обстеження 443 хворих на генералізовані форми псевдотуберкульозу і 250 – єрсиніозу, з котрих 295 і 32 хворих відповідно спостерігались при виникненні спалахів цих захворювань. Діагноз підтверджувався мікробіологічними дослідженнями, а також за допомогою РКА, ІФА, РА, РНГА. Установлено, що основним чинником передачі збудника псевдотуберкульозу були контаміновані їм овочі, а при єрсиніозі – поряд із застосуванням овочів тривалого зберігання інфікування відбувалося при вживанні м’яса та м’ясних продуктів, а в частині випадків – при безпосередньому догляді за сільськогосподарськими тваринами. Поряд зі схожістю клінічної картини генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу виявлена різна частота низки симптомів, притаманних вивченим захворюванням. Наводяться дані про можливість клінічного розпізнавання генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу на підставі виявлення типового для цих захворювань сполучення симптомів. Представлена характеристика клінічної картини псевдотуберкульозу та єрсиніозу з наявною мононуклеарною реакцію периферичної крові, переважанням міалгічного, суглобового, гепатитного, менінгеального синдромів, септичного варіанта захворювання.

Вивчено зміни НСТ-тесту, активності кислої і лужної фосфатаз, мієлопероксидази та катіонних білків. Установлена залежність мікробіцидних властивостей нейтрофілів крові від тяжкості захворювання та визначено їх прогностичне значення. Представлено зміни при єрсиніозі та псевдотуберкульозі показників клітинного й гуморального імунітетів (показники фагоцитарної активності нейтрофілів, завершеності фагоцитозу, фагоцитарного індекса, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів А, М, G і Е, субпопуляційного складу лімфоцитів), кінцевих і проміжних продуктів ПОЛ, вільних сульфогідрильних груп і церулоплазміну.

На підставі вивчення терапевтичної ефективності низки антибіотиків – левоміцетину, гентаміцину, ципрофлоксацину – в поєднанні з декотрими засобами патогенетичної терапії (тимоген, тіотриазолін, ентеросорбенти) розроблені рекомендації з раціональної терапії генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу, що сприяють скороченню тривалості високої гарячки, інших симптомів токсикозу в гострому періоді реконвалесценції та зменшенню частоти рецидивів.

На основі узагальнення результатів порівняльного клінічного і епідеміологічного обстеження хворих на генералізовані форми псевдотуберкульозу та єрсиніозу, вивчення функціонального стану мікробіцидної системи нейтрофілів крові, клітинного й гуморального імунітету, прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу розроблено критерії диференційної діагностики цих хвороб, запропоновано інформативні тести для оцінки їх тяжкості, прогнозування рецидивів, а також методи етіотропної і патогенетичної терапії, що сприяють одужанню, скороченню тривалості захворювання і зменшують частоту рецидивів.

На підставі отриманих даних обґрунтовано нове рішення важливої проблеми клінічної інфектології, яке полягає у суттєвому удосконаленні діагностики, прогнозування і терапії єрсиніозу і псевдотуберкульозу.

1. Генералізовані форми єрсиніозу та псевдотуберкульозу характеризуються подібною клінічною картиною, що проявляється лихоманкою й вираженими в різній мірі симптомами загального токсикозу: млявістю й апатією (відповідно 69,2 і 67,0 %), помірним головним болем (76,0 і 81,0 %), блідістю (39,6 і 40,2 %) або гіперемією шкіри обличчя (60,0 і 56,0 %), ін'єкцією судин склер (86,0 і 89,2 %). У частини хворих у перші дні хвороби виявлено тонзиліт (14,0 і 18,1 %), некротичний наліт на мигдаликах (7,2 і 6,1 %), артралгії (34,0 і 31,6 %) і артрити (13,6 і 12,2 %). Разом з тим, гострий початок хвороби з підвищенням температури, що сягає за
39 С, висипання на шкірі в перші дві доби, дрібнопапульозний характер висипки, плямисті висипання на шиї, гіперемія й набряклість долонь частіше спостерігалися при псевдотуберкульозі (р < 0,001). Підгострий розвиток захворювання, виникнення висипу після 6-го дня, плямистопапульозний характер висипань, ознаки ентериту – більш характерні для генералізованих форм єрсиніозу. В 17,2 % хворих на псевдотуберкульоз і 11,2 % – на єрсиніоз поряд з гарячкою й периферичним лімфаденітом захворювання супроводжувалось мононуклеарною реакцією крові, що обумовлює необхідність диференціювання з інфекційним мононуклеозом, спричиненим вірусом Епштейна-Барр. В 10,8 % хворих на генералізовану форму єрсиніозу й 12,0 % – на псевдотуберкульоз на висоті хвороби виникали виражені міалгії, що обумовлюють необхідність диференціації з лептоспірозом і ентеровірусною інфекцією.

2. Для сучасного епідемічного процесу при єрсиніозі й псевдотуберкульозі характерна переважно спорадична захворюваність і періодичне виникнення спалахів. Основним фактором передачі збудника псевдотуберкульозу є контаміновані ним овочі. В 41,6 % хворих на єрсиніоз виявлено зв'язок захворювання з уживанням овочів тривалого зберігання, в 12,8 % – з уживанням м'яса й м'ясних продуктів, в 4,7 % – з доглядом за сільськогосподарськими тваринами. Встановлено можливість поширення збудника єрсиніозу через питну воду. На відміну від динаміки захворюваності на псевдотуберкульоз і єрсиніоз у більшості регіонів України, на території Донецької області відзначається сезонний двохвильовий підйом захворюваності – весняно-літній і осінній при псевдотуберкульозі, весняний і осінній – при єрсиніозі.

3. При генералізованих формах псевдотуберкульозу й єрсиніозу будь-якої тяжкості відбувається істотне підвищення показників НСТ-тесту й фагоцитарної активності нейтрофілів крові зі значним пригніченням їхньої переварюючої здатності (р < 0,001). Показник завершеності фагоцитозу та фагоцитарний індекс залишаються низькими протягом усього захворювання. Пригнічення бактерицидної здатності нейтрофілів крові при генералізованих формах інфекції супроводжується значними змінами активності внутрішньолейкоцитарних ферментів: активацією лужної і кислої фосфатаз ( відповідно у хворих на псевдотуберкульоз (158,1±2,72) і єрсиніоз – (138,2±3,27) ум. од., зниженням активності мієлопероксидази й рівня катіонних білків. Виразність цих змін відповідає ступеню тяжкості захворювання, а нормалізація відстає від клінічного одужання, особливо у хворих з рецидивним перебігом (р <0,001).

4. Зміни в системі гуморального імунітету при єрсиніозі й псевдотуберкульозі проявляються збільшенням умісту в сироватці крові імуноглобулінів класів М (відповідно (3,56±0,36) і (2,78±0,18) г/л та G (відповідно (15,46±0,51) і (14,11±0,51) г/л, а також відносно частим підвищенням рівня IgЕ, що разом з досить частим виявленням еозинофілії свідчить про роль алергійного компонента в патогенезі й клінічній картині досліджених захворювань. У періоді реконвалесценції зберігається підвищений рівень IgМ у разі тяжкого перебігу єрсиніозу, IgG – при тяжкому перебігові псевдотуберкульозу й середньотяжкому – єрсиніозу. Встановлено відповідне тяжкості збільшення в крові циркулюючих імунних комплексів, при цьому істотно зростає рівень дрібномолекулярних циркулюючих імунних комплексів, при тяжкому перебігу псевдотуберкульозу й єрсиніозу (відповідно 31,0 і 26,4 %), розвитку артритів, особливо в періоді рецидиву.

5. У розпалі генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу відповідно до їх тяжкості виявлено закономірне зростання в сироватці крові вмісту кінцевих і проміжних продуктів перекисного окислення ліпідів (малонового диальдегіду – відповідно (10,60±0,51) і (11,11±0,41) мкмоль/л, дієнових кон’югатів – (15,80±1,10) і (14,21±0,90) мкмоль/л при зниженні активності каталази, супероксиддисмутази, а також рівня вільних сульфгідрильних груп і збільшення концентрації церулоплазміна. Збереження змінених показників перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в ранній реконвалесценції вказує на можливість рецидиву інфекції.

6. За даними кореляційного аналізу кількісні дослідження фосфатаз нейтрофілів крові, мієлопероксидази, показника завершеності фагоцитозу, НСТ-тесту, катіонних білків, сульфгідрильних груп, малонового диальдегіду, дієнових кон’югатів, каталази, супероксиддисмутази є критеріями тяжкості перебігу генералізованих форм єрсиніозу і псевдотуберкульозу, а при дослідженні в динаміці захворювання – показниками прогнозу і повноти одуження.

7. Із застосованих при генералізованих формах єрсиніозу й псевдотуберкульозу етіотропних засобів найбільш ефективним було поєднання аміноглікозидів і фторхінолонів, зокрема, гентаміцину і ципрофлоксацину. Використання цих препаратів сприяло скороченню тривалості гарячки, частоти рецидивів, частоти й тривалості субфебрилітету в періоді реконвалесценції, а також нормалізації показників завершеності фагоцитозу, НСТ-тесту, рівня катіонних білків, активності мієлопероксидази й лужної фосфатази нейтрофілів у сироватці крові. Збереження змін зазначених показників у періоді реконвалесценції мало прогностичне значення і вказувало на можливість рецидиву захворювань.

8. Установлено ефективність комплексного застосування в терапії генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу ентеросорбентів (ентеросгелю, атоксилу), тіотриазоліну і тимогену, що сприяло усуненню ознак токсикозу. На тлі лікування атоксилом відзначено зниження активності лужної фосфатази нейтрофілів, зменшення в крові концентрації дрібномолекулярних імунних комплексів, малонового диальдегіду й дієнових кон’югатів, а також підвищення рівня супероксиддисмутази. Застосування ентеросгелю забезпечувало швидшу нормалізацію випорожнень, зниження активності лужної фосфатази нейтрофілів, вмісту малонового диальдегіду й дієнових кон’югатів, а також підвищення рівня супероксиддисмутази в сироватці крові при єрсиніозі. Під впливом тіотриазоліну при псевдотуберкульозі відзначено зменшення тривалості екзантеми, артралгій, набряклості суглобів, нормалізацію активності лужної фосфатази нейтрофілів крові та вмісту сульфгідрильних груп. Включення до комплексної терапії тимогену при генералізованій формі псевдотуберкульозу й єрсиніозу сприяло зменшенню тривалості субфебрилітету в періоді реконвалесценції, частоти рецидивів, підвищенню рівня Т-лімфоцитів, катіонних білків, а також нормалізації відсотка позитивних НСТ-клітин і тетразолієвої активності нейтрофілів при єрсиніозі.

Практичні рекомендації

1. Запропоновано клінічні критерії диференційної діагностики генералізованих форм єрсиніозу та псевдотуберкульозу і встановлення з високим ступенем імовірності попереднього діагнозу цих захворювань із наступним його підтвердженням лабораторними методами (РНГА, РА, РКА, ІФА).

2. Для визначення тяжкості, оцінки повноти одужання у динамічне комплексне обстеження хворих доцільно включити цитохімічне дослідження нейтрофілів крові з визначенням активності одного з ферментів – лужної фосфатази нейтрофілів або мієлопероксидази, катіонних білків, а також показника завершеності фагоцитозу й (або) показників перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту (малоновий диальдегід, дієнові кон’югати, супероксиддисмутаза), що дозволяє оцінювати повноту одужання й прогнозувати виникнення рецидивів у періоді реконвалесценції.

3. При генералізованих формах єрсиніозу й псевдотуберкульозу з етіотропних засобів показане сукупне парентеральне застосування аміноглікозидів і фторхінолонів (зокрема гентаміцину й ципрофлоксацину) у середньотерапевтичних дозах.

4. З метою оптимізації індивідуального лікування, під контролем динамічного дослідження показників перекисного окислення ліпідів і субпопуляційного складу лімфоцитів при генералізованих формах псевдотуберкульозу та єрсиніозу показане комплексне призначення антиоксидантних (тіотриазолін) та імунокоригуючих (тимоген) препаратів. У розпалі хвороби розчин тіотриазоліну доцільно вводити внутрішньовенно у вигляді 2,5 % розчину по 4 мл разом з 0,9 % розчином хлориду натрію щодня протягом 7–10 днів, а тимоген – по 100 мкг внутрішньом’язово щодня протягом 7 днів на тлі стабілізації клініко-лабораторних показників. Для зменшення ендотоксикозу доцільно призначити ентеросорбенти (ентеросгель або атоксил).

Список опублікованих наукових праць

за темою дисертації

1. Клиническая характеристика псевдотуберкулеза / В.В. Гебеш, Л.С. Бондарев, А.М. Голубенко, О.Н. Домашенко, Ю.П. Сотник, Г.М. Ледощук // Советская медицина.– 1990. – № 8. – С. 67–70. (Дисертантом обстежені хворі в осередку псевдотуберкульозу, проаналізовано медичну документацію хворих і літературу, проведено статистичну обробку даних, їх аналіз).

2. Бондарев Л.С. Варианты проявлений генерализованной формы иерсиниоза / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Л.З. Гриценко // Врачебное дело. – 1991.– № 5.– С. 96–98. (Дисертантом проаналізовані варіанти перебігу генералізованої форми єрсиніозу, частота клінічних форм, частково проведено лабораторне обстеження і аналіз даних, статистичну обробку, написано статтю).

3. Бондарев Л.С. Особенности течения иерсиниоза на фоне антирабической вакцинации / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Е.Э. Баун // Врачебное дело.– 1991.– № 4.– С. 107–108. (Дисертантом проаналізовано особливості перебігу і лікування хворого на єрсиніоз, якому одночасно проводилася антирабічна вакцинація).

4. Бондарев Л.С. Абдоминальный синдром при псевдотуберкулезе / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, В.Н. Буценко // Клиническая хирургия.– 1991.– № 1. – С. 37–39. (Дисертантом проаналізовано клінічні прояви псевдотубер-кульозу з абдомінальним синдромом в осередку захворювання, результати патогістологічних досліджень червоподібних відростків, частоту рецидивів, ефективність антибіотиків, написано статтю).

5. Домашенко О.Н. Менингиты при иерсиниозе / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев // Врачебное дело.– 1993.– № 10 –12.– С. 100–102. (Дисертантом проаналізовано літературу, клінічні прояви менінгітів єрсиніозної етіології, аналіз спинномозкової рідини, принципи лікування, написано статтю).

6. Мононуклеарный синдром при иерсиниозе и псевдотуберкулезе / Л.С. Бондарев, Г.Я. Ценева, О.Н. Домашенко , Л.П. Растунцев, Ю.В. Луговая // Лікарська справа.– 1994.– № 9–12. – С. 154–156. (Дисертантом проаналізовано літературу, клінічні особливості єрсиніозу і псевдотуберкульозу з мононуклеарною реакцією крові, принципи лікування, написано статтю).

7. Дифференциальная диагностика иерсиниоза / О.Н. Домашенко, Ю.В. Луговая, Т.Н. Берендюкова, Н.В. Шейченко // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1995. – Т. 4, № 1. – С. 91–94. (Дисертантом проаналізовано помилкові діагнози на дошпитальному етапі у хворих на генералізовану форму єрсиніозу, проведено диференційний діагноз єрсиніозу з вірусним гепатитом В, інфекційним мононуклеозом, лептоспірозом, дано оцінку різним методам лабораторної діагностики, написано статтю).

8. Домашенко О.М. Епідеміологічна характеристика єрсиніозів у Донецькій області / О.М. Домашенко, Л.П. Растунцев // Інфекційні хвороби.– 1996.– № 1.– С. 43–44. (Дисертантом проаналізовано літературу, дана епідеміологічна характеристика спалахів та спорадичної захворюваності на єрсиніоз у Донецькій області, частоти клінічних форм захворювання, проведено аналіз лабораторного підтвердження діагнозу, статистичну обробку даних, написано статтю).

9. Эпидемиологические особенности псевдотуберкулеза и иерсиниоза в Донбассе / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев, Ю.В. Луговая, И.И. Сошенко // Архив клинической и экспериментальной медицины.– 1997.– Т. 6, № 1. – С. 78–82. (Дисертантом частково проаналізовано літературу, дана епідеміологічна характеристика спалахів і спорадичної захворюваності на псевдотуберкульоз та єрсиніоз у Донецькій області, характеристика клінічних форм захворювань, проведено аналіз лабораторного підтвердження діагнозу і статистичну обробку даних, представлені рекомендації щодо профілактичних заходів, написано статтю).

10. Домашенко О.Н. Эпидемиология, клиника и профилактика кишечного иерсиниоза / О.Н. Домашенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1998.– Т. 2, № 1 (3). – С. 87.

11. Домашенко О.Н. Патогенетическая терапия иерсиниозов на основе изучения показателей перекисного окисления липидов / О.Н. Домашенко, Ю.А. Тиракьян // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1998.– Т. 2, № 1 (3).– С. 86 – 87. (Дисертантом досліджено показники АОЗ у хворих на генералізовану форму єрсиніозу при різних методах терапії, проведено статистичну обробку показників, написано статтю).

12. Домашенко О.Н. Иерсиниозы: псевдотуберкулез и иерсиниоз / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев // Новости медицины и фармации.– 2002.– № 1 – 2. – С. 36. (Дисертантом дана характеристика збудників псевдотуберкульозу і єрсиніозу, патогенезу, епідеміології, клінічних класифікацій та форм, принципи лікування, написано статтю).

13. Домашенко О.М. Характеристика водного спалаху єрсиніозу в Донецькій області / О.М. Домашенко, І.І. Сошенко, Т.С. Самойленко, Т.А. Беломеря, Л.П. Растунцев // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 2. – С. 223 – 226. (Дисертантом описані клінічні прояви під час водного спалаху єрсиніозу в Донецькій області, проведено статистичну обробку матеріалу, написано статтю).

14. Домашенко О.М. Стан кортико-адреналової системи у хворих на єрсиніоз з ураженням нервової системи / О.М. Домашенко // Інфекційні хвороби.– 2002.– № 2.– С. 56–60.

15. Домашенко О.Н. Коррекция нарушений функционально-метаболической активности нейтрофилов у больных иерсиниозом / О.Н. Домашенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 1. – С. 60–62.

16. Домашенко О.Н. Клиническая характеристика септических форм иерсиниоза и псевдотуберкулеза / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев, Г.Л. Карбышев // Сучасні інфекції. – 2003. – № 2. – С. 60–64. (Дисертантом проаналізовано літературу, описано випадки сепсису, спричиненого рідкими сероварами збудників єрсиніозу і псевдотуберкульозу, написано статтю).

17. Домашенко О.М. Стан вегетативної та центральної нервової системи у хворих на ієрсиніозний менінгіт / О.М. Домашенко, Л.П. Растунцев, А.О. Мантула // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 3. – С. 31–33. (Дисертантом проаналізовано літературу, описані діагностичні ознаки і показники стану вегетативної нервової системи у хворих на єрсиніозні менінгіти, проведено статистичну обробку, написано статтю).

18. Домашенко О.Н. Показатели НСТ-теста у больных иерсиниозом в оценке иммунокоррегирующей терапии / О.Н. Домашенко, Л.П. Растунцев // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 682–684. (Дисертантом досліджено спонтанний і стимульований НСТ-тест у хворих на генералізовану форму єрсиніозу при різних методах терапії, проведено статистичну обробку показників, написано статтю).

19. Домашенко О.М. Циркулюючі імунні комплекси у хворих на генералізовану форму єрсиніозу / О.М. Домашенко // Укр. мед. альманах. – 2004. – № 5. – С. 61–63.

20. Домашенко О.М. Значення єрсиніозної мікст-нфекції у розвитку важкого сепсису вагітної / О. М. Домашенко, Т. М. Дьоміна, Т. В. Джоджуа // Сучасні інфекції. – 2008. – № 1. – С. 93–95. (Дисертантом діагностовано сепсис єрсиніозної етіології у вагітної, призначена терапія, написано статтю).

21. Домашенко О.Н. Иерсиниоз и псевдотуберкулез с преобладанием артритического синдрома / О.Н. Домашенко, А.А. Заплотная // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2008. – Т. 9, № 1.– С. 85 – 88. (Дисертантом проаналізовано літературу, варіанти артритичного синдрому у хворих на генералізовану форму єрсиніозу і псевдотуберкулезу, рівень імунних комплексів відповідно вираження артритів і артралгій, проведено статистичну обробку даних, написано статтю).

22. Домашенко О.Н. Принципы антибиотикотерапии при псевдотуберкулезе / О.Н. Домашенко // Архив клинической и зкспериментальной медицины. – 2008.– Т. 17, № 1. – С. 94 – 96.

23. Домашенко О.М. Сучасні методи діагностики псевдотуберкульозу (огдяд) / О.М. Домашенко, Г.Л. Карбишев, Д.І. Сімакова // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2008. – Т. 12, № 2. – С.271–274. (Дисертантом проаналізовано літературу, написано статтю).

24. Пат.35316 А.Україна, МПК A61B10/00. Спосіб діагностики інфекцій / Ніколєнко Ю.І., Домашенко О.М., Дубяга В.В., Ніколєнко В.Ю. – № 2199095224; Заявл. 21.09.1999; Опубл.15.03.2001, Бюлетень № 2.

25. Иерсиниоз и псевдотуберкулез: пособие для врачей / Г.Я. Ценева, Т.В. Аленушкина, Л.В. Быстрякова, О.Н. Домашенко, М.В. Дулатова, В.И. Касаткин, Л.Б. Куляшова, В.Г Мессорош, Е.М. Образцова, А.Е. Скворцов. – СПб.,1992.–54с. (Дисертантом представлено характеристику генералізованих форм псевдотуберкульозу та єрсиніозу, принципи лікування).

26. Псевдотуберкулез и иерсиниоз (лабораторная диагностика) / Г.Я. Ценева, О.Н. Домашенко, Н.В. Шейченко, Т.С. Самойленко. – Донецк, 1996.– 21 с. (Дисертантом представлено характеристику псевдотуберкульозу та єрсиніозу, патогенезу, клінічних класифікацій і форм захворювань, принципи лікування, підготовлено матеріал до друку).

27. Бондарев Л.С. Иерсиниозы (кишечный иерсиниоз и псевдотуберкулез в регионе Донбасса) / Бондарев Л.С., Домашенко О.Н., Луговая Ю.В. – Донецк, 1996.– 43 с. (Дисертантом дана характеристика збудників псевдотуберкульозу і єрсиніозу, патогенезу, епідеміології, клінічних класифікацій та форм, принципи лікування).

28. Бондарев Л.С. Клинико-эпидемиологическая характеристика кишечного иерсиниоза / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Е.Э. Баун // Пленум правления научно-медицинского общества инфекционистов: тезисы докл.,22 мая 1990 г. г. Черновцы – К., 1990. – С. 8–9. (Дисертантом узагальнено епідеміологічну характеристику спалахів і спорадичної захворюваності на єрсиніоз у Донецькій області, характеристику клінічних форм, написано тези).

29. К вопросу о диагностике иерсиниозов в Донецкой области / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Е.Э. Баун, Л.М. Мырзина, В.В. Мишин // Медицинская наука – здравоохранению Донбасса: материалы научной сессии, посвященной 60-летию ДонМИ. – Донецк, 1990. – С. 19. (Дисертантом узагальнено результати клінічної і лабораторної діагностики псевдотуберкульозу і єрсиніозу в Донецькій області, проведено статистичну обробку матеріалу, оформлено його до друку).

30. Домашенко О.Н. Псевдотуберкулез в Донецкой области / О.Н.Домашенко // Философские и социологические вопросы общественных и медико-биологических наук: сб. научных работ.– Москва; Донецк, 1991.– С. 36.

31. Бондарев Л.С. Клиническая характеристика генерализованных форм иерсиниоза / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Е.Э. Баун // Философские и социологические вопросы общественных и медико-биологических наук: сб. научных работ.– Москва; Донецк, 1991.– С. 60–62. (Дисертантом узагальнено результати клінічного обстеження хворих на генералізовану форму єрсиніозу, матеріал оформлено до друку).

32. Бондарев Л.С. Псевдотуберкулез и иерсиниоз // Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко, Л.З. Гриценко // Съезд врачей-инфекционистов: материалы, сентябрь 1992 г.– Москва; Киров, 1992.– Т. II.– С. 164–165. (Дисертантом, проведено аналіз клінічних форм псевдотуберкульозу і єрсиніозу в Донецькій області, лабораторного підтвердження діагнозу і статистичну обробку результатів дослідження).

33. Бондарев Л.С. Десенсибилизирующая и иммунокорригирующая терапия при иерсиниозе / Л.С. Бондарев, О.Н. Домашенко // Актуальные проблемы клинической иммунологии, медицинской генетики и аллергологии: материалы 6-й межреспуб. научно-практ. конф. иммунологов, аллергологов и генетиков. – Киев; Луганск, 1992. – С. 20 –21. (Дисертантом досліджено імунологічні показники в хворих на генералізовану форму єрсиніозу, на підставі чого запропоновано імунокорегуючі препарати в комплексній терапії, проведено статистичну обробку показників, написано тези).

34. Домашенко О.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты псевдотуберкулеза в Донецкой области / О.Н. Домашенко, И.И. Сошенко // Актуальные вопросы гигиены и эпидемиологии Донбасса: тезисы докл. научно-практ. конф. – Донецк, 1993. – С. 188–189. (Дисертантом дана епідеміологічна та клінічна характеристика псевдотуберкульозу в Донецькій області, проведено аналіз лабораторного підтвердження діагнозу і статистичну обробку результатів дослідження, представлені рекомендації щодо профілактичних заходів, написано тези).

35. Клинико-эпидемиологическая характеристика иерсиниоза в Донбассе / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев, И.И. Сошенко, Т.И. Берендюкова // Актуальные проблемы инфекционной патологии: материалы научно-практ. конф. – Днепропетровск, 1993.– С. 65–66. (Дисертантом дана епідеміологічна характеристика спалахів і спорадичної захворюваності на єрсиніоз у Донецькій області, характеристика клінічних форм захворювань, проведено аналіз лабораторних методів діагностики і статистичну обробку даних, матеріал оформлено до друку ).

36. Домашенко О.Н. Метаболическая активность нейтрофилов у больных иерсиниозной инфекцией / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев // Тезисы научно-практ. конф. акушеров - гинекологов. – Донецк, 1993.– С. 123.

37. Домашенко О.Н. Оценка некоторых цитохимических показателей при рецидивирующем течении псевдотуберкулеза / О.Н. Домашенко, Т.Н. Берендюкова // Актуальные проблемы инфекционной патологии: материалы научно-практ. конф.– Днепропетровск, 1993.– С. 66–67. (Дисертантом досліджено показники метаболічної активності лейкоцитів у хворих на генералізовану форму єрсиніозу при різному перебігу хвороби, проведено статистичну обробку матеріалу, написано тези).

38. Ранняя диагностика иерсиниоза / О.Н. Домашенко, А.И. Салоникиди, Ю.В. Луговая // Материалы научно-практ. конф., 17 ноября 1993 г. – Донецк, 1993. – С. 228–229. (Дисертантом проаналізовано і проведено зіставлення діагностичних симптомів у хворих на генералізовані форми єрсиніозу і псевдотуберкулезу в розпалі захворювань, проведено їх статистичну обробку, оформлено до друку результати досліджень).

39. Домашенко О.М. Епiдемiологiчнi особливостi псевдотуберкульозу i iєрсиніозу у Донбасі / О.М. Домашенко // Інфекційні хвороби. Результати науково-дослідної роботи, дисертаційних досліджень: зб. робіт. – Львів, 1995.– С. 12.

40. Домашенко О.Н. Суставной синдром при иерсиниозах (клинические проявлення, принципы лечения) / О.Н. Домашенко, Л.С. Бондарев // Сучасне лікування ревматичних захворювань: тези доп. науково-практ. конф. ревматологів України.– Донецьк, 1996.– С. 15–16. (Дисертантом проаналізовано літературу, варіанти артритичного синдрому у хворих на генералізовані форми єрсиніозу і псевдотуберкулезу, лабораторні показники, проведено статистичну обробку даних, оформлено до друку їх результати).

41. Домашенко О.М. Епідеміологічна та клінічна характеристика кишкового ієрсиніозу в регіоні Донбасу / О.М. Домашенко // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та профілактики інфекційних хвороб: матеріали ХIII з’їзду Укр. наук. тов.-ва мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К. Заболотного.– Київ; Вінниця, 1996. – С. 75.

42. Клініко-епідеміологічна характеристика водного спалаху єрсиніозу в Донецькій області / В.Я. Верещагіна, О.М. Домашенко, Т.С. Самойленко, І.І. Сошенко, Т.А. Беломеря, Л.П. Растунцев, С.Г. Малой, А.О. Мантула // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. – Київ, 2002. – С. 24–26. (Дисертантом описані клінічні прояви під час водного спалаху єрсиніозу в Донецькій області, проведено статистичну обробку матеріалу, матеріал оформлено до друку).

43. Домашенко О.Н. К вопросу о диагностике абдоминальной формы иерсиниоза и псевдотуберкулеза / О.Н. Домашенко, Т.Н. Берендюкова, Ю.В. Луговая // Актуальні проблеми експериментальної і клінічної медицини: респ. збірка наукових праць.– Донецьк, 1994. – Ч. III. – С. 36–39. (Дисертантом здійснено аналіз спільно проведених клінічних досліджень, узагальнено результати, підготовлено матеріали до друку).

44. Домашенко О.М. Діагностика і лікування септичних форм ієрсиніозу та псевдотуберкульозу / О.М. Домашенко // Актуальні питання клінічної інфектології: матеріали V з'їзду інфекціоністів України, 7–9 жовтня 1998 р. – Тернопіль, 1998.– С. 124–126.

45. Домашенко О.М. Щодо питання диференційної діагностики ієрсиніозних гепатитів / О.М. Домашенко // Актуальні питання клінічної інфектології: матеріали V з'їзду інфекціоністів України, 7–9 жовтня 1998 р. – Тернопіль, 1998.– С. 126–128.

46. Домашенко О.М. Синдром гострого живота в дорослих з ієрсиніозною інфекцією / О.М. Домашенко, В.А. Туйнов // Вікові особливості інфекційних хвороб: матеріали науково-практ. конф. І пленуму Асоціації інфекціоністів України, 28–29 квітня 1998 р. – Тернопіль; Київ, 1998.– С. 43. (Дисертантом здійснено аналіз спільно проведених клінічних досліджень, узагальнено результати, підготовлено матеріал до друку).

47. Домашенко О.М. Особливості перебігу кишкового єрсиніозу, спричиненого 4 біоваром Y. Еnterocolitica / О.М. Домашенко // Важливі зоонози: матеріали науково-практ. конф., 13–14 травня 1999 р. – Тернопіль, 1999.– С. 55–57.

48. Домашенко О.М. Ефективність комбінованого лікування хворих на єрсиніози / О.М. Домашенко // Важливі зоонози: матеріали науково-практ. конф., 13–14 травня 1999 р. – Тернопіль, 1999. – С. 53–55.

49. Домашенко О.М. Ураження суглобів при єрсиніозах / О.М. Домашенко,

Л.П. Растунцев, О.О.Слюсар // Нове в діагностиці і терапії інфекційних

хвороб: матеріали науково-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів

України, 18-19 травня 2000 р. – Тернопіль, 2000. – С. 100–102. (Дисертантом

проаналізовано результати клінічних спостережень і лабораторних

досліджень, обґрунтовано етіотропну та патогенетичну терапію).

50. Ураження нервової системи при єрсиніозі / О.М. Домашенко, Л.С. Бондарев, Л.П. Растунцев, О.О. Слюсар, А.С. Савицька, О.Б. Скорик // Нейроінфекції. Інші інфекційні хвороби: матеріали науково-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 26–27 квітня 2001 р. – Тернопіль, 2001. – С. 51–53. (Дисертантом проведено аналітичний огляд літератури, клініко-лабораторні дослідження – спільні, узагальнено результати досліджень).

51. Домашенко О.Н. Вторично-очаговые формы иерсиниоза: относительно частые и эпидемиологически не расшифрованные формы / О.Н. Домашенко, Л.П. Растунцев // Торсуєвські читання: збірник науково–практ. робіт. – Донецьк, 2001. – Вип. 3. – С. 158–163. (Дисертантом узагальнено результати клінічних спостережень, обґрунтовано етіотропну і патогенетичну терапію).

52. Домашенко О.Н. Иерсиниозные гепатиты: диагностика и лечение / О.Н. Дома-

шенко // Инфекционные болезни в практике терапевта. – Харьков, 2001. –

С. 79–81.

53. Домашенко О.М. Функціонально-метаболічна активність нейтрофілів у хворих на єрсиніоз / О.М. Домашенко, Л.П. Растунцев // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: матеріали VI з'їзду інфекціоністів України, 25–27 вересня 2002 р. – Одеса, 2002. – С. 115–117. (Дисертантом проведено клініко-лабораторні дослідження та їх статистична обробка, узагальнено результати досліджень, сформульовані висновки).

54. Домашенко О.М. Ефективність імунокоригувальних препаратів у лікуванні хворих на єрсиніоз за показниками НСТ-тесту / О.М. Домашенко, Л.П. Растунцев, А.О. Мантула // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: матеріали науково-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 30 травня–1 червня 2005 р. – Тернопіль, 2005. – С.133–135. (Дисертантом проведено клініко-лабораторні дослідження та їх статистична обробка, узагальнено результати досліджень, сформульовані висновки).

55.Домашенко О.М. Антибактерійна терапія хворих на єрсиніоз / О.М. Домашенко // Досягнення і проблеми клінічної інфектології: матеріали науково-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 21–22 травня 2008 р. – Тернопіль, 2008. – С.129–131.