Анотація до роботи:

Кібкало Д.В. Інформативність біохімічних показників сполучної

тканини в диференціальній діагностиці гепатодистрофії і цирозу печінки у корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2004.

У дисертації експериментально і теоретично обґрунтована інформативність показників сполучної тканини (глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів та фракцій глікозаміногліканів) при диференціальній діагностиці гепатодистрофії та цирозу печінки у корів.

Встановлено, що у щурів у тканині печінки при цирозі, на відміну від гострого токсичного гепатиту, підвишується у 3,31 рази вміст оксипроліну, загальних гексозамінів, тирозину і гексуронових кислот. У сироватці крові щурів при цирозі печінки в 1,5 рази зростає концентрація хондроїтинсульфатів порівняно з токсичним гепатитом. Активність АлАТ підвищується більше при гострому токсичному гепатиті, а АсАТ – при цирозі.

У печінці корів при цирозі, на відміну від гепатодистрофії, на фоні однакових клінічних симптомів в 1,3 рази підвищується вміст усіх компонентів сполучної тканини в сумі, крім гепарансульфатів та гепарину, рівень яких знижується. В сироватці крові корів при цирозі більше, ніж при гепатодистрофії, зростає вміст усіх фракцій глікозаміногліканів (на 43,8–54,2 %), особливо гепарансульфатів – у 2 рази. Знижується рівень альбумінів, підвищуються колоїдно-осадові проби. Активність трансфераз зростає однаково при обох захворюваннях.

Доведена доцільність використання зазначених тестів для діагностики фібротизації печінки при перебізі гострого ацидозу рубця на фоні гепатодистрофії, а також при тривалому згодовуванні коровам пивної дробини, на тлі незбалансованого раціону.

1. На основі експериментального моделювання гострого токсичного гепатиту та цирозу печінки у білих щурів і вивчення патогенезу спонтанної гепатодистрофії та цирозу печінки у корів обґрунтована доцільність використання ін-

формативних біохімічних показників стану сполучної тканини (оксипроліну, тирозину, гексозамінів, гексуронових кислот та фракцій глікозаміногліканів у тканині печінки, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів і фракцій глікозаміногліканів у сироватці крові) для диференціальної діагностики гепатодистрофії і цирозу печінки у корів, що є новим розв’язанням одного з найважливіших завдань ветеринарної гепатології.

2. Одноразове введення білим щурам внутрішньочеревинно 50 %-ного олійного розчину карбону тетрахлориду в дозі 0,2 мл спричинює гострий токсичний гепатит, який, порівняно з клінічно здоровими тваринами, характеризується такими змінами: а) у тканині печінки – зниженням умісту гексозамінів на 17,8 % (р<0,001), гексуронових кислот – на 25,1 (р<0,05), сумарного вмісту оксипроліну, тирозину, гексозамінів та гексуронових кислот на 14,0 % (р<0,05);

б) у сироватці крові – підвищенням концентрації хондроїтинсульфатів (0,432 ± 0,013 г/л; р<0,01), глікопротеїнів (0,80±0,009 од., р<0,001), активності АлАТ у 2,1 рази (р<0,001) і АсАТ – у 1,19 рази (р<0,01).

3. Після введення білим щурам підшкірно карбону тетрахлориду в дозі 0,2 – 0,4 мл на 100 г маси тіла 2 – 3 рази на тиждень протягом трьох місяців розвивається цироз печінки, який проявляється такими ознаками : а) у тканині печінки – підвищенням вмісту гексозамінів – у 1,28 рази (р<0,001), оксипроліну – 3,35 (р<0,001), тирозину – у 1,25 рази (р<0,01), вмісту сумарної кількості оксипроліну, тирозину, гексозамінів і гексуронових кислот – на 43,5% (р<0,001);

б) у сироватці крові –лише значним підвищенням концентрації хондроїтин-

сульфатів (на 50,0 %; р<0,001) та активності АсАТ (р<0,001).

4. При клінічному дослідженні корів, хворих на спонтанну гепатодистрофію і цироз печінки, виявляються схожі клінічні симптоми: анорексія, гіпотонія передшлунків, інколи діарея, гепатомегалія (збільшення печінкового поля притуп-лення в 11- му міжреберному проміжку до 12–17 см).

5. Функціональний стан печінки у корів при цирозі, порівняно з гепатодистрофією, вирізняється більш низьким умістом альбумінів (на 21,5 %; р<0,05) та підвищеною кількістю b-ліпопротеїнів (р<0,001). Зміни активності аміно-

трансфераз, вмісту сечовини, білірубіну та холестеролу при обох захворюваннях майже однакові (р<0,5).

6. Спонтанна гепатодистрофія корів характеризується підвищенням умісту оксипроліну в тканині печінки на 26,8 % (р<0,01), тирозину – 31,3 (р<0,05), гексозамінів – 34,9 (р<0,001), суми оксипроліну, тирозину, гексозамінів і гексуронових кислот – 30,1 (р<0,001), а також суми всіх фракцій ГАГ на 14,8 % (р<0,001), порівняно з клінічно здоровими коровами. Зміни біохімічних компонентів тканини печінки у корів при цирозі характеризуються більш високим ступенем вірогідності (р<0,001) збільшення вмісту оксипроліну (на 74,4 %), тирозину (56,3), гексозамінів (58,1), гексуронових кислот (51,4) їх сумарної кількості (64,2), а також фракції тканинних ГАГ – гіалуронової кислоти (на 50 %)

порівняно з клінічно здоровими коровами. Вміст перерахованих показників сполучної тканини, а також хондроїтинсульфатів у корів, хворих на цироз печінки, був вірогідно більшим (р<0,05–0,001), ніж при гепатодистрофії.

7. У сироватці крові корів при спонтанній гепатодистрофії виявлені зміни окремих показників, що характеризують стан сполучної тканини, а саме: підвищення концентрації глікопротеїнів – на 14,7 % (0,47±0,013 од, р<0,05), хондроїтин-6-сульфату – 27,6 (5,54±0,42 од, р<0,05) та гепарансульфату – на 39,3 % (1,56±0,06 од., р<0,01). При цирозі печінки, на відміну від гепатодистрофії, підвищується рівень усіх показників сполучної тканини в сироватці крові, причому ці зміни характеризуються більш високим ступенем вірогідності (р<0,01–0,001): концентрація хондроїтинсульфатів підвищується у 2,6 рази (0,13±0,006 г/л, р<0,001; при гепатодистрофії вона зменшується); глікопротеїнів – на 46,3 % (0,60±0,022 од., р<0,01), хондроїтин-6-сульфату – 87,8 (8,15±0,38 од., р<0,001), хондроїтин-4-сульфату – на 45,2 % (3,66±0,08 од., р<0,001), гепарансульфату – у 2 рази (2,26±0,08 од., р<0,001).

8. Основними біохімічними показниками сироватки крові, за якими можна диференціювати цироз печінки від гепатодистрофії, є значно виражена гіпоальбумінемія (14,4–27,0 проти 27,2–32,7 г/л) та зміни тестів, що характеризують стан сполучної тканини: збільшення вмісту загальних хондроїтинсульфатів (0,11–0,14 проти 0,03–0,06 г/л), глікопротеїнів (0,55–0,68 проти 0,42–0,51 од.), хондроїтин-6-сульфату (7,0–9,3 проти 4,1–6,5 од.), хондроїтин-4-сульфату (3,5–3,9 проти 2,2–2,6 од.) та гепарансульфату (2,1–2,5 проти 1,4–1,7 од.)

9. Гепатодистрофія у корів, ускладнена розвитком гострого ацидозу рубця, на 1–7-у добу захворювання характеризується підвищенням у сироватці крові активності трансфераз (АсАТ; АлАТ) і вмісту білірубіну, на 14-у добу – зниженням умісту альбумінів і сечовини. Поступове підвищення вмісту глікопротеїнів (0,55±0,06 од.) і хондроїтинсульфатів (0,129±0,004 г/л) з 14–28 доби свідчить про фібротизацію печінки.

10. Дослідженням функціонального стану печінки високопродуктивних корів у зимовий період упродовж трьох років встановлено, що згодовування тваринам несвіжої пивної дробини (10–12 % від поживності), на фоні незбалансованого раціону призводить до розвитку гепатодистрофії з поступовою фібротизацією печінки, на що вказує збільшення вмісту в сироватці крові корів глікопротеїнів на 26,7 % (0,57±0,02 од; р<0,01) і хондроїтинсульфатів у 2,3 рази (0,18±0,009 г/л, р<0,001); патологічні зміни паренхіми печінки підтверджуються підвищенням активності АсАТ і АлАТ та зниженням вмісту загального білка (р<0,01).

Публікації автора:

1. Тимошенко О.П., Кібкало Д.В. Біохімічні показники при ацидозі рубця у корів // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: / Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. – Вип. 8, ч. 2. – Харків, 2001. – С. 36–39.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

2. Кібкало Д.В. Оцінка стану здоров’я бугаїв-плідників та ремонтних бугайців господарства “Харківплемсервіс” на підставі біохімічних досліджень при диспансеризації // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: / Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. – Вип. 9, ч. 2. – Харків, 2001. – С. 189–192.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

3. Тимошенко О.П, Кібкало Д.В. Проблеми клінічної біохімії в ветеринарній медицині на сучасному етапі розвитку // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Том 4 (№2). – Ч. 1. – Львів, 2002. – С. 150–153.

Дисертант проаналізував літературні джерела, узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

4. Кібкало Д.В., Боровков С.Б. Доцільність використання розширеного комплексу біохімічних показників при обстеженні корів // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. – Том 2 (21). – Полтава, 2002. – С. 272–275.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

5. Кібкало Д.В. Визначення вірогідності змін показників метаболічного профілю корів залежно від їхнього фізіологічного стану та фактору часу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 25, ч. 2. – Біла Церква, 2003. – С.128–132.

6. Кібкало Д.В. Апробація теоретично обґрунтованого, розширеного комплексу біохімічних показників при диспансеризації корів // Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. – Вип. 11, ч. 2. – Харків, 2003. – С. 338–343.

7. Показники сполучної тканини при ушкодженнях печінки у щурів в експерименті та при захворюваннях печінки у корів / О.П.Тимошенко, Д.В. Кібкало, Т.І.Гуліда, Л.П.Рябкова // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2003. – № 6. – С. 53–56.

Дисертант організував і провів експерименти, відбір проб крові і печінки, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

8. Тимошенко О.П., Кібкало Д.В., Бирка В.С. Біохімічні показники сполучної тканини в диференційній діагностиці цирозу печінки та гепатодистрофії у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 28. – Біла Церква, 2004. – С. 227–233.

Дисертант організував і провів експерименти, відбір проб крові і печінки, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові і печінки, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.