Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


52. Васильченко Олена Германівна. Функціонування алофонів фонеми /r/ у мовленні дикторів Німеччини 1923-2003 рр. (інструментально-фонетичне дослідження): дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004.



Анотація до роботи:

Васильченко О.Г. –Функціонування алофонів фонеми /r/ у мовленні дикторів Німеччини 1923-2003 рр. (iнструментально-фонетичне дослiдження). – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук зi спецiальностi 10.02.04 – германськi мови. – Одеський національний унiверситет iм. I. I. Мечникова. – Одеса, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню алофонічного варіювання фонеми /r/ у період з 1923 по 2003 рік з наступною диференціацією на три історично зумовлені періоди: 20-40 рр. (довоєнний); 50-80 рр. (період розколу Німеччини), 90-2000 рр. (період об’єднаної Німеччини). На прикладі алофонічного варіювання фонеми /r/ визначено тенденції „зсуву” артикуляції її приголосних варіантів у бік втрати ознаки напруженості, що виражається у превалюванні дзвінких фрикативних r-алофонів, а також вокалізованих форм у сучасному німецькому вимовному стандарті. Отримані набори диференційних акустичних ознак, характерних для кожного виду німецьких r-алофонів (вібранти, фрикативи, вокалізовані монофтонги та вокалізовані субституції) в окремо вимовлених словах, в умовах суцільного мовленнєтворення зазнають значних змін. Тому ідентифікація базових ознак інваріантів німецької фонеми /r/ в умовах суцільного мовлення можлива лише в певних позиціях: в інтервокальній та в абсолютно ініціальній позиції в наголошеному складі, коли перед ним не йде будь-який інший консонант та довжина інтерсегментної паузи перед досліджуваним консонантним алофоном більша ніж 100 мс. Алофони фонеми /r/ належать до розряду психолінгвістичних, а не суто акустичних феноменів, які існують в ментальному уявленні людини та ідентифікуються нею на підставі власного мовного досвіду, а також на базі звукового образу типових складових організацій, що містять звук [r].

Результати перцептивного та акустичного аналізу алофонічного варіювання німецької фонеми /r/ за період в одне століття підтвердили артикуляторну природу змін, які лежать в основі зміни місця та способу творення у вимовному стандарті, а також загальної ленізації досліджуваних r-варіформ у дикторському мовленні: ці зміни пояснюються артикуляторними особливостями роботи язика, які поділяються на первинні артикуляції (спинка язика, губи) та точні артикуляції (кінчик язика). У потоці мовлення першими зникають (скорочуються) точні артикуляції, тобто артикуляторні жести кінчика язика, що лежать в основі творення передньоязикових вібрантів. Первинні артикуляції, що лежать в основі творення фрикативних форм, є більш стабільними у суцільному мовленні та характеризуються слабким коефіцієнтом редукції. Так, у першій половині двадцятого століття відбувається зміна місця творення німецької фонеми /r/ - передньоязиковий вібрант Zungenspitzen-r витісняється задньоязиковим, увулярним Zpfchen-R. У середині століття відзначається паралельне функціонування вібрантних та фрикативних форм з наступним повним витісненням перших останніми. Таким чином, у другій половині 20-го століття в мовленні дикторів-професіоналів, які є носіями німецького вимовного стандарту, відбувається зміна в частотності вживання певного виду r-алофонів, що відбивається в превалюванні вібрантного способу творення над фрикативним (пор. 73% вібрантних реалізацій в 20-40 рр. та 5% у теперішній час, натомість, 27 % фрикативів в 20-40 рр. та 95 % у теперішній час, див. рис.1.).

Рис. 1. Розподіл консонантних r-алофонів у превокальній позиції в абсолютному початку слова/складу.

Оскільки клас фрикативних звуків [//X/x] містить диференціацію на пари за інтенсивністю артикуляції, у результаті дослідження було встановлено, які з фрикативних форм – дзвінкі або глухі – превалюють в усному суцільному мовленні. Результати даного дослідження підтверджують тенденцію фрикативних алофонів до їх реалізації у дзвінкій формі (з 12,8% до 71,4%, див. рис. 2).

Рис. 2. Розподіл вібрантних та фрикативних r-алофонів за їх підвидами (передньоязикові, задньоязикові; дзвінкі, глухі) в превокальній позиції

В умовах контактної (або дистактної) асиміляції за глухістю відзначається реалізація глухих фрикативних варіформ. У такому випадку слухач сприймає [r]-сегмент в умовах цільності складового оточення, і він не може відділити однозначно глухість, припустимо, попереднього аспірованого [t] від власне глухості/дзвінкості контактного з ним r-алофону.

Проведене дослідження робить внесок у розуміння фонетичної (фонематичної) еволюції, в розділ історичної фонології. Аналіз r-алофонів за одне століття підтвердив тезу про те, що фонема завжди представлена не одним, а кількома або навіть багатьма варіантами. Мова йде не про поступові зміни артикуляторних та акустичних характеристик звуку, а про те, що фонема існує у своїх реально вимовних варіантах початково як інваріант і тому володіє не однією, а кількома такими характеристиками. Перевага того чи іншого варіанту та закріплення його як провідного у вимовному стандарті буде визначатися штучними процесами нормативної регуляції (кодифікації), з одного боку, та реальною мовленнєвою практикою – з іншого.

Аналіз зафіксованих артикуляторних та акустичних змін дозволяє зробити висновок про загальне послаблення артикуляції консонантних r-алофонів, що виражається в їх ленізації, глайдовості та аппроксімації, що, у свою чергу, дає змогу зробити наступний прогноз: подальше поширення ленізованих r-варіформ може призвести до появи нових форм дифтонгів (виключаючи ініціальну позицію) або до подальших модифікацій фонеми /r/, форми яких зараз лише намічаються, але які ще потрібно дослідити в майбутньому.

Публікації автора:

  1. Verbitskaja T.D., Zubaryeva O.G. Einige Besonderheiten des Normwandels in der R-Realisierung // Записки з романо-германської фiлологiї: Збiрник наукових праць факульт. ром.-герм. фiлол. ОНУ. – Одеса, 2002. – Вип.12. – С.212-218.

  1. Зубарева Е.Г. Некоторые особенности изменения нормы при реализации согласного R // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – Вип. XXIII. – С. 88-92.

  2. Васильченко Е.Г. Модификации нормативных реализаций немецкого согласного R после кратких гласных // Записки з романо-германської фiлологiї: Збiрник наукових праць факульт. ром.-герм. фiлол. ОНУ. – Одеса, 2003. – Вип. 14. – С.22-34.

  3. Васильченко Е.Г. Перцептивные и акустические характеристики R-аллофонов в немецкой слитной речи (исследование речи профессиональных дикторов Германии за период 1923-2003 гг.) // Тезисы докладов международной конференции «Теория и практика речевой коммуникации». – Москва: МГУ, 7-9 сентября 2004. – С.11-14.

  4. Васильченко Е.Г. Функционирование фонемы /r/ в различных видах немецких звучащих текстов // Тезисы докладов 11-ой международной конференции по функциональной лингвистике «Функциональное описание естественного языка и его единиц». – Ялта, 4-8 октября, 2004. – С.61-62.

  5. Васильченко Е.Г. Микросегментная специфика реализации немецких r-аллофонов в подготовленном дикторском чтении // Записки з романо-германської фiлологiї: Збiрник наукових праць факульт. ром.-герм. фiлол. ОНУ. – Одеса, 2004. – Вип. 15. – С.32-45.