Анотація до роботи:

Деркач М.П. Газогідродинамічні особливості експлуатації газосховищ у виснажених покладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.13 – Нафтогазопроводи, бази та сховища. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, 2002.

Дисертація присвячена вирішенню задач формування і експлуатації штучного газонасиченого об’єму підземних сховищ газу (ПСГ) в покладах, які розроблялися з пружноводонапірним режимом, а також дослідженню роботи колекторної системи збору газу на ПСГ. На прикладі Опарського і Більче-Волиця-Угерського ПСГ вирішені питання визначення пружного запасу водоносного басейну покладів, впливу заводнення на формування газонасиченого об’єму ПСГ і режим його циклічної експлуатації. Визначено тривалість часу формування штучних покладів ПСГ і фактори, які впливають на величину газонасиченого об’єму сховища. Виявлені причини зменшення продуктивності експлуатаційних свердловин при використанні колекторної системи збору газу.

1. На підставі досліджень газогідродинамічних особливостей експлуатації газосховищ, створених у виснажених газових покладах з пружноводонапірним режимом розробки, розв’язано важливу науково технічну задачу виявлення закономірностей формування штучного газонасиченого покладу ПСГ і режиму його експлуатації. Пружний запас водоносної частини IV-VI горизонтів Опарського ПСГ і XVI горизонту Більче-Волиця-Угерського ПСГ відповідає закону Гука і сумарний об’єм заводнення штучних покладів прямопропорційний величині середнього тиску в газосховищі, а тому, для стабілізації показників циклічної експлуатації газосховищ необхідно підтримувати величину середнього тиску в сховищі сталою. При повному виснаженні покладів пружний запас водоносної частини басейну буде пропорційний початковому гідростатичному тиску, тобто рівний початковому газонасиченому об’єму.

2. Період повної стабілізації середнього тиску в газосховищі і в водоносній частині басейну рівний часові розробки покладу на виснаження з газопружним режимом роботи, тобто часові прояву першої фази пружноводонапірного режиму. В цей період формується газонасичений об’єм штучного покладу, величина якого відповідатиме середньому за цикл відбору-нагнітання тискові в газосховищі. Оскільки для замкненого водоносного басейну радіус впливу штучного покладу газосховища при його циклічній експлуатації залежить від співвідношення між часом першої фази пружноводонапірного режиму розробки покладу і тривалістю циклу роботи ПСГ, і час фази значно перевищує тривалість циклу, то об’єми заводнення покладу ПСГ будуть незначні і всі газодинамічні розрахунки циклічної експлуатації газосховищ можна вести за формулами для газового режиму роботи покладу. При цьому похибка у визначенні величини газонасиченого об’єму, наприклад, для Опарського ПСГ не перевищує 1,2%.

3. Нерівномірне охоплення газонасиченого об’єму пласта експлуатаційними свердловинами супроводжується утворенням т.зв. “застійних зон”. Залучення їх в експлуатацію може бути досягнуте тільки за рахунок буріння додаткової кількості свердловин, розміщених на площі з врахування їх фактичного радіуса дренажу. Газодинамічні розрахунки підтверджують необхідність буріння на Опарському ПСГ додатково 61 свердловини, в т.ч. на IV горизонт – 9, на V горизонт – 31, і на VI горизонт – 21 свердловину.

4. Невиконання в системах збору газу умови циліндричності потоку супроводжується появою додаткового динамічного опору, еквівалентного раптовому звуженню, який впливає на роботу всіх ланок системи збору газу як до, так і після місця його появи. Тому при проектуванні або модернізації існуючої колекторної системи збору газу допустиму кількість свердловин n, приєднаних до колектора, необхідно визначати з умови n S_кол/S_шл. Економічна ефективність від впровадження рекомендацій з модернізації колекторної системи збору газу полягає в тому, що тільки на Більче-Волиця-Угерському ПСГ це призведе до збільшення продуктивності свердловин на 35-40%.

Публікації автора:

1. Гімер Р.Ф., Гімер П.Р. Деркач М.П. Підземне зберігання газу. – Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 215 с.

2. Деркач М.П., Войціцький В.П., Грищук С.Г. Забезпечення надійності експлуатаційних свердловин на ПСГ (на прикладі ПСГ ДП “Львівтрансгаз”) // Наук.-техн. збірник: Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. № 35 (том 5). – Івано-Франківськ, 1998. – С. 53-58.

3. Гімер Р.Ф., Гімер П.Р., Деркач М.П. Формування газонасиченого об’єму газосховища. – Нафтова і газова промисловість. – 2000. – №5. – С. 57-59.

4. Деркач М.П. Роль підземних сховищ газу в надійності транзитних поставок газу до Європи та газопостачання споживачів України. – Нефть и газ. – 2001. – № 4. – С. 2-8.

5. Деркач М.П. Ефективність колекторної схеми збирання і розподілу газу. – Нафтова і газова промисловість. – 2001. – № 2. – С. 48.

6. Деркач М.П., Войціцький В.П. Досвід створення та циклічної експлуатації Більче-Волицько-Угерського підземного газосховища // Нафта і газ України. Збірник наукових праць, Харків, 1996. – С. 67-86.

7. Деркач М.П., Буняк Л.К. Стан, проблеми і перспективи розвитку трубопровідного транспорту нафти і газу та підземних газосховищ у Західному регіоні України // Стан, проблеми і перспективи розвитку Нафтового комплексу у Західному регіоні України. Матеріали однойменної конференції. НТЗ УНГА. – Львів. – 1995. – С. 18-20.

8. Деркач М.П., Войціцький В.П., Савків Б.П., Спанчак В.І Саморозгвинчування фонтанних труб при експлуатації підземних сховищ газу та його попередження // Матеріали науково-практичної конференції
   УНГА “Нафта і газ України”. – Харків. – 1996. – С. 71.

9. Деркач М.П., Войціцький В.П., Бойко Р.В. Досвід проведення інтенсифікації роботи свердловин на ПСГ “Львівтрансгаз” // Матеріали науково-практичної конференції УНГА “Нафта і газ України”, т.2. – Полтава. – 1998. – С. 151.

10. Іващенко О.М., Войціцький І.В., Деркач М.П. Вплив основних геолого-промислових чинників на досконалість підземних сховищ газу західних областей України // НТЗ “Питання розвитку газової промисловості України”, вип. XXVII (до 40-річчя УкрНДІгазу), Харків, 1999 р. С. 129-134.

11. Гімер Р.Ф., Деркач М.П. Формирование газонасыщенного объема газохранилища в истощенных залежах с упруговодонапорным режимом их разработки // Wydanie konferencyjne. Problemy naukowo-badawcze i rozwojowe pozukiwa i eksploatacji z gazu ziemnego i ropy naftowej. – Krakw. – 2000. – С. 721-723

12. Гімер П.Р., Деркач М.П. Вплив сумісної роботи свердловин і збірного колектора на продуктивність свердловин ПСГ // Збірник наукових праць. Матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Нафта і газ України – 2000”. Івано-Франківськ, 31.10-3.11.2000. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – т.3. – С. 98.

13. Гімер Р.Ф., Деркач М.П. Закономірності обводнення газового покладу XVI горизонту Угерсько-Більче-Волицького ПСГ // Збірник наукових праць. Матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Нафта і газ України – 2000”. Івано-Франківськ, 31.10-3.11.2000. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – т.3. – С. 97-98