Дослідження процесу формування образу іншої людини при першому контакті залежно від статі об'єкта і суб'єкта сприймання дало підстави для узагальнених висновків на основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження, для окреслення напрямків і засобів подальшого вивчення проблеми. 1. Теоретичний аналіз проблеми формування першого враження в соціальній взаємодії показав, що перше враження є складним психологічним феноменом, який включає відображення особливостей зовнішності й поведінки людини, емоційне ставлення та узагальнену оцінку об'єкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення суб'єктом іншої людини в конкретній ситуації та певній взаємодії). Головною функцією першого враження виявляється віднесення об'єкта спілкування до певної соціальної групи. Першою категорією, яка визначається при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини, є стать (біологічна і психологічна). Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері соціальної перцепції, питання взаємозв’язку гендерних характеристик суб’єкта і об’єкта соціальної взаємодії та особливостей формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини є найменш вивченим з огляду на новизну гендерної проблематики і складність гендерного аналізу. 2. За допомогою розробленої в процесі вивчення гендерних аспектів формування першого враження методики, спрямованої на визначення фемінінних і маскулінних рис в структурі соціально-перцептивного образу з урахуванням особливостей гендерних уявлень в етнокультурному контексті, було виявлено характеристики маскулінності/фемінінності, які насамперед актуалізуються студентською аудиторію при сприйманні незнайомої людини: доброта, чуйність, турботливість, емоційна теплота жінки, активність, сміливість, прагнення до лідерства чоловіка. 3. Встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. По-перше, найбільш значущі відмінності між особами різної статі спостерігаються при визначенні маскулінних рис у спостережуваного чоловіка і фемінінних – у представників обох статей. Не зафіксовано відмінностей при діагностиці нейтральних характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних особливостей) людини. По-друге, жінки більше спираються на загальну оцінку незнайомої людини. По-третє, незалежно від статі об'єкта соціального пізнання чоловіки використовують більшу кількість параметрів для побудови соціально-перцептивного образу, але при цьому менш адекватні, ніж жінки. Жінки спираються на базову оцінку, особливо коли об'єктом спостереження виступає особа протилежної статі, формують приблизно однаковий за обсягом, але з удвічі нижчим рівнем узгодженості образ жінки, однак виявляють більшу проникливість у розумінні іншої людини будь-якої статі. 4. Виявлено зв’язок між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів. Найбільш повне і адекватне перше враження про особу чоловічої статі складається в жінок маскулінного типу, жіночої статі – у жінок фемінінної групи, друге місце в обох випадках займають жінки андрогінного типу. У чоловічих групах у ситуації, коли об'єктом сприймання виступав чоловік, найбільш адекватними були чоловіки фемінінного типу. При побудові соціально-перцептивного образу жінки в чоловічих групах не було отримано однозначних результатів: найбільш близькими до розуміння уявлень про себе героїні сюжету були чоловіки недиференційованого типу, але найбільш деталізованим і структурованим був цей образ у чоловіків андрогінного типу. Загалом за всіма категоріями сприймання людей найнижчі показники продемонстрували, незалежно від статі, представники недиференційованої групи. 5. Підтверджено гіпотезу про те, що одним із шляхів підвищення комунікативної і перцептивної компетентності, поряд із тренінгами комунікативних умінь, виступає розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних програм, які сприяють підвищенню рівня соціального інтелекту. Їхня доцільність підтверджується результатами апробації авторського спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. Отримані дані показали, що в досліджуваних достовірно поліпшилися показники перцептивних складових соціального інтелекту, зросла адекватність першого враження. 6. Отримані дані свідчать про різну піддатливість окремих конструктів соціального інтелекту формуючим впливам. Найбільші зміни спостережено в операційному (уміння й навички адекватного міжособистісного сприймання) і когнітивному (знання психологічних основ перцептивних процесів) компонентах, найбільш ригідним виявився особистісний компонент (потреба в самопізнанні та спрямованість на людей). Оскільки предметом дослідження були гендерні особливості формування першого враження студентської молоді, то поза рамками роботи залишились інші соціальні і вікові категорії. Представлене дослідження охоплює лише певні аспекти такого складного феномена, як перше враження. У подальшому вивченні проблеми побудови соціально-перцептивного образу в осіб різної статі перспективним є з'ясування особливостей цього процесу в різних вікових групах (починаючи з раннього підліткового віку). Вивчення впливу фактору статі на соціально-перцептивні процеси в цьому ракурсі буде корисним як в теоретичному, так і практичному аспектах. Розв’язання розглянутої проблеми вимагає подальших комплексних досліджень, адже вміння легко й продуктивно взаємодіяти з людьми своєї і протилежної статі, успішно встановлювати міжособистісні стосунки великою мірою залежать від уміння формувати адекватне й точне перше враження. |