Анотація до роботи:

Войтюк Б.Ю. Галофільна рослинність Північно-Західного Причорномор’я (синтаксономія, сучасний стан, напрямки трансформації, охорона та використання). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Розроблено синтаксоносмію галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор’я за методом Ж. Браун-Бланке. Побудована схема включає 11 класів 17 порядків, 22 союзи та 95 асоціацій рослинності. Синтаксони галофільної рослинності охарактеризовані за флористичним складом, синекологією, синморфологією. Проведено аналіз синтаксонів галофільної рослинності на предмет фітосозологічної цінності, описано екологічні та ценотичні особливості деяких рідкісних видів. Проведено порівняльно-флористичний аналіз синтаксонів галофільної рослинності з метою з’ясування флористичної спорідненості синтаксонів галофільної рослинності та підтвердження самостійного існування у ранзі класу угруповань степової рослинності на засолених субстратах (клас Festuco-Limonietea). Описано напрямки трансформації синтаксонів рангу союзу при зміні факторів зовнішнього середовища та при антропогенному навантаженні. Описано фітоценотичний діапазон існування рідкісних видів-галофітів та дано рекомендації для охорони деяких синтаксонів. Охарактеризовано основні закономірності поширення галофільної рослинності у Північно-Західному Причорномор’ї.

Одержані дані можуть бути використані при вирішенні питань екології, продуктивності і динаміки рослинних угруповань південно-західної України, у практиці природоохоронної справи, землеустрої природно-заповідних територій і територій з інтенсивною господарською діяльністю в межах Степової зони.

За темою роботи опубліковано 15 статей у фахових виданнях, а також тези 2 доповідей.

1. Вперше складена синтаксономічна схема галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор’я за методом Ж. Браун-Бланке, яка включає 95 асоціацій, 22 союзи, 17 порядків та 11 класів. З них 2 класи (Salicornietea fruticosae – 13 асоціацій та Thero-Salicornietea – 9 асоціацій) представляють угруповання справжньосолончакової рослинності; засолено-лучні угруповання представлені чотирма класами – Asteretea tripolium (24), Festuco-Puccinellietea (14), Juncetea maritimi (10) та Molinio-Juncetea (3 асоціації); три класи репрезентують угруповання морської літоралі – Cakiletea maritimi (3), Crithmo-Staticetea та Crypsetea aculeatae (по 2 асоціації); рослинність засолених степів представлена класом Festuco-Limonietea (8), галофітизовані повітряно-водні та водно-болотні угруповання – класом Bolboschoenetea maritimi (9 асоціацій). Розраховані значення діагностичності видів для синтаксонів різного рангу, що дозволить спростити та підвищити якість визначення рослинних угруповань галофільної рослинності.

2. При проведенні порівняльно-флористичного аналізу синтаксонів класу Festuco-Limonietea Karpov et Mirk. 1986 виявилося, що вони відмінні від галофільно-лучних угруповань класу Festuco-Puccinellietea, до якого їх відносить ряд авторів. Отже, підтверджено поширення цих угруповань на території Північно-Західного Причорномор’я, а визнання класу Festuco-Limonietea Karpov et Mirk. 1986 є цілком доцільним.

3. Для галофільних рослинних угруповань Північно-Західного Причорномор’я характерний високий рівень флористичної спорідненості класифікаційно близьких синтаксонів. Підпорядковані одиниці класифікації в межах синтаксонів вищого рангу мають значно більші коефіцієнти флористичної спорідненості, ніж синтаксони з інших класів (порядків, союзів).

4. Найбільш близькими за флористичним складом є угруповання класів справжньо-солончакової (Salicornietea fruticosae і Thero-Salicornietea) та засолено-лучної (Festuco-Puccinellietea) рослинності, для яких характерне значне перекриття їх видових спектрів, зумовлене, очевидно, схожістю екологічних умов, в яких формуються ці угруповання .

5. Проведений аналіз флористичного складу й екологічних параметрів угруповань солончакової та засолено-лучної рослинності Північно-Західного Причорномор’я, дозволив встановити найбільш ймовірні, на нашу думку, напрямки трансформації синтаксонів при зміні лімітуючих екологічих факторів середовища існування.

6. Основним чинником трансформації галофільної рослинності у Північно-Західному Причорномор’ї є антропогенний фактор. Його дія призводить до загальної деградації та зникнення природних рослинних комплексів. Тому сучасними тенденціями розвитку галофільної рослинності, з одного боку, є зменшення площ природних фітоценозів у результаті знищення рослинності, пов’язаного із сільськогосподарським використанням земель та зміною гідрологічного режиму, а з іншого – відбувається розширення площ з галофільною рослинністю, пов’язане з формуванням рослинних угруповань на вторинно-засолених грунтах, а також неповночленних рослинних комплексів за участю галофільних видів в агрофітоценозах.

7. Охорона раритетних видів та рідкісних угруповань галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор’я здійснюється на задовільному рівні, оскільки близько 80% їх асоціацій та рідкісних видів охороняється на території Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників. Найрідкіснішими в регіоні є угруповання засолено-степової рослинності класу Festuco-Limonietea, які потребують заходів активної охорони. Описано ценотичний діапазон існування ряду рідкісних видів (Allium regellianum A. Becker ex Iljin, Puccinellia syvaschica Bilyk).

8. Вивчення галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор’я дозволило виявити основні закономірності її поширення. Встановлено, що більшість синтаксонів (рангом від асоціації до класу) мають широку представленість в межах регіону, окрім угруповань класів Festuco-Limonietea та Molinio-Juncetea, які поширені лише на території Дніпровської терасово-дельтової рівнини та в дельтах лиманів і великих річок. Найчастіше в межах Північно-Західного Причорномор’я трапляються угруповання класів солончакової (Salicornietea fruticosae, Thero-Salicornietea) та засолено-лучної (Asteretea tripolium, Festuco-Puccinellietea) рослинності, які представлені майже у всій приморській зоні, зниженнях вздовж долин лиманів, річок та тимчасових водотоків.

Публікації автора:

1. Войтюк Б.Ю. До історії вивчення галофільної рослинності України // Укр. Фітоцен. зб. – Київ. – 1999. – сер. А. т. 1-2(12-13). – С. 118-125

2. Войтюк Б.Ю. Синтаксономія галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор’я / Степові та галофітні екосистеми України. Зб. наук. праць присвячений 100 річчю з дня народження д-ра, проф. Г.І. Білика. – Київ, 2004 – С. 57-71 – Деп. в ГНТБ України 17.05.2004, № 24-Ук2004 // Анот. в Бібліогр. покажчику ВИНИТИ РАН „Депонированные научные работы” № 8(390), № б/о 11(16)

3. Войтюк Б.Ю., Уманець О.Ю., Соломаха І.В. Синтаксономія галофільної рослинності Чорноморського біосферного заповідника // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Збірник наукових праць. – Вип. 193: Біологія. – Чернівці: “Рута”, 2004. – С. 85-92

4. Соломаха В.А., Войтюк Б.Ю., Уманець О.Ю., Соломаха І.В. синтаксономія класу Festuco-Limonietea Karpov et Mirk. 1986 в Україні / Степові та галофітні екосистеми України. Зб. наук. праць присвячений 100 річчю з дня народження д-ра, проф. Г.І. Білика. – Київ, 2004 – С. 297-306 – Деп. в ГНТБ України 17.05.2004, № 24-Ук2004 // Анот. в Бібліогр. покажчику ВИНИТИ РАН „Депонированные научные работы” № 8(390), № б/о 11(30)

5. Соломаха І.В., Войтюк Б.Ю., Уманець О.Ю. Про зростання двох рідкісних видів у Причорномор’ї // Тези доповіді на Всеукраїнській конференції молодих вчених “Актуальные вопросы современного естествоиспытания”, Сімферопіль, 2001 р.

6. Уманець О.Ю., Войтюк Б.Ю., Соломаха І.В. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. IV. Ділянка Потіївська // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 2001 – Сер.А. Вип. 1(17). – с.66-86.

7. Уманець О.Ю., Войтюк Б.Ю., Соломаха І.В. Ценотичний діапазон існування рідкісного виду Allium regelianum A.Becker ex Iljin на території Чорноморського біосферного заповідника (Херсонська область) // Вісн. Київ. ун-ту імені Тараса Шевченка: Інтродукція та збереження рослинного різноманіттяю – 2002. – Вип. 5. – С. 63-64.

8. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Dichodon viscidum (M. Bieb.) Holub // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 68-69.

9. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Cerastium ucrainicum Pacz. ex Klokov // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 87-88.

10. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Cerastium pseudobulgaricum Klokov // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 96-97.

11. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Войтюк Б.Ю.,Бурда Р.І., Тихоненко Ю.Я. Cerastium holosteoides Fr. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 104-105.

12. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Cerastium ucrainicum Pacz. ex Klokov // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 87-88.

13. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Minuartia bilykiana Klokov // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 130-131.

14. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Войтюк Б.Ю., Тихоненко Ю.Я. Spergularia media (L.) C. Presl. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 206-207.

15. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Войтюк Б.Ю., Тихоненко Ю.Я. Spergularia salina J. Presl. et C. Presl. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 210-211.

16. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю., Єрмоленко В.М., Тихоненко Ю.Я., Гелюта В.А. Gypsophylla paniculata L. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 352-353.

17. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю., Тихоненко Ю.Я. Gypsophylla perfoliata L. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 360-361.

18. Федорончук М.М., Дідух Я.П., Бурда Р.І., Войтюк Б.Ю. Dianthus guttatus M. Bieb. // Екофлора України. – т. ІІІ. – 2002. – С. 416-417.