1. У дисертації подається нове вирішення наукової проблеми встановлення змісту терміну “гармонізація” та його співвідношення з термінами “уніфікація”, “адаптація”, “апроксимація”, “наближення (зближення)” в контексті позначення цим терміном процесу приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС. Порівняльно-правовий аналіз практики застосування цих термінів свідчить, що термін “гармонізація” має широке та вузьке значення. У широкому значенні він виступає синонімом “наближення” та “апроксимації”, оскільки позначає односторонні дії з боку України щодо приведення положень її законодавства у відповідність до законодавства ЄС. Односторонність процесу робить некоректним вживання в цьому контексті терміну “зближення”, семантика якого вказує на одночасне взаємоузгодження нормативних масивів двох або більше держав. Щодо співвідношення термінів “гармонізація” та “адаптація”, то останній має більш широке значення, оскільки згідно законодавства України позначає зближення з acquis communautaire - сучасною правовою системою ЄС, участь України у конвенціях Ради Європи, а також виконання всього комплексу заходів, необхідних для відповідності критеріям ЄС, встановлених для держав, що мають намір вступити до нього. Проведення уніфікації правового регулювання окремих питань у законодавствах різних держав чи то на рівні міжнародного права, чи то права ЄС, завжди відбувається шляхом встановлення єдиної норми права, яка однаково діє, застосовується та тлумачиться в законодавствах відповідних держав. Тому уніфікація є одним з способів наближення законодавств різних держав, альтернативою якій в ЄС стала гармонізація, що здійснюється шляхом прийняття інститутами ЄС директиви, яка встановлює єдину кінцеву мету правового регулювання, і самостійного обрання державами-членами шляхів досягнення цієї мети (тобто виконання директиви). На підставі такого розуміння гармонізації в ЄС можна говорити про вживання цього терміну у вузькому значенні для позначення процесу приведення у відповідність до директив національних законодавств держав-членів або держав-асоційованих членів. 2. У дисертації визначено зміст гармонізації непрямого оподаткування в ЄС. Застосування історичного методу дослідження форм та методів проведення в ЄС гармонізації непрямих податків доводить, що гармонізація законодавств держав-членів про непряме оподаткування є цілеспрямованим правотворчим процесом, що складається з правотворчої діяльності інститутів ЄС з прийняття директив, якими встановлюється єдина кінцева мета правового регулювання непрямих податків в державах-членах, та подальшої правотворчої діяльності держав-членів з приведення національного законодавства у відповідність до таких директив, повної імплементації їх вимог у національному законодавстві. 3. На базі результатів дослідження змісту гармонізації непрямих податків в ЄС подається обґрунтування змісту гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Відповідно, для України гармонізація податкового законодавства з законодавством ЄС про непряме оподаткування полягає у виконанні вимог директив про гармонізацію непрямих податків в ЄС шляхом внесення відповідних змін і доповнень до чинного податкового законодавства України та прийняття нових нормативно-правових актів відповідного змісту. У дисертації підкреслюється об’єктивна неможливість уніфікації законодавств про непряме оподаткування як держав-членів ЄС, так і України, в зв’язку зі збереженням податкового суверенітету. 4. У дисертації подається нове вирішення наукової проблеми механізму ефективного проведення гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Пропонується виокремлення чотирьох стадій у механізмі гармонізації. Перша стадія передбачає ретельний аналіз директив ЄС про гармонізацію непрямих податків, порівняння їх вимог з положеннями законодавства України й відповідного зведення результатів проведеного аналізу у переліку розбіжностей положень законодавства України та ЄС. Друга стадія вимагає встановлення пріоритетності усунення цих розбіжностей, а також визначення способів їх усунення. На третій стадії потрібно встановити, до яких чинних нормативно-правових актів України необхідно вносити зміни та доповнення з метою виконання положень директив ЄС про гармонізацію непрямих податків, а також потребу у нових нормативно-правових актах. Нарешті четверта стадія полягає у проведенні юридико-технічної, нормопроектувальної роботи, спрямованої на створення проектів нормативно-правових актів, обумовлених процесом гармонізації. 5. У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання визначення ефективної форми проведення гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування, що виявляється в пропозиції створення спеціальних законів, предметом яких є гармонізація. Такі спеціальні закони повинні відображати предмет гармонізації в своїй назві, містити посилання на положення директив ЄС, у відповідності до яких у законодавство України ці закони вносять обумовлені гармонізацією зміни та доповнення. Спеціальні закони про гармонізацію податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування потрібні принаймні до набуття Україною членства в ЄС, оскільки за допомогою спеціальних законів можна забезпечити системне проведення гармонізації, яке полягає в імплементації норм директив ЄС в їх цілісності й нерозривному зв’язку, а також забезпечити поступовість проведення гармонізації непрямих податків, оскільки будь-яким змінам в законодавстві України, обумовленим гармонізацією, має передувати фінансово-економічний аналіз таких змін. 6. У дисертації подається вирішення наукового завдання гармонізації законодавства України про ПДВ з законодавством ЄС, що виявляється в ідентифікації змін та доповнень до законодавства України, обумовлених імплементацією вимог директив ЄС. Такі зміни та доповнення стосуються наступного кола питань: розмежування платника податку та податкового боржника, ідентифікації платників податку та податкових боржників, особливостей визначення бази оподаткування та встановлення вартості послуг, правил визначення місця здійснення поставки товарів та надання послуг, визначення податкової події та моменту виникнення податкових зобов’язань, порядку здійснення бюджетних відшкодувань платнику податку та порядку зменшення його податкових зобов’язань по ПДВ, надання податкових пільг, встановлення податкового періоду та ставок ПДВ (звичайної та зменшеної), введення спрощених схем справляння ПДВ, спеціальних схем оподаткування ПДВ вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. 7. У дисертації подається вирішення наукового завдання гармонізації законодавства України про акцизні збори з законодавством ЄС, що виявляється в ідентифікації змін та доповнень до законодавства України, обумовлених імплементацією вимог директив ЄС. Такі зміни та доповнення стосуються наступного кола питань: впровадження системи податкових складів, підготовки законодавчого підґрунтя для введення режиму відстрочення сплати акцизу, регулювання порядку пересування підакцизної продукції в режимі відстрочення сплати акцизу, порядку набуття існуючими виробниками підакцизної продукції статусу уповноважених власників складів, визначення та наділення органу виконавчої влади компетенцією в сфері здійснення контролю за діяльністю податкових складів, введення спеціальних схем оподаткування акцизами, поступове наближення структур та рівня ставок акцизних зборів на підакцизну продукцію до встановлених в ЄС. 8. У дисертації надається вирішення науковій проблемі проведення гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування, що виявляється в наданні пропозицій до конкретних статей законів України “Про податок на додану вартість”, “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби”, “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”, “Про ставки акцизного збору і ввізного мита та деякі товари (продукцію)”, Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, а також Проекту податкового кодексу України. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України з метою їх гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування узагальнені у порівняльній таблиці положень законодавства України та ЄС про ПДВ та акцизні збори (додаток 2). |
