Анотація до роботи:

Данільченко С.І. Гемостаз при абдомінальній хірургічній патології у тварин та його корекція при гнійному перитоніті у собак. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007.

Дисертація присвячена вивченню змін систем макроциркуляторного, тканинного гемостазу, фібринолізу, протеолізу та інгібіторного потенціалу серозних оболонок і плазми крові у свиней, собак і молодняку великої рогатої худоби в нормі та при абдомінальній хірургічній патології. За результатами дослідження зазначених систем розроблено ефективні, патогенетично обґрунтовані схеми лікування собак із гнійним перитонітом. Водночас доведена достатньо діагностична цінність ультразвукового дослідження абдомінальної патології в поєднанні з рентгенодіагностикою.

Також доведено діагностичну цінність методу гемостазологічного дослідження серозних оболонок у тварин із різним типом запальної реакції при розвитку спайкового процесу, що залежить як від абдомінальної патології, так і від функціональної активності тканинного гемостазу. При цьому встановлено, що після румінотомії у великої рогатої худоби та перитоніті в собак в очеревині та сальнику створюються передумови для розвитку спайок.

Уперше для лікування собак із гнійним перитонітом обґрунтовано застосування препарату “Гелофузин” та мазі “Левосин”. Доведено, що застосування “Гелофузину” сприяє швидкому (на 1-шу добу) підвищенню та нормалізації об'єму циркулюючої крові, відновленню мікроциркуляції, гемодинаміки, проявляє опосередкований детоксикаційний ефект, зменшує смертність тварин на 44,4%. Використання препарату “Гелофузин” у комплексі з місцевою терапією (мазь “Левосин”) при гнійному перитоніті скорочує тривалість токсичної стадії у 2,4 раза, а термін лікування – у середньому в 1,8 раза разом з позитивними динамічними змінами фібринолізу, метаболітів фібриногену, стабілізацією антикоагуляційного та протеїназно-інгібіторного потенціалу плазми крові, порівняно з традиційним лікуванням.

1. У дисертаційній роботі представлено нове розв’язання проблеми діагностики та патогенезу абдомінальної хірургічної патології у тварин. При цьому наведена її ультрасонографічна, рентгенологічна та гемостазологічна характеристика. Доведена патогенетична роль макроциркуляторного та тканинного гемостазу, фібринолізу і калікреїн-кінінової системи при грижах та крипторхізмі у свиней, копростазі, піометрі та перитоніті в собак, у перебігу післяопераційного періоду у великої рогатої худоби. На основі вивчення стану зазначених систем обґрунтовано метод лікування перитоніту в собак із застосуванням інфузійного препарату “Гелофузин” та інтраперитонеального введення мазі “Левосин”, що дозволяє зменшити частоту летальних випадків на 44,4% та скоротити термін лікування у середньому в 1,8 раза.

2. Ультразвукове дослідження істотно доповнює рентгенодіагностику абдомінальної хірургічної патології у собак і свиней. УЗД дозволяє визначати характер вмістимого грижового мішка, перистальтичні рухи кишечнику, диференціювати грижі від абсцесів, кіст і гранульом. Проте у кнурів-крипторхідів сім’яники, зафіксовані на дуже короткій брижі спереду нирок, не візуалізуються. У собак із гнійним перитонітом на ехограмах розлита ехонегативна зона – як свідчення наявності ексудату, з ехопозитивними включеннями між петлями кишечнику без його перистальтичних рухів, при спайковій кишковій непрохідності – неоднорідна ехощільність тканин, при копростазі – чітка зона середньої ехогенності з гіперехогенним обідком.

3. За фібринолітичним, протеолітичним та інгібіторним потенціалом парієтальна очеревина та великий сальник у тварин різних видів знаходяться у такій послідовності: собаки > свині > молодняк великої рогатої худоби, а за прокоагулянтною активністю – навпаки: серозні оболонки молодняку великої рогатої худоби > свиней > собак.

4. При абдомінальній патології у свиней підвищується фібринолітичний потенціал серозних оболонок – головним чином, за рахунок тканинного активатора плазміногену. При грижах різної локалізації сумарний фібриноліз очеревини підвищується в середньому на 76–80 мм², при крипторхізмі – до +30,2±3,35 мм², але найбільше у сальнику – до +262,7±5,53 мм². Водночас значно посилюється протеолітична реакція (в очеревині – в 1,6–3,2 раза, у сальнику – в 1,5 раза) при недостатньому рівні тканинних інгібіторів протеїназ, що при додатковій травмі може сприяти розвитку ускладнень.

5. Після румінотомії в очеревині активуються коагуляційна ланка гемостазу та кініногенез у сальнику, знижується вміст інгібіторів, зменшується активність тканинного активатора плазміногену (-8,66±0,25 мм²), а в сальнику, навпаки – підвищується (+46,2±3,04 мм²). У зв’язку з цим, зважаючи на анатомо-топографічні особливості великого сальника у великої рогатої худоби та недостатню інгібіторну ємкість тканин, у післяопераційний період створюються умови для розвитку спайкового процесу.

6. При піометрі, копростазі, спленомегалії та перитоніті у собак знижується вміст у крові гемоглобіну – на 16,7%, 10,9%, 18,2% і 31,5% та кількість еритроцитів – на 23,3%, 20,5%, 33,6% і 31,1% відповідно, а при перитоніті – ще й величина гематокриту (на 15,9%). Одночасно в усіх випадках розвивається нейтрофільний лейкоцитоз з різним ступенем зрушення ядра вліво. При цьому лімфоцитопенія виявляється лише при спленомегалії та перитоніті. При копростазі зазначені зміни на фоні відносної моноцитопенії свідчать про пригнічення функції системи мононуклеарних фагоцитів.

7. При спленомегалії, піометрі та копростазі в собак у серозних оболонках зменшується сумарний фібриноліз (від -68,8±11,2 мм² у сальнику при спленомегалії до -278,9±12,3 мм² у сальнику при копростазі) при одночасному підвищенні рівня плазмінової активності (в середньому на 43,1 мм²), що свідчить про активацію фібринолізу по внутрішньому шляху через контактний фактор Хагемана. Разом з цим в екстрактах очеревини та сальника відбувається накопичення як попередника, так і власне самих кінінів із частковим компенсаторним підвищенням – переважно у сальнику, кількості їх інгібіторів. Такі зміни є компенсаторними щодо розвитку спайкового процесу.

8. При перитоніті в очеревині та сальнику істотно знижуються фібринолітичні властивості (-330,7±11,3 мм²; р<0,001 і -198,4±12,2 мм²; р<0,001 відповідно), відбувається активне споживання факторів згортання (подовження ПЧ в очеревині (+3,34±0,31с), сальнику (+3,53±0,48с), підвищення активності в сальнику тканинної фібринази (+2,08±0,23с)), посилення кініногенезу системи при недостатності інгібіторного потенціалу, що є передумовою для розвитку системної запальної реакції, а в подальшому – спайкового процесу.

9. У собак з абдомінальною патологією макроциркуляторний гемостаз характеризується станом гіперкоагуляції, який проявляється гіперфібриногенемією, накопиченням у крові розчинного фібрину, зниженням за рахунок t-PA, активності фібринолізу (в 1,1–1,3 раза), посиленням продукції кінінів (зниження рівня ПК в 1,4–1,6 раза (р<0,001), подовженням ПЧ в 1,1–1,2 раза (при піометрі та перитоніті), зниженням активності ФХІІІ у 1,4–1,5 раза (крім копростазу). При цьому в собак із копростазом виявляється дефіцит антитромбінових факторів – Пр.С та ₂-М, при піометрі зменшується в 1,5 раза (p<0,001) кількість ₁-ІП, а при спленомегалії розвивається потенційна форма дефіциту АТ-ІІІ (79,3±4,02 %; p<0,001). Розвиток перитоніту, крім цього, супроводжується зниженням ₁-ІП – в 1,2 раза, ₂-М – у 5 разів з компенсаторним підвищенням в 1,4 раза СІ-І. Наявність при зазначених патологіях коагулопатії споживання, пригнічення фібринолізу, протеїназно-інгібіторного дисбалансу зумовлює необхідність корекції цих патогенетичних змін.

10. Застосування “Гелофузину” при гнійному перитоніті в поєднанні з антибіотикотерапією, лапаротомією та лаважем черевної порожнини розчинами антисептиків сприяє швидкому підвищенню та нормалізації об’єму циркулюючої крові (кількість еритроцитів збільшується до 4,7±0,15 Т/л, величина гематокриту – до 39,6±3,25 % (р<0,05), відновленню мікроциркуляції та гемодинаміки, дає опосередкований детоксикаційний ефект, що дозволяє зменшити смертність собак на 44,4%.

11. Застосування при гнійному перитоніті в собак препарату “Гелофузин” у комплексі з місцевим використанням мазі “Левосин” характеризується динамічною нормалізацією, починаючи з 4-ї доби, концентрації фібриногену, активності ФХІІІ, посиленням фібринолізу за рахунок t-РА (+214,4±5,71 мм²; p<0,01), відновленням антитромбінового потенціалу та контрольованою протеолітичною реакцією крові (підвищення кількості ₁-ІП – в 1,5 раза, ₂-М – в 4,7 раза, СІ-І – в 1,8 раза, p<0,001). При цьому зазначені зміни скорочують тривалість токсичної стадії перитоніту у 2,4 раза (p<0,001), а термін лікування – у середньому в 1,8 раза, порівняно з традиційною ревізією черевної порожнини, промиванням її антисептиками, антибіотикотерапією та внутрішньовенним уведенням 5%-ного розчину глюкози.

Публікації автора:

1. Рубленко М., Данільченко С., Подвалюк Д. Ультразвукова діагностика гриж та крипторхізму у свиней // Вет. медицина України. – 2005. – № 6. – С. 34–36. (Дисертант брав участь у виконанні ультразвукової діагностики, провів інтерпретацію та аналіз одержаних результатів).

2. Данільченко С.І. Ультразвукова та рентгенологічна діагностика абдомінальної патології у собак // Наук. вісник. Львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 2(29). – Ч. 1. – С. 48–53.

3. Рубленко М.В., Данільченко С.І. Вплив екстрактів очеревини та великого сальника на гемостазологічні показники плазми донорів при абдомінальних операціях у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 34. – С. 130–135. (Дисертант проводив відбір проб та лабораторні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

4. Рубленко М.В., Данільченко С.І. Зміни гемостазологічного стану парієтальної очеревини та великого сальника в нормі та при абдомінальній патології у собак і великої рогатої худоби // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. – Суми, 2006. – Вип. 1–2 (15–16). – С. 166–172. (Дисертант проводив відбір проб та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

5. Данільченко С.І., Рубленко М.В. Гематологічні та гемостазологічні зміни крові у собак за абдомінальної хірургічної патології // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 3(30). – Ч. 1. – С. 20–26. (Дисертант виконував гематологічні та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

6. Данільченко С.І. Клінічна та гематологічна характеристика застосування препарату “Гелофузин” при перитоніті у собак // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2006. – Вип. 36. – С. 37–42.

7. Рубленко М.В., Данільченко С.І. Стан системи гемостазу при гнійному перитоніті у собак за різних засобів інфузійної терапії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2006. – Вип. 41. – С. 172–180. (Дисертант брав участь у лікуванні тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

8. Гемостазологічне обґрунтування застосування препарату “Гелофузин” та мазі “Левосин” при лікуванні собак з гнійним перитонітом / М.В. Рубленко, С.І. Данільченко, В.В. Рухляда, С.І. Тарануха // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2006. – № 4. – С. 174–178. (Дисертант лікував тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, відбирав проби для мікробіологічного дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

9. Рубленко М.В., Данільченко С.І. Активність калікреїн-кінінової системи в тканинах і плазмі крові при абдомінальній хірургічній патології та за різних схем лікування собак з гнійним перитонітом // Сільський господар. – Львів, 2006. – № 11–12. – С. 17–21. (Дисертант відбирав проби для гемостазологічного дослідження, проводив клінічні дослідження та лікування тварин, виконував обробку та аналіз одержаних результатів).

10. Пат. 24024 UA МПК (2007) А61D 1/00 А61D 7/00 Спосіб комплексного лікування собак при гнійному перитоніті: Пат. 24024 UA МПК (2007) А61D 1/00 А61D 7/00 М.В. Рубленко, С.І. Данільченко, С.В. Рубленко; Держ. департамент інтелектуальної власності. Заявл. u 2007 02295 від 03.03.2007.; Опубл. 11.06.2007; Бюл. №8. – 4 с. (Дисертант брав участь у лікуванні тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).