Дослідження умов ефективного функціонування й розвитку інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки (на прикладі ІКФ АР Крим) дозволило зробити наступні висновки та розробити рекомендації з перспективних напрямів інформаційно-консультаційної діяльності в регіоні: Сутність консультування полягає у процесі, при якому консультант теоретично і практично підтримує клієнта, спонукає його до дій і вирішення проблем, які виникли або назрівають. Основна мета діяльності інформаційно-консультаційних служб у аграрному секторі реалізується через систему завдань: розповсюдження спеціальних знань, впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки й технологій, надання сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню консультаційних послуг із питань аграрного виробництва та розвитку соціальної сфери села, підвищення рівня знань і удосконалення практичних навичок прибуткового господарювання в ринкових умовах. Система інформаційно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі економіки складається з чотирьох основних підсистем: інформаційно-довідкової, консультаційної, інноваційної, учбової.
Інформаційно-консультаційні формування створюються й функціонують за наступними моделями: державна університетська (США); державна міністерська (Німеччина, Канада, Польща); приватна (Великобританія, Франція); суспільна (Данія); змішана (Голландія, Україна, Росія). Учасниками інформаційно-консультаційної діяльності є урядові та державні організації й установи; виробничі сільськогосподарські та агропромислові формування, фермерські господарства; наукові й навчальні заклади; банки, кредитні і страхові організації; організації культури, дошкільної і шкільної освіти; органи й засоби масової інформації, сільський соціум.
Суб'єкти інформаційно-консультаційних відносин формують попит і пропозиції на послуги. Надання комерційних консультаційних послуг здійснюється за рахунок коштів замовника й розраховане на отримання додаткового доходу сільськогосподарськими товаровиробниками та сільськими жителями. Соціально орієнтовані консультаційні послуги є неприбутковими, але ефективними при реалізації державної аграрної політики. Послуги соціального характеру майже не представлені на ринку консультаційних послуг, тому цей напрямок інформаційно-консультаційної діяльності необхідно розвивати. Сільське господарство – один з напруженіших і складних видів господарської діяльності. Ситуація в АПК України й АР Крим піддається постійним змінам за рахунок реформ, що відбуваються в економічному і політичному житті нашого суспільства. Стан справ в АПК Криму на сьогоднішній день є складним. За роки кризи сільськогосподарське виробництво скоротилося в 2-3 рази, особливо у тваринництві, виноградарстві, овочівництві, плодівництві, тютюнництві й ефіроолійному виробництві.
Соціальні проблеми, які гальмують ефективність діяльності АПК в регіоні, залишаються не вирішеними. Соціальний капітал на селі отримає позитивну динаміку розвитку лише при стимулюючій державній політиці розвитку села, сільських підприємств, за умови поліпшення демографічної ситуації на селі. Одним із важелів ефективного розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури є сприяння й активна участь у житті селян-аграріїв інформаційно-консультаційних формувань. Порівняльний аналіз діючих консультаційних служб в АР Крим свідчить про активну діяльність даних об'єднань у підвищенні доходів, створенні робочих місць у сільській місцевості, забезпеченні консультаційної та правової підтримки фермерських господарств і сільських общин. Зафіксовано щорічне зростання інтересу сільських жителів і аграріїв до інформаційно-консультаційної діяльності.
Лідируюче місце з надання інформаційно-консультаційних послуг займає Кримський регіональний центр наукового забезпечення й інноваційного розвитку агропромислового виробництва – 35 %; друге місце – ІКЦ при ПФ «КАТУ» НАУ – 22 %; третє місце – ПАМ – 18 %, четверте місце – ПРІК ПРООН – 15 %; п'яте місце – Мінагрополітіки АР Крим – 12 %. Оцінивши актуальність і ефективність нових знань, які надаються сільгосптоваровиробникам інформаційно-консультаційними формуваннями (ІКФ), доведено, що найбільший інтерес викликають послуги з технології виробництва (4,24 бали), не користуються попитом – програми розвитку сільської місцевості (3,23 бали) та реалізації молодіжних програм (2,46 балів). Використана методика розрахунку комплексного показника розвитку соціальної сфери дозволила визначити рейтинг усіх районів АР Крим за рівнем розвитку соціальної сфери аграрного сектора. Результати даного аналізу використані при розробці концептуальних підходів до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільських територій на найближчу перспективу.
Концептуальні підходи інформаційно-консультаційного забезпечення повинні стати орієнтиром для органів державної влади, а також для органів місцевого самоврядування при вирішенні питань, що стосуються соціально-економічного розвитку аграрного сектора й сільських населених пунктів АР Крим, в умовах реалізації Концепції соціально-економічного розвитку АРК. У рекомендованих пропозиціях запропоновані механізми реалізації даних концептуальних підходів і очікувані результати від їх реалізації в межах євроінтеграційних планів. Використання послідовних етапів організації ІКФ в аграрному секторі регіону, дозволило обґрунтувати варіант пріоритетного напрямку розвитку інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільського соціуму. Варіантом ІКФ, яке спеціалізуватиметься на наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг, може стати Регіональна інформаційно-консультаційна служба, створена на базі ПФ «КАТУ» НАУ. ІКФ, утворене на базі регіонального вищого навчального закладу, відповідає всім необхідним вимогам і зможе тісно взаємодіяти з різними науково-дослідними організаціями й державними структурами влади та управління. Ухвалюючи конкретні рішення про створення регіональної служби й організацію її функціонування, були враховані особливості АР Крим як об'єкту інформаційно-консультаційної діяльності, вивчені потреби в інформаційно-консультаційних послугах, зроблений точковий та інтервальний прогноз попиту та пропозиції на інформаційно-консультаційні послуги на період до 2010 року, визначені стратегічні цілі, завдання, принципи функціонування, організаційна структура регіональної ІКС ПФ «КАТУ» НАУ.
Для ефективного функціонування і розвитку Регіональної ІКС необхідно передбачити: базову підготовку кадрів для ІКС в межах програми вищої аграрної освіти; професійне навчання й підвищення кваліфікації експертів і консультантів, а також ознайомлення робітників ІКС питанням методології консультування, організації, планування й управління роботою ІКС. Основними методами роботи регіональної ІКС повинні стати: постійний моніторинг інформаційних потреб сільських товаровиробників, їхніх партнерів, жителів сільської місцевості для прогнозування та вирішення виникаючих проблем регіонального агропромислового виробництва; надання відповідей на поточні питання, що виникають у товаровиробників і сільських жителів з виробничо-господарської й підприємницької діяльності, оперативного управління підприємством; систематизація та збір інформації, створення бази даних за інформацією з різних джерел, пошук нових джерел знань та інформації; участь у формуванні та здійсненні державної політики, спрямованої на створення додаткових робочих місць; сприяння в організації й реалізації соціальних і молодіжних програм, спрямованих на відродження сільського способу життя; узагальнення й розповсюдження серед сільського соціуму досвіду господарських і організаційних рішень, сприяння розвитку виробництва, забезпечення соціального захисту від безробіття. |