Анотація до роботи:

Ткачик О.В. Гендерні стереотипи в англомовному фольклорі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню засобів вербального відображення когнітивних процесів формування гендерних стереотипів на матеріалі різних видів текстового англомовного фольклору.

На основі результатів структурно-композиційного (позиційно-значимі формули казки, гендерна релевантність особливостей каузативно-фактитивної зони діяльності персонажів), семантичного (гендерна представленість головного героя, спосіб його \ її презентації, власна назва як спосіб характеризуючої номінації персонажа) та концептуального аналізів презентації гендерно диференційованих фольклорних персонажів антропологічного та анімалістичного рівнів, доведено, що народна спадщина є джерелом концентрованого набору стереотипотвірних характеристик і є могутнім засобом формування андроцентричної картини світу.

Використаний у дослідженні фреймовий метод когнітивного моделювання концептів ЧОЛОВІК і ЖІНКА виявив кількісну та якісну асиметрію у наповненні відповідних слотів і дозволив виділити зони найбільшої і найменшої гендерної диференціації. Категоризуючи гендерно диференційовану інформацію, генералізовані образи персонажів народних творів Великобританії формують / відображають стереотипні маскулінні й фемінні властивості і поведінкові характеристики. Встановлено, що актуалізуються прототипові чоловічі ролі активної соціальної особи (завойовника, годувальника, робітника) та його успішна соціальна позиція (титулованої особи, володаря майнової та земельної власності). Жіночі характеристики підпорядковані прототипній фемінній ролі матері, дружини, домогосподарки, що обмежує її діяльність сімейно-побутовою сферою.

Вибір об’єкта дослідження - британського фольклору, що функціонує як засіб мовної об’єктивації гендерних стереотипів – та предмета дослідження – семантичних, структурних і когнітивних характеристик англомовного фольклору, що уможливлюють його функціонування як джерела поведінкових настанов і забезпечують формування гендерних стереотипів, – відповідає розвитку актуальних напрямів сучасного вітчизняного мовознавства – когнітивної та гендерної лінгвістики. Звернення до історичного матеріалу дозволяє продовжити розробку проблеми історичної зумовленості формування гендерних стереотипів, їх функціонування та трансляцію протягом поколінь.

Дослідження мови і гендерних асиметрій у ній ґрунтується на гіпотезі Сепіра – Уорфа про те, що мова – це не лише продукт суспільства, але й засіб формування його мислення і ментальності, на твердженні про регулятивну природу мовного знаку, який, за словами Л.С.Виготського, є засобом оволодіння поведінкою.

У роботі розглянуто спектр питань, що стосуються уточнення тлумачення понять „стереотип”, „гендер”, „гендерний стереотип” у вітчизняному та західному мовознавстві; огляду сучасних лінгвістичних підходів до аналізу засобів вербалізації гендерних стереотипів (фонетико-фонологічна гендерна дихотомія, лексико-граматичні особливості мовлення, комунікативно-прагматичні характеристики статей, асоціативно-когнітивні аспекти сприйняття статей, гендерні асиметрії у системі мови (явище сексизму), психолінгвістичний та соціолінгвістичний підходи до проблем лінгвістичної гендерології); когнітивного обґрунтування регулятивної функції гендерних стереотипів як способу категоризації дійсності та складової частини МКС; визначення сутності гендерно релевантних суспільно прийнятих стереотипів маскулінності і фемінності; встановлення особливостей фольклорної спадщини як джерела концентрованого набору стереотипотвірних характеристик; аналізу їх відображення на лінгвостилістичному та структурно-семантичному рівнях організації фольклорних текстів; визначення когнітивних особливостей створення / відображення гендерної асиметрії в моделюванні структур концептуальних полів гендерно маркованих генералізованих актантів НКВ.

Проведений аналіз засобів вербалізації гендерних стереотипів в англомовному фольклорі дозволяє зробити висновок про андроцентричну природу МКС британської лінгвокультури. У своїй більшості фольклорні тексти відображають ієрархічність стосунків „чоловік – жінка” при маскулінній позиції першості. Зображення представників різної статі, відображене у британському фольклорі, робить внесок у формування стереотипно позитивного образу типового чоловіка як соціально активного, сильного, владного, практичного, обізнаного, керуючого тощо та типової жінки – вродливої, слухняної та пасивної за межами сім’ї.

Дослідження антропологічного та анімалістичного компонентів he- та she- образів персонажної системи фольклорних текстів робить очевидною розподіленість сфер діяльності персонажів у плані „сім’я – зовнішній світ”. Негативної характеристики набуває діяльність жінки за межами домашньої сфери, чоловічі персонажі критикуються за небажання працювати або втрату працездатності. У малих віршованих творах краса як стереотипно важлива жіноча риса підпорядковується суто практичній меті: типові ролі ідеальної жінки – вміла господиня, турботлива мати та вірна дружина. Активність, необмеженість у просторі, рішучість, розум, емоційна стриманість – основні позитивні якості маскулінних персонажів.

Народні казки Великобританії, в силу наявності відносно складного сюжету та розгалуженої системи персонажів, дають можливість багаторівневого аналізу: на структурно-композиційному (позиційно-значимі формули казки, гендерна релевантність особливостей каузативно-фактитивної зони діяльності персонажів) та семантичному (гендерна представленість головного героя, спосіб його \ її презентації, власна назва як спосіб характеризуючої номінації персонажа) рівнях.

У концептуальному полі чоловічого актанта його центральні, типові характеристики актуалізують насамперед прототипові маскулінні ролі активної соціальної особи (завойовника, годувальника, робітника) та успішну соціальну позицію (титулованої особи, володаря майнової та земельної власності). Ядро гендерних стереотипів, пов’язаних з вольовою сферою психіки маскулінних актантів, формується такими типовими ознаками чоловічого образу, як активний, енергійний спосіб життя, схильність до управлінських, контролюючих тактик. Рамкова реалізація відповідного слота утворена концептуальними вузлами „слухняність-покірність” і „пасивність-бездіяльність” на останніх позиціях та „активність-енергійність” – на першій.

Центральними рисами фемінного актанта НКВ є стабільні асоціативні зв’язки, які пов’язують жінку з сім’єю, домівкою; наголошують на її ролі матері, дружини, господині. Підвищена увага до зовнішності жіночих актантів у НКВ актуалізує пердусім її естетичне сприйняття, що в цьому випадку лежить в основі аксіологічної оцінки. Одружений статус має прямо протилежний вплив на активність представників різних статей: заміжня жінка стає більш „помітною” у суспільній сфері, в той час як активність неодруженого молодого чоловіка при зміні його сімейного стану знижується у два-чотири рази.

Лінгвокультурологічний та концептуальний аналізи фольклорних текстів дозволили дослідити механізми і способи формування гендерних стереотипів у мовній та концептуальній картині світу представників англомовної спільноти.

Одержані результати не вичерпують проблематики, висвітленої у роботі; окреслено перспективи її подальшого дослідження. Висновки про способи об’єктивації гендерних стереотипів у британських казках можуть бути поглиблені шляхом поєднання дослідження окремих типів актантів персонажної системи НКВ (позитивний персонаж, казковий помічник, негативний персонаж тощо) з аналізом їх гендерної репрезентації. Компаративний аналіз проявів / відображення гендерних стереотипів на матеріалі фольклорних текстів інших культур дозволить виділити універсальні та ідіоетнічні особливості сприйняття представників чоловічої і жіночої статі, а також дозволить глибше зрозуміти причини та наслідки ситуацій невідповідності гендерним рольовим нормам, усталеним у певній лінгвокультурі.

Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях автора:

1. Ткачик О.В. Гендерна презентативність в номінації персонажів британських народних казок // Вісник ЖДУ ім. І.Франка. – Житомир: ЖДУ, 2006. – Вип.27. – с. 208-211.

2. Ткачик О.В. Гендерний фактор у ініціальних формулах британських народних казок // Сучасні дослідження з іноземної філології. – Ужгород, 2006. – Вип.4. – с. 238-244.

3. Ткачик О.В. Дитячі примовки як дзеркало гендерних опозицій // Вісник ЧНУ. Серія філологічні науки. – Черкаси: ЧНУ, 2006. – Вип. 94. – с.114 – 120.

4. Ткачик О.В. До питання структури гендерних стереотипів // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2004. – Вип. 12. – част. 2. – с. 311-315.

5. Ткачик О.В. Реалізація гендерних стереотипів через анімалістичний компонент в англомовному дитячому фольклорі (на матеріалі примовок) // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2005. – Вип..8. – том 3. – част. 2. – с.171-175.

6. Ткачик О.В. Чуттєво-емоційна сфера персонажів британських казок в гендерному аспекті // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2007. – Вип..21. – част.3. – с. 208-213.